6. Суть та основні положення монетаризму

Напрям монетаризм виник у зв’язку з пошуком шляхів подолання інфляції, тривале зростання якої ставилося за провину в економічній політиці, що проводилася за кейнсіанськими ідеями. Якщо кейнсіанство ставило за мету пошуки інструментів для боротьби з безробіттям, то монетаризм виник як спроба подолання наслідків інфляції.

Монетаризм – це напрям економічної теорії суть якої полягає в тому, що гроші є основним фактором, який визначає формування господарської кон’юктури і загальний стан економіки.

Мета монетарної політики – зміна сукупного попиту за допомогою збільшення або зменшення грошової маси з наступним скороченням або підвищенням процентної політики. Таким чином, досягнення стабілізації припускає використання таких інструментів: фіскальної політики, монетарної політики, регулювання сукупної пропозиції.

Виникнення монетаризму належить до 50-х років ХХ ст.. коли група вчених Чиказського університету на чолі з Мільтоном Фрідменом виступила проти кейнсіанських підходів до державного регулювання економіки.

Основні положення монетаризму зводяться до:

- ринкова економіка є стійкою системою, що має внутрішні властивості до саморегулювання і відновлення рівноваги;

- кризи в економіці є результатом помилкових регулюючих заходів держави, а тому обсяги державного втручання у господарські процеси мають бути зведені до мінімуму і обмежені в основному заходами грошової політики;

- кількість грошей в обігу прямо, безпосередньо впливає на величину номінального ВВП, оскільки збільшення грошової маси у короткостроковому плані призводить до зростання виробництва, а після повного завантаження виробничих потужностей, у довгостроковому плані – виключно до зростання цін;

- причинами скорочення виробництва є невідповідність грошової маси потребам обороту ВВП, а від так з метою пом’якшення негативних наслідків ділового циклу потрібно підтримувати на помірному рівні незначні темпи зростання грошей в економіці;

- у зв’язку із тим, що зміни грошової маси впливають на економіку невідразу, а із певним часовим запізненням, то грошова політика має бути стабільною і орієнтованою на довгострокову перспективу, оскільки часті зміни у ній можуть дати ефект, протилежний до очікуваного.

Таким чином, монетаристська теорія визначає специфічний підхід до регулятивного впливу на економіку – через зміни кількості грошей в обігу.

Грошова політика є важливою у зв’язку із тим, що вона передбачає досить простий на думку монетаристів вплив грошової маси на величину ВВП.

Поставивши в центр свого дослідження кількісний фактор (М), монетаристи змушені були по новому сформулювати і "передатний механізм", звівши його до формули:

М – По – Ц ,

тобто зміна кількості грошей (М) впливає на попит (По) і через нього на ціни (Ц). Цей механізм видається досить ефективним, оскільки тривалість передатного процесу є короткою і можливість впливу на ціни через регулювання М досить висока. Це дає можливість оперативно регулювати через пропозицію грошей збалансованість попиту і пропозиції на ринку.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД ЕКОНОМІЧНИХ ТЕЧІЙ

Кейнсіанство	Монетаризм
Необхідне державне втручання в ринкову економіку	Ринкова система здатна до саморегулювання
Організація державного регулювання і планування	Обмеження державного регулювання і згортання макропланування
Зайнятість залежить від сукупного ефективного попиту	Економіка сама встановить рівень виробництва та зайнятості
Грошова маса нейтральна до виробництва	Грошова маса - причина росту цін та зміни кон’юнктури
Головна проблема - безробіття	Головна проблема - інфляція
Необхідна гнучка грошова політика	Необхідна стабільна грошова політика
Бюджетний дефіцит - спосіб стимулювання попиту	Бюджетній дефіцит - причина інфляції
Фінансування дефіциту бюджету здійснюється за рахунок збільшення грошової маси	Фінансування бюджетного дефіциту здійснюється за рахунок позик
Розширення державних соціальних програм	Скорочення державних соціальних програм
Кейнсіанство – теорія економічного росту	Монетаризм – теорія економічної рівноваги