1 Розкрийте суть, необхідність та функції фінансів

Фінанси - це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу ВВП і національного доходу. Отже, фінанси безпосередньо пов"язані з грошовими відносинами, але не тотожні їм.

Функціонування фінансів забезпечується через фінансову систему.

На практиці ця система включає різноманітні фінансові інститути, які суспільство використовує з метою забезпечення кругообігу фінансових ресурсів різної цілеспрямованості, і поділяється на: державні фінанси; фінанси підприємств і організацій; фінанси населення.

Фінанси виконують наступні функції: регулюючу, розподільчу та контрольну.

Регулююча функція фінансів базується на правовій регламентації грошових відносин у суспільстві. Для забезпечення регулюючої функції застосовується набір фінансових інструментів, передусім податків. З їхньою допомогою держава впливає на різні сторони фінансово-економічного розвитку.

Розподільча функція фінансів пов"язана передусім з розподілом та перерозподілом суспільного продукту й національного доходу для задоволення різних потреб народного господарства й населення.

Контрольну функцію фінанси виконують у процесі утворення й використання грошових ресурсів. Цей контроль має встановлюватися за пропорціями в розподілі й раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів шляхом з"ясування відповідності розміру фондів наміченим цілям

2. Розкрийте сутність фінансового механізму та назвіть складові елементи.

Фiнансовий механiзм — це сукупнiсть конкретних форм i методiв забезпечення розподiльчих i перерозподiльчих вiдносин, утворення доходiв, фондiв грошових коштiв. Склад фінансового механізму показаний на малюнку 3. Яким же чином і з допомогою яких форм і методів здійснюється розподіл і перерозподіл виробленого в суспільстві національного продукту і національного доходу?Перш за все, вказані процеси знаходять відображення у фінансовому плануванні — діяльності по складанню планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіальноадміністративних одиниць, країни в цілому. У фінансових планах вказуються основні пропорції розподілу створеної вартості через задоволення власних виробничих потреб, спрямування частини коштів на сплату податків і обов'язкових зборів, стимулювання працюючих, інвестування тимчасово вільних коштів та ін.

У фінансовому плануванні важливим є застосування принципів наукового обгрунтування показників плану і забезпечення їх стабільності, використання прогресивних норм і нормативів, математичних методів та електроннообчислювальних машин.

3 Фінансова політика, її зміст і завдання

Фінансова політика визначається як: 1) політика держави та інших суб'єктів господарювання у сфері фінансів; 2) складова частина економічної політики держави (суб'єктів економіки); 3) сукупність фінансових заходів (розподільчих і перерозпо-дільчих), які здійснюються відповідними суб'єктами через фінансову систему. Залежно від рівня економічної системи, розрізняють: 1) фінансову політику держави (макрорівень); 2) фінансову політику підприємства (мікрорівень). Зміст фінансової політики держави виражається в єдності її ланок.

Ланки фінансової політики: 1. Розробка науковообґрунтованих концепцій розвитку фінансів. 2. Визначення основних напрямів використання фінансів, виходячи із необхідності вирішення економічних і соціальних завдань, що стоять на цей момент перед державою. 3. Здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Мета — оптимальний розподіл ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення, територіями. Завдання — забезпечення реалізації тої чи іншої державної програми відповідними фінансовими ресурсами. Форми вираження фінансових заходів: 1) фінансове законодавство; 2) фінансовий механізм (система форм і методів мобілізації фінансових ресурсів); 3) структура доходів і видатків бюджету держави. Залежно від характеру заходів і часу, на які вони розраховані, розрізняють: фінансову стратегію і фінансову тактику. Фінансова стратегія — основні напрямки використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань і відповідно їх фінансового забезпечення є впровадження власної грошової одиниці, проведення приватизації, подолання інфляції, спаду виробництва. Фінансова тактика — спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни і полягає у зміні форм організації фінансових відносин. Прикладом фінансової тактики є вдосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему. Фінансова політика підприємства — це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення його функціонування і досягнення визначеної мети. Основні завдання фінансової діяльності підприємства: 1. Фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності. 2. Пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності і платоспроможності. 3. Виконання фінансових зобов'язань перед господарськими суб'єктами, бюджетом, банками. 4. Мобілізація фінансових ресурсів у розмірах, необхідних для фінансування розвитку, збільшення власного капіталу тощо. 5. Контроль за ефективним, цільовим розподілом і використанням фінансових ресурсів.

4. Розкрийте сутність фінансової системи, дайте характеристику її сфер та ланок.

Розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту су­проводжуються складним процесом формування фінансових ресурсів, їх розміщенням і використанням. Останнє зумовлюється різноманітні­стю економічних зв'язків у суспільстві, багатогранністю фінансових відносин та їх специфікою. Обслуговування різноманітних видів дія­льності (виробництво, торгівля, невиробнича сфера тощо), що відбу­ваються у процесі суспільного відтворення накладає свій відбиток на фінансові відносини. Зберігаючи свої основні риси як розподільної категорії, фінанси відображають особливості того характеру діяльнос­ті, в якому вони функціонують. У результаті діяльності суб'єктів фі­нансової системи виникають різні форми фінансових відносин, відпо­відно зумовлюючи зміст їхньої фінансової роботи. Це пов'язано з утворенням різноманітних фінансових підрозділів або сфер і ланок єдиної фінансової системи держави. Кожна така сфера і ланка виконує свою особливу роль у формуванні і використанні фінансових ресурсів. Всі фінансові підрозділи у формі сфер і ланок групуються за характе­ром відповідних економічних відносин, урегульованих фінансово-правовими нормами, створюють єдину фінансову систему.Фінансова система характеризується внутрішньою структурою і організаційною будовою.Внутрішня структура фінансової системи являє собою сукуп­ність відокремлених, але взаємопов'язаних сфер і ланок, кожна з яких відображає специфічні форми та методи формування і використання фінансових ресурсів.

Фінансова система об'єднує окремі сфери і ланки в цілісну єдність.

Сфера фінансової системи характеризує узагальнену сукупність фінансових відносин за певними ознаками. У фінансовій системі України функціонують різноманітні сфери фінансових відносин, зокрема: держав­ні фінанси, фінанси суб'єктів господарювання недержавної форми влас­ності, фінансовий ринок, фінанси домогосподарств. Ланка фінансової системи відображає відокремлену частину узагальнюючої сукупності фі­нансових відносин. Це, зокрема, державний і місцеві бюджети, централі­зовані і децентралізовані фонди цільового призначення, державний кре­дит, фінанси комерційних суб'єктів господарювання тощо.

Організаційна будова фінансової системи являє собою сукуп­ність фінансових організацій і установ (інституцій), які здійснюють управління фінансовою діяльністю. До органів управління фінансовою

діяльністю в Україні належать Міністерство фінансів, Державна пода­ткова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Рахункова палата, Аудиторська палата, Пенсійний фонд, Фонд соціа­льного страхування, Українська державна інноваційна компанія та ін­ші. До фінансових установ (інституцій) належать Національний банк України, комерційні банки, страхові компанії, небанківські кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди тощо), міжбанківська валютна біржа, фондові біржі, інвестиційні установи.

Фінансова система являє собою сукупність відокремлених, але взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які здійснюють процес формування фінансових ресурсів, їх розміщення і використан­ня та керовані певними органами.

Функціонування підрозділів (сфер і ланок) фінансової системи характеризується такими ознаками:

а) застосування властивих їй методів мобілізації фінансових ре­ сурсів, їх розміщення та використання;

б) відносна самостійність кожної сфери і ланки з окресленим характером функціонування;

в) взаємозумовлений зв'язок усіх сфер і ланок фінансової сис­ теми. Кожна сфера і ланка може успішно функціонувати лише за ефек­ тивної діяльності системи;

г) визначення і закріплення законодавчого характеру фінансової діяльності кожної сфери та ланки фінансової системи.

Поділ фінансової системи на окремі ланки і сфери зумовлений потребами управління економічним розвитком суспільства. Склад фі­нансової системи має динамічний характер. У процесі економічного розвитку суспільства одні ланки можуть відмирати, а інші виникати або доповнювати одна одну. Побудова фінансової системи здійсню­ється за принципами єдності і функціонального призначення.