2. Внутрішня пам’ять.

Внутрішня пам’ять – це швидкодіюча електронна пам’ять, розміщена на материнській платі.

До внутрішньої пам’яті відноситься постійна, оперативна і кеш-пам’ять і регістри.

Регістри – це надшвидка пам’ять процесора. Вони зберігають адресу команди, саму команду, дані для її виконання і результат. Внутрішньою вважають швидкодіючу електронну пам’ять, розміщену на материнській платі. Основна характеристика такої пам’яті – об’єм, який вимірюють в мегабайтах (МБ) і гігабайтах (ГБ).

Оперативна пам’ять, або ОЗУ (що оперативне запам’ятовує пристрій), є основною частиною внутрішньої пам’яті, де зберігаються дані і програми для виконуваних у нинішній момент завдань. Доступ до елементів оперативної пам’яті здійснюється в довільному порядку за їх адресами, це забезпечує швидку роботу такої пам’яті. Звідси і її інша назва –RAM (Random Access Memory – пам’ять з довільним доступом). У разі відключення електроживлення вміст оперативної пам’яті втрачається. Оперативна пам’ять – швидкодіюча пам’ять, призначена для запису, зберігання і читання інформації в процесі її обробки. Оперативну пам’ять переважно використовує процесор – для того, щоб забезпечити швидкий обмін даними між програмами і компонентами комп’ютера. Чим більше об’єм оперативної пам’яті має комп’ютер, тим швидше працює.

Виготовляють оперативну пам’ять у формі окремих модулів, які вставляють в слоти на материнській платі.

Якщо комп’ютер був тільки оперативну пам’ять, вміст якої втрачається після виключення, то при кожному включенні в комп’ютер наново потрібно було б вводити програми і дані. Те ж можна сказати, наприклад, про настройки телевізора або мобільного телефону.

Цієї проблеми вдається уникнути завдяки наявності в комп’ютері постійної пам’яті, або ПЗП (що постійне запам’ятовує пристрій). У неї записують інформацію, не змінюється під час роботи. Це, зокрема, невелика програма BIOS (Basic Input / Otput System – базова підсистема введення-висновку), яка після його включення виконується першою.

Інша назва постійної пам’яті – ROM (Read Only Memory – пам’ять тільки для читання). Вона указує на те, що така пам’ять забезпечує тільки читання і зберігання інформації. Постійна пам’ять незалежна, тобто здатна зберігати інформацію і після виключення живлення. Виготовляється постійна пам’ять у вигляді мікросхем. [7, с. 27]

Постійна пам’ять – швидкодіюча незалежна пам’ять, призначена для зберігання інформації, не змінюється під час виконання програм. Ця пам’ять забезпечує тільки можливість читання інформації.

2.1. Постійна пам’ять

У момент включення комп’ютера в його оперативній пам’яті немає ні даних, ні програм, оскільки оперативна пам’ять не може нічого зберігати, коли живлення комп’ютера відключене, але процесору для роботи потрібні команди, у тому числі і в перший момент після включення. Тому відразу після включення комп’ютера процесор звертається до пристрою (ПЗП), що постійного запам’ятовує, по першій команді і далі починає працювати за програмами – відповідними наборами команд.

Комплект програм, що знаходяться в цьому ПЗП складають базову систему введення-висновку (BIOS – Basic Input Output System). Основне призначення програм цього пакету:

- перевірити склад і придатність до роботи комп’ютерної системи (самодіагностика);

- забезпечити взаємозв’язки з клавіатурою, монітором, пристроями для зберігання даних і іншими складовими комп’ютера;

- забезпечити пошук з подальшим завантаженням операційної системи.

За програмами, що входять в BIOS, через звукові сигнали і тексти на екрані виводяться повідомлення про хід діагностики і запуску комп’ютера, а також про дозвіл втручатися в цей процес за допомогою клавіатури. Починаючи з 1996 року у всіх комп’ютерах BIOS записується на мікросхему Flash ROM. Програми в цій мікросхемі можна стирати і перепрограмувати без програматора. Використання Flash ROM дозволяє записати нову версію BIOS з дискети, безпосередньо на системній платні без видалення і заміни мікросхеми. Оновлення програм BIOS завантажуються з WEB-сервера виробника системної платні.

Постійна пам’ять (ПЗП або ROM – англ. Read Only Memory – пам’ять тільки для читання) – швидкодіюча незалежна пам’ять, призначена для зберігання інформації, не змінюється під час виконання програм. Ця пам’ять невелика по місткості (декілька сотень кілобайт) і містить програму тестування пристроїв комп’ютера при включенні – POST (англ. Power-On Self Test – самоперевірка при включенні енергії) і базову систему введення-висновку – BIOS (англ. Basic Input / Output System).

Особливістю постійної пам’яті є те, що дані, які в ній містяться, не зникають при виключенні живлення комп’ютера. Постійна пам’ять виготовляється у вигляді спеціальної мікросхеми, яку розміщують на системній платні.

Дані в постійну пам’ять заносяться в процесі її виготовлення. Розрізняють мікросхеми постійної пам’яті без можливості перепрограмування і з можливістю багатократного перепрограм-мірованія. При необхідності користувач може замінити мікросхему постійної пам’яті або виконати її перепрограмування.