
- •Тема 1. Суть і функції грошей
- •1. Передумови появи і необхідність грошей
- •2. Основні концепції походження грошей
- •3. Суть грошей як економічної категорії
- •4. Характеристика функцій грошей як прояв їхньої суті
- •5. Розвиток форм грошей, що знаходяться в обігу
- •6. Процес демонетизації грошових металів
- •7. Вартість грошей та її еволюція
- •8. Роль грошей в економічному розвитку суспільства
- •Тема 2. Основні теорії грошей
- •2. Номіналістична теорія грошей
- •3. Суть та основні положення кількісної теорії грошей
- •4. Неокласичні напрями кількісної теорії грошей
- •5. Кейнсіанська теорія грошей
- •6. Суть та основні положення монетаризму
- •7. Монетаристська версія кількісної теорії грошей і ділових циклів
- •Тема 3. Грошовий обіг і грошова маса
- •1. Поняття, суб’єкти та структура грошового обігу
- •2. Суть грошових потоків та загальна схема їхнього руху в економіці
- •3. Характеристика грошової маси
- •4. Швидкість обігу грошей
- •5. Закон грошового обігу
- •6. Механізм грошової емісії
- •1. Поняття, сутність та види емісії
- •2. Механізм проведення емісії
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •1. Поняття, структура та основні інститути грошового ринку
- •2. Попит на гроші і мотиви, що його визначають
- •3. Формування грошової пропозиції
- •4. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку
- •5. Характеристика та операції міжбанківського ринку
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •1. Поняття, структура та основні інститути грошового ринку
- •2. Попит на гроші і мотиви, що його визначають
- •3. Формування грошової пропозиції
- •4. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку
- •5. Характеристика та операції міжбанківського ринку
- •Тема 5. Грошові системи
- •1. Поняття грошової системи та її елементи
- •2. Основні типи грошових систем
- •Система обігу повноцінних грошей
- •Біметалізм
- •1. Мідний існував у Стародавньому Римі у V – ііі ст.. До нашої ери.
- •2. Срібний – у Росії, Голландії, Індії у хіх ст..
- •3. Грошова система України
- •4. Державне регулювання грошової сфери економіки
- •Тема 6. Інфляція і грошові реформи
- •1. Суть і форми прояву інфляції
- •2. Основні причини інфляційного процесу
- •4. Вплив інфляції на економіку і соціальну сферу
- •Наслідки інфляції
- •Економічні
- •Соціальні
- •5. Теоретичні концепції інфляції
- •6. Основні напрями антиінфляційної політики
- •Антиінфляційна політика
- •Політика доходів
- •Дефляційна політика
- •7. Грошова реформа як метод стабілізації національної валюти
- •8. Особливості проведення грошової реформи в Україні
- •Тема 7. Суть і функції кредиту
- •1. Необхідність кредиту і передумови формування кредитних відносин, суть кредиту
- •2. Основні функції кредиту
- •3. Принципи організації кредитних відносин
- •4. Форми і види кредиту
- •Державний кредит
- •2. Держава – позичальник
- •1. Держава - кредитор
- •Міжнародний кредит
- •5. Процент за кредит і фактори, що його визначають
- •6. Економічні межі кредиту
- •7. Основні теоретичні концепції кредиту
- •8. Роль кредиту в економіці
- •Тема 8. Кредитні системи
- •1. Поняття, передумови становлення і структура кредитної системи
- •2. Походження і функції банків
- •3. Центральний банк та його функції
- •4. Комерційні банки як основа кредитної системи
- •5. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути їх види та операції
- •6. Банківські ресурси як основа функціонування банку
- •7. Пасивні операції комерційних банків
- •8. Активні банківські операції
- •9. Характеристика основних видів банківських кредитів
- •10. Комісійно-посередницькі операції банків
- •11. Ризики у банківській діяльності
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні відносини
- •1. Поняття валюти та валютних відносин
- •2. Суть та цілі валютної політики
- •2. Нерезиденти:
- •3. Валютний ринок: суть та основи функціонування
- •4. Поняття та структура валютної системи
- •5. Валютний курс та фактори, що на нього впливають
- •6. Платіжний баланс і його структура
- •7. Міжнародні валютно-кредитні організації, їх види та основні функції у світовій валютній системі
2. Механізм проведення емісії
Для забезпечення оперативного рішення питань, пов’язаних із здійсненням емісії готівки у всіх управліннях НБУ організовані резервні фонди НБУ - залишки національних грошових знаків, що знаходяться поза оборотом.
Засобами, що знаходяться в резервних фондах, розпоряджаються Правління, Кримське республіканське і обласне управління НБУ. Тільки з їх дозволу грошові знаки можуть бути переміщені з резервних фондів в оборотну касу (або операційну касу філіалів банків, при яких не відкриті резервні фонди ). Ця операція і означає емісію - випуск готівки в оборот. Переміщення грошових знаків з оборотної каси до резервних фондів обумовлює вилучення грошей із обороту. Ця операція, в відповідності з правилами касового регулювання, здійснюється автоматично - при перевищенні лімітів оборотних кас.
Емісія готівки здійснюється у формі підкріплення операційних кас комерційних банків. Дозвіл на здійснення емісії дає начальник управління НБУ або інша особа, уповноважена розпоряджатися резервними фондами. Дозвіл оформляється у виді емісійних телеграм зміст яких відповідним чином кодується. Для отримання дозволу керівник комерційного банку, у якого в найближчі 2-3 дні з’являється потреба в касовій готівці, повинен звернутися до начальника управління НБУ.
Таким чином, Емісійна діяльність в сучасних умовах визначається особливостями функціонування банківської системи країни, не залежить від золотого забезпечення і належить до компетенції центрального банку і комерційних банків.
Відповідно до цього розрізняють:
первинну;
вторинну емісію.
Первинна емісія – це випуск в обіг грошей у готівковій та безготівковій формах, що здійснюється центральним банком.
Основними каналами первинної емісії є:
кредитування комерційних банків, що передбачає зарахування відповідних сум коштів на їхні кореспондентські рахунки;
кредитування уряду, що здійснюється як правило через придбання державних боргових зобов’язань;
приріст офіційних золовалютних резервів, що передбачає придбання банком іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку;
пряме кредитування підприємств і організацій, теоретично це можливий канал, однак на практиці в ринковій економіці не застосовується.
Випуск в обіг готівки у вигляді банкнот та розмінної монети передують відповідні записи на окремих рахунках позичальників у центрального банку.
Забезпечення емісії сучасних грошей виступають активи балансу центрального банку, а саме:
кредитні зобов’язання комерційних банків;
державні цінні папери;
запаси іноземної валюти та золота.
Вторинна емісія – це випуск грошей у безготівковий грошовий обіг, що здійснюється комерційними банками в процесі кредитно-розрахункових операцій.
Суть вторинної емісії полягає в тому, що комерційний банк надаючи кредит зараховує усю суму на поточний рахунок клієнта. Позичальник в межах суми одержаного кредиту може виписувати чеки або платіжні доручення для здійснення безготівкових розрахунків. У тому разі якщо ці грошові кошти використані для розрахунків з клієнтом іншого банку, то вони поповнюють ресурси вже цього банку, які в свою чергу можуть бути використані для видачі кредитів, а кредити для розрахунків.
Процес створення нових банківських депозитів при кредитування банками клієнтів на основі додаткових резервів, що надходять в банк ззовні отримав назву мультиплікації.
Грошовий мультиплікатор показує зв’язок грошової маси з грошовою базою, як буде змінюватися грошово маса при зміні грошової бази. При сукупній грошовій емісії у першу чергу збільшується грошова база (емісія центральних банків), а потім - грошова маса (емісія комерційних банків), в розмірі, відповідному мультиплікатору [1, С. 16].
Вважається, що грошовий мультиплікатор діє на основі обов’язкового резервування частини банківських депозитів в центральному банку і його максимальний рівень теоретично визначається величиною, оберненою до середньої ставки обов’язкового резервування , що затверджується центральним банком. У цьому випадку мультиплікатор визначає верхню межу мультиплікації - максимальну можливість банківської системи розширювати об’єми грошей (кредитів) в економіці при існуючій нормі резервування. Якщо банківської системи не існує, то обертаються лише готівкові гроші. Тоді мультиплікаційний ефект відсутній, а сам мультиплікатор рівний 1, що являється нижньою межею величини грошового мультиплікатора. Максимальна величина грошового мультиплікатора, як обернена до середньої норми резервування, часто використовується для контролю і співставлення з фактичною величиною мультиплікатора, як частки від ділення середніх величин (за відповідний період) грошової маси на грошову базу, що дозволяє визначити внутрішню природу мультиплікативного ефекту і фактори його зміни [17, с. 467-470].
Грошовий мультиплікатор спрощено розраховується як відношення середньої грошової маси (найчастіше М2) до середньої грошової бази за період; називається також мультиплікатором грошової бази.
Мультиплікація грошової маси – це процес збільшення кількості грошей порівняно з початково внесеною сумою на банківський рахунок.
На практиці можливості комерційних банків збільшувати грошову масу обмежується трьома факторами:
Сумою залучених ресурсів, що означає можливість кожного окремого банку видавати кредити тільки на величину залучених ним ресурсів;
Потреби економіки у збільшенні кредитів, що визначається фазами ділового циклу і стимулює або обмежує кредитну діяльність банків;
Величина обов’язкових резервів, що являє собою певну частину зобов’язань комерційних банків за вкладами, яку вони зобов’язані зберігати у центральному банку.
Максимальна величина грошової маси, що може бути
створена системою комерційних банків в процесі вторинної емісії визначається за формулою (по депозитах залучених):
М – кінцева величина збільшеної маси грошей внаслідок ефекту мультиплікації початково внесеного депозиту в банк;
- внесений депозит;
r - норма обов’язкового резервування;
- величина приросту.
Величина обернено пропорційна нормі обов’язкових резервів називається грошових мультиплікатором.
Грошовий мультиплікатор – це показник, який відображає у скільки разів може зрости грошова маса порівняно із початково внесеним на банківський рахунок депозит в наслідок кредитно-розрахункових операцій комерційним банком.
Він визначається за формулою:
100%
Таким чином, механізм вторинної емісії забезпечує належну гнучкість грошової системи і служить пристосуванням параметрів грошового обігу до реальних потреб товарообороту.
Дані показники дозволяють центральному банку здійснювати контроль за утворенням нових безготівкових грошей (банківських депозитів) як важливої складової частини загальної маси купівельних і платіжних засобів і таким чином дотримуватися вимог закону грошового обігу.