Мiнiстерство освiти i науки

молодi та спорту Украiни

Департамент освiти i науки

Полтавськоi облдержадмiнiстрацii

Курсова робота

На тему:

"Стропи, канати, траверси"

З предмету:"Технологiя Монтажних Робiт"

Учня Групи№15

Гадяцького П.А.Л.

Рудика Олега

Перевiрив викладач:

Рiзнiченко Руслана Анатолійовича

Гадяч 2013

Змiст…

1.Технiка безпеки.

2.Iнструменти, обладнання i пристосування.

3.Стропальнi роботи при монтажi строп, канатів, траверсів.

4.Технологiя виконаня.

5.Використана лiтература.

Технiка безпеки.

Вимоги безпеки до канатів

Відповідальною частиною вантажопіднімальних машин стосовно техніки безпеки є стальні канати, які використовуються у ролі вантажних стрілових, вантових, несучих, тягових і чалочних тросів.

Стальні канати мають відповідати державним стандартам і мати заводський сертифікат відповідно до ГОСТу “ Канати стальні. Технічні вимоги.”

Стальні канати згідно з ГОСТом класифікуються за:

конструктивними ознаками;

способом скрутки;

механічними властивостями дроту;

призначенням.

За конструктивними ознаками канати бувають:

одинарної;

подвійної:

потрійної скрутки.

За способом скрутки канати бувають такі, що:

не розкручуються;

розкручуються

За механічними властивостями дроту канати буають:

високої якості;

нормальної якості;

марки І;

канати марки ІІ;

бензольні канати (для перев’язкі вантажів)

За призначенням канати поділяються на :

вантажолюдські;

вантажні;

бензельні.

Стальні канати для виконання такелажних робіт перевіряють на міцність наступним розрахунком:

(33)

де К – коефіцієнт запасу міцності каната (3-9);

Р – розривне зусилля каната, кгс;

S – найбільше натяжіння витка каната, кгс.

Із стальних дротикових каналів виготовляють стропи.

Стропами називають відрізки канатів, що забезпечують швидке, зручне і безпечне закріплення вантажів. Існує багато різновидів вантажних строп. Для монтажних робіт використовують:

стропи канатні (СК);

стропи ланцюгові (СЛ);

строп універсальні (УСК).

За кількістю витків стропи поділяють:

одновиткові (1СК);

двовиткові (2СК);

тривиткові (3СК);

чотиривиткові (4СК);

двопетельні (СКП);

кільцеві (СКК).

Правильний добір канатно-чалочних пристосувань стосовно безпеки робіт має важливе значення. Стропи мають бути такої довжини, щоб кут між їх вітками не перевищував 450.

Навантаження S (кгс), що припадає на один строп залежно від кута нахилу визначається за формулою:

(34)

де - число строп;

- вага вантажу;

- коефіцієнт, що враховує кут нахилу стропа до вертикалі (при ;).

Зачалювання вантажів здійснюють тільки випробуваними стропами, що мають бірки, де вказано термін випробування та вантажопідйомність. Конструкція має бути такою, щоб виключалося довільне відчіплення і зберігалася стійкість вантажу під час його піднімання і переміщення у просторі.

Для забезпечення безпечної роботи при навантажуванні і розвантажуванні встановлюється єдина сигналізація.

При вантажно-розвантажувальних роботах забороняється знаходження в зоні дії стріли не тільки сторонніх людей, але і стропальників. Після стропування стропальник має відійти на безпечну відстань і тільки тоді подати сигнал кранівнику.

Термін служби стальних дротикових канатів залежить від досвіду обслуговуючого персоналу.

Стальні дротові канати руйнуються через:

обрив дротиків і пасом каната;

недоброякісне заплітання вінців каната;

роз плющення і роз плетення жмутів;

знос дротинок і пошкодження жмутів каната;

корозійні раковини і пошкодження гаків, втулок і т. ін.

На завчасний знос канатів впливає: частота і кількість зчинів, тертя, волога, тепло і т. ін..

У процесі роботи вантажозахватні пристрої підлягають огляду:

стропи через 10 днів;

захвати через 1 місяць;

траверси через 6 місяців експлуатації.

Під час огляду виявляють: зовнішні ознаки поверхневого зносу, розірвані дротини і жмути.

Бракування канатів, що знаходяться у роботі здійснюють за числом обірваних дротинок на повному кроці скручування і порівнюють їх з нормою.

Кроком скручування називається довжина каната, на якій жмут робить повне обертання навколо його осі.

На поверхні каната, де виявлено найбільшу кількість обірваних дротинок, відмічають крок скручування шляхом нанесення мітки крейдою на поверхню одного пасма канату, потім вздовж осі каната відраховують число пасом з яких він складається, і на наступному витку наносять другу мітку. Відстань між вітками і буде кроком скручування.

На визначеному мітками кроці скручування підраховують кількість обривів і порівнюють з нормативними даними.

Якщо число обривів виявиться більшим, канат бракують, а відтак знімають його з експлуатації. Крім обриву дротиків враховується також корозія, і поверхневий знос каната. У випадку зменшення діаметра дротин через корозію і поверхневий знос, зменшують число допустимої кількості обриву дротин

Канат вибраковують тоді, коли поверхневий знос і корозія досягли 40% від початкового діаметра дротинок.

Своєчасне і оптимальне змащування стальних дротових канатів значною мірою подовжує термін їх служби.

Вимоги безпеки під час виконання стропальних робіт:

до виконання стропальних робіт допускаються особи, що мають посвідчення на право проведення цих робіт.

Для підвішування на гак крана вантажів без попередньої обв'язки (вантажі, які мають петлі, римболти, цапфи, а також ті, що знаходяться в ковшах, контейнерах або іншій тарі) можуть допускатися працівники основних професій, додатково навчені за скороченою програмою стропальника. До цих працівників ставляться ті ж вимоги, що й до стропальників.

При спільному виконанні робіт кількома стропальниками один із них повинен бути призначений старшим.

Допускається стропувати тільки той вантаж, схема стропування і маса якого відомі. Маса вантажу, який підіймається, не повинна перевищувати граничних навантажень строп, що вказані на ярлику, і навантажень підіймальних кранів.

Канати, ланцюги накладають на вантаж рівномірно, без вузлів і перекручування, а на гострі ребра вантажу слід підкладати під стропи прокладки, що запобігають їх пошкодженню.

При подвійних гаках вантаж, що підіймається, необхідно підвішувати рівномірно на обидва роги.

Вантаж повинен підвішуватися з урахуванням центра ваги так, щоб при підійманні він одночасно усією площиною, на яку спирається, відривався від землі або опори.

Стропування великогабаритних вантажів (металевих, залізобетонних конструкцій тощо) необхідно робити за спеціальні пристрої, стропувальні вузли або визначені місця.

Місця стропування, положення центра ваги і маса вантажу повинні бути позначені підприємством-виробником продукції або вантажовідправником.

Опускати вантаж необхідно так, щоб стропи не защемлялись ним і легко знімались з нього. Знімати стропи можна тільки після установлення вантажу на опору.

При укладенні вантажів круглої форми на площині необхідно запобігати можливості їх скочування шляхом підкладання прокладок, упорів тощо.

При підійманні, розвороті і опусканні громіздких і довгомірних вантажів направляти їх допускається тільки за допомогою відтяжки (розтяжки) із стального або іншого матеріалу каната необхідної довжини або легких міцних багрів.

Направляти вантаж руками забороняється.

Підлазити під ледь піднятий вантаж для підведення строп забороняється. Стропи повинні підводитися гачками із товстого дроту або баграми.

Перед підійманням вантажу краном (механізмом) усі сторонні особи повинні віддалятися на безпечну відстань. Стропальник, знаходячись збоку від вантажу, подає кранівнику (оператору підйомного механізму) сигнали про переміщення вантажу. Після підіймання вантажу на 0,2 - 0,3 м стропальник зобов'язаний дати сигнал "Стій!", оглянути ув'язку вантажу, перевірити справність кріплення та центрування і, якщо все в порядку, дозволити продовжувати переміщення у необхідному напрямку.

У разі несправності обв'язки вантаж повинен бути негайно опущений у вихідне положення, а подальше підіймання допускається проводити тільки після усунення неполадок.

Міцність ув'язки пучків (бухт, мотків тощо) не повинна допускати її розриву при підійманні.

Перед опусканням вантажу необхідно перевірити місце для його установлення і переконатись, що вантаж, який опускається, не упаде, не перекинеться і не сповзе вбік.

Забороняється:

установлювати вантаж на тимчасові перекриття, труби і паропроводи, кабелі тощо, а також стояти на вантажі, що переміщується, або знаходитися під ним;

користуватися несправними або зношеними чалочними пристроями, а також пристроями, строк випробувань яких минув;

поправляти (посувати) ударами кувалди, лома тощо положення вітки строп, якими обв'язаний вантаж;

утримувати руками або кліщами стропи, що зісковзують при підійманні вантажу (у таких випадках необхідно спочатку опустити вантаж на опору, а потім поправити підв'язку);

зрівноважувати вантаж вагою власного тіла або підтримувати частини вантажу під час його переміщення.

Iнструменти, обладнаня I пристосуваня.

Строп (нидерл. strop, буквально — петля) — приспособление (канат или цепь в одну или несколько ветвей; также могут использоваться ленты, сетки, полотнища), предназначенное для подъема грузов, либо обхвата поверхности сложной конфигурации. На конце может иметь крюк, скобу, кольцо и т. п.

Существует автостроп — автоматически действующий грузозахват, используется для зачалки и расчалки грузов в труднодоступных местах, для захвата контейнеров, пакетов и т. п.

Стропами также называют элементы аэростатов и парашютов. К стропам также относятся матерчатые ленты на рюкзаках, предназначенные для регулировки объема и распределения нагрузки на лямки.

Кана́т (линва, трос; рос. канат, англ. rope, winding rope, hoisting rope, line, cable; нім. Seil n, нім. Förderseil n) — гнучкий виріб з дроту чи органічних волокон.

Використовується на шахтних підіймальних установках для з'єднання підйомної посудини з барабаном або ведучим шківом тертя підіймальної машини та для відкатки вагонеток по гірничих виробках за допомогою лебідок та ін. Осн. матеріал для виготовлення К., що використовуються в гірн. справі, — сталь, рідше капрон та інші синтетичні матеріали; з конопель і волокон алое іноді виготовляють осердя сталевих К. Дріт К., призначених для роботи в агресивних середовищах, покривають цинком. Розрізняють К.: кручені, некручені, плетені. За напрямом навивки виділяють К. правої та лівої, хрестової, паралельної, комбінованої навивок. Звивають дріт навколо осердя за одну операцію або в декілька шарів послідовно. Для захисту елементів канату від корозії використовують спеціальне фрикційне та інші мастила (плоскі канати покривають ґумою). Для цієї ж мети, а також підвищення зносостійкості сталевих канатів застосовують покриття з поліамідних смол. Термін служби канатів шахтних підйомів 1,5—3 роки.

Траверса - швидкоз'ємне вантажозахватне пристосування, використовуване підйомних кранах для роботи з різними типами вантажів. Є проміжною ланкою між гаком крана і вантажем. Дозволяє уникнути пошкоджень вантажу при його переміщенні. Траверса може використовуватися для підйому довгомірних вантажів, де вінікают обмеження по висоті.

Залежно від умов роботи, а також параметрів вантажу і характеристик підйомного пристрою, траверси можуть випускатися різних конструкцій: лінійними, просторовими, модульними і спеціальними тощо З різними способами захоплення у верхніх і нижніх частинах - як з Крюковим і петльовим, так і за допомогою скоб і вушок. Траверси випускаються з підйомом вантажу як за центр, так і за її краю.

Крім того, випускаються магнітні, електромагнітні, фрикційні й вакуумні траверси, в основі яких розташовані відповідні типи захоплень.

Стропальнi роботи при монтажi строп, канатів, траверсів.

Вимоги до застосування канатів, строп

Вимоги до канатів

Сталеві канати, що застосовуються для такелажних робіт та у вантажопідіймальних машинах, повинні відповідати вимогам чинних нормативним документів та мати сертифікат або копію сертифіката заводу-виробника відповідно до вимог ГОСТ 3241. У разі отримання канатів, що не мають зазначеного сертифіката, вони повинні пройти випробування згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".

Сталеві канати, що застосовують як вантажні, стрілові, вантові, тримальні та тягові, повинні вибиратись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".

Під час проектування, замінювання, а також перед установлюванням на вантажопідіймальну машину розривне зусилля канатів повинно перевірятись.

Якщо в сертифікаті про випробування зазначено сумарне розривне зусилля, величину F₀ можна визначити перемноженням сумарного розривного зусилля на коефіцієнт 0,83.

Забороняється застосовувати групу класифікації механізму нижче М5 за ГОСТ 25835 під час виконання робіт в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних та вибухових речовин).

У разі установлювання канатів на лебідках, що призначені для піднімання працівників, розрахунок коефіцієнта Z_р необхідно проводити так само, як для групи класифікації М8.