
- •Розділ 1. Проблема прокрастинації в сучасній психології
- •1.1.Історія прокрастинації, причини виникнення
- •1.2.Психологічна характеристика прокрастинації
- •1.3.Академічна прокрастинація у студентів
- •1.4.Студент як суб’єкт психічної саморегуляції навчальної діяльності
- •Розділ 2.Особливості саморегуляції студентів із різним рівнем прокрастинації
- •2.1.Організація дослідження
- •2.Вивчити особливості локалізації суб’єктивного контролю студентів із різним рівнем прокрастинації.
- •3.Вивчити особливості багатомірного функціонального аналізу відповідальності студентів із різним рівнем прокрастинації.
- •4.Вивчити особливості спрямованості на пошук / пригадування інформації студентів із різним рівнем прокрастинації.
- •2.2.Особливості саморегуляції студентів із різним рівнем прокрастинації
- •Показники саморегуляції студентів із різним рівнем прокрастинації
- •2.3.Особливості локалізації суб’єктивного контролю студентів із різним рівнем прокрастинації.
- •Показники локалізації суб’єктивного контролю студентів із різним рівнем прокрастинації
- •2.4.Особливості багатомірного функціонального аналізу відповідальності студентів із різним рівнем прокрастинації
- •Показники багатомірного функціонального аналізу відповідальності студентів із різним рівнем прокрастинації
- •2.5.Особливості спрямованості на пошук / пригадування інформації студентів із різним рівнем прокрастинації.
- •Показники спрямованості на пошук / пригадування інформації студентів із різним рівнем прокрастинації
- •29.Психологический словарь / Под ред. Б. Г. Мещерякова, в. П. Зинченко. СПб.: прайм-еврознак, 2003.
- •30.Психология индивидуального и группового субъекта/под .Ред. А. В. Брушлинского м.И.Воловиковой.-м.:персэ,2002.-368 с.
Показники локалізації суб’єктивного контролю студентів із різним рівнем прокрастинації
(M±m)
Шкала |
1група - низький рівень прокрастинації
|
2 група -високий рівень прокрастинації |
t |
p |
|
|
|
|
|
Загальна інтернальність |
4,67+0,40 |
5,50+0,65 |
1,07 |
- |
|
|
|
|
|
Інтернальність при описанні життя взагалі |
11,4+0,83 |
11,8+0,69 |
0,41 |
- |
|
|
|
|
|
Інтернальність при описанні особистого досвіду |
13,0+0,80 |
12,0+0,60 |
0,99 |
- |
|
|
|
|
|
Інтернальність у сфері досягнень |
3,48+0,31 |
5,00+0,78 |
1,93 |
0,1 |
|
|
|
|
|
Інтернальність у сфері невдач |
4,50+0,32 |
4,00+0,40 |
0,96 |
- |
|
|
|
|
|
Схильність до самообвинувачень |
-0,18+0,35 |
-1,83+0,39 |
1,76 |
0,1 |
|
|
|
|
|
Інтернальність у професійній діяльності |
9,11+0,59 |
9,56+0,55 |
0,54 |
- |
|
|
|
|
|
Професійно-соціальний аспект інтернальності |
4,44+0,37 |
4,67+0,31 |
0,45 |
- |
|
|
|
|
|
Професійно-процесуальній аспект інтернальності |
4,67+0,37 |
4,89+0,37 |
0,41 |
- |
|
|
|
|
|
Інтернальність у міжособистісному спілкуванні |
8,44+0,60 |
8,61+0,49 |
0,21 |
- |
|
|
|
|
|
Компетентність у сфері міжособистісних відносин |
4,06+0,38 |
4,39+0,41 |
0,59 |
- |
|
|
|
|
|
Відповідальність у сфері міжособистісних відносин |
4,39+0,29 |
4,22+0,31 |
0,38 |
- |
|
|
|
|
|
Інтернальність у сфері сімейних відносин |
4,56+0,43 |
6,00+0,30 |
1,84 |
0,1 |
|
|
|
|
|
Інтернальність у сфері здоров’я |
6,22+0,43 |
3,44+0,42 |
1,98 |
0,1 |
|
|
|
|
|
Заперечення активності |
5,67+0,58 |
7,37+0,70 |
1,80 |
0,1 |
|
|
|
|
|
Готовність до діяльності,пов’язаної з подоланням труднощів |
4,56+0,39 |
4,72+0,49 |
0,26 |
- |
|
|
|
|
|
Готовність самостійного планування,здійсненню діяльності і відповідальності за неї |
5,56+0,40 |
5,22+0,48 |
0,52 |
- |
|
|
|
|
У наведеній таблиці приведені дані, що отримані після обробки результатів. До першої групи входили студенти з низьким рівнем прокрастинації, до другої з високим рівнем прокрастинації.
За шкалою «Загальна інтернальність» показник першої групи склав 4,67+0,40, в другій 5,50+0,65. Вірогідних відмінностей за даною шкалою не було отримано.
Не визначено значуща різниця між першою та другою групами за шкалами «Інтернальність при описанні життя взагалі» (11,4+0,83 та 11,8+0,69), «Інтернальність при описанні особистого досвіду» (13,0+0,80 та 12,0+0,60).
За шкалою «Інтернальність у сфері досягнень» показник першої групи склав 3,48+0,31, тоді як в другій 5,00+0,78, що дозволило зафіксувати вірогідне підвищення показника в другій групі, при р≤0,1. Таким чином, студенти з високим рівнем прокрастинації більш схильні виявляти віру в можливість досягнення успіху в тих чи інших ситуаціях.
За шкалою «Інтернальність у сфері невдач» показник першої групи слав 4,50+0,32, тоді як в другій 4,00+0,40. Таким чином,за даною шкалою не було отримано вірогідних відмінностей.
За шкалою «Схильність до самообвинувачень» показник першої групи склав -0,18+0,35, тоді як в другій -1,83+0,39, що дозволило зафіксувати вірогідне підвищення показника в першій групі, при р≤0,1. Таким чином, студенти з низьким рівнем прокрастинації більш схильні звинувачувати себе у всьому поганому, що може трапитися або трапилось.
Не визначена значуща різниця між першою та другою групами за шкалами «Інтернальність у професійній діяльності» (9,11+0,59 та 9,56+0,55), «Професійно-соціальний аспект інтернальності» (4,44+0,37 та 4,67+0,31), «Професійно-процесуальній аспект інтернальності» (4,67+0,37 та 4,89+0,37).
За шкалою «Інтернальність у міжособистісному спілкуванні» показник першої групи склав 8,44+0,60, тоді як в другій 8,61+0,49.Таким чином, за даною шкалою не було отримано вірогідних відмінностей.
За шкалою «Компетентність у сфері міжособистісних відносин» показник першої групи склав 4,06+0,38, тоді як в другій 4,39+0,41.Також за даною шкалою не було отримано вірогідних відмінностей.
Не визначена значуща різниця між першою та другою групами за шкалою «Відповідальність у сфері міжособистісних відносин» (4,39+0,29 та 4,22+0,31).
За шкалою «Інтернальність у сфері сімейних відносин» показник першої групи склав 4,56+0,43, тоді як в другій 6,00+0,30, що дозволило зафіксувати вірогідне підвищення показника в другій групі, при р≤0,1. Таким чином, студенти з високим рівнем прокрастинації більш схильні проявляти активну поведінку у сфері сімейно-подружніх відносин, дбати один про одного, піклуватися.
За шкалою «Інтернальність у сфері здоров’я » показник першої групи склав 6,22+0,43, тоді як в другій 3,44+0,42, що дозволило зафіксувати вірогідне підвищення показника в першій групі, при р≤0,1. Таким чином, студенти з низьким рівнем прокрастинації більш схильні уважно слідкувати за своїм здоров’ям , а також проводити профілактику та лікування можливих захворювань.
За шкалою «Заперечення активності» показник першої групи склав 5,67+0,58, тоді як в другій 7,37+0,70, що дозволило зафіксувати вірогідне підвищення показника в другій групі, при р≤0,1. Таким чином, студенти з високим рівнем прокрастинації більш схильні до екстернальності, вони вважають що не варто проявляти активність і змінювати щось у житті, оскільки це безглуздо.
Не визначена значуща різниця між першою та другою групами за шкалами «Готовність до діяльності, пов’язаної з подоланням труднощів» (4,56+0,39 та 4,72+0,49), «Готовність самостійного планування, здійсненню діяльності і відповідальності за неї» (5,56+0,40 та 5,22+0,48).