Розділ 2.Особливості саморегуляції студентів із різним рівнем прокрастинації

2.1.Організація дослідження

Об’єкт дослідження - психічна саморегуляція.

Предмет дослідження-особливості психічної саморегуляції студентів із різним рівнем прокрастинації.

Мета даної роботи вивчити особливості психічної саморегуляції студентів із різним рівнем прокрастинації.

Задачі:

1.Вивчити особливості саморегуляції студентів із різним рівнем прокрастинації.

2.Вивчити особливості локалізації суб’єктивного контролю студентів із різним рівнем прокрастинації.

3.Вивчити особливості багатомірного функціонального аналізу відповідальності студентів із різним рівнем прокрастинації.

4.Вивчити особливості спрямованості на пошук / пригадування інформації студентів із різним рівнем прокрастинації.

Відповідно до мети дослідження були сформовані дві групи випробуваних із різними показниками прокрастинації. Для розподілу випробуваних по групах була використана методика «Шкала прокрастинації» С.Лея. Таким чином, першу групу склали студенти із низьким рівнем прокрастинації (19 осіб), другу - з високим рівнем прокрастинації (17 осіб). Усього в дослідженні взяли участь 36 студентів, віком 20-25 років, які навчаються в університетах м. Харкова. В даній роботі використовані наступні методики, які дозволяють виявити:

Опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки (ССП-98)»В.Н.Моросанової.

Опитувальник ССП-98 В.Н. Моросанової складається з 46 затверджень, до складу яких входять шість шкал, які виділяють відповідно з основними регуляторними процесами (планування, моделювання, програмування, оцінка результатів) та регуляторно-особистісними властивостями (гнучкості і самостійності).

Структура опитувальника така, що ряд затверджень входять до складу відразу двох шкал у зв’язку з тим, що їх можна віднести до характеристики як регуляторного процесу, так і властивості регуляції.

Шкала «Планування» (Пл) характеризує індивідуальні особливості ціле полягання й утримання цілей, рівень сформованості у людини усвідомленого планування діяльності.

Шкала «Моделювання» (М) дозволяє діагностувати індивідуальну розвиненість уявлень про систему зовнішніх та внутрішніх значних умов, ступень їх усвідомленості, деталізированості і адекватності.

Шкала «Програмування» (Пр) діагностує індивідуальну розвиненість усвідомленого програмування людиною своїх дій.

Шкала «Оцінка результатів» (ОР) характеризує індивідуальну розвиненість і адекватність оцінки досліджуваним себе й результатів своєї діяльності і поведінки.

Шкала «Гнучкість» (Г) діагностує рівень сформованості регуляторної гнучкості, тобто особливості у зв’язку з зміненням зовнішніх та внутрішніх умов.

Шкала «Самостійність» (С) характеризує розвиненість регуляторної автономності.

Опитувальник в цілому працює як єдина шкала «Загальний рівень саморегуляції» (ЗР), який характеризує загальний рівень сформованості індивідуальної системи усвідомленої саморегуляції активності людини.

Даний опитувальник є засобом для діагностики індивідуальних особливостей саморегуляції, який дозволяє виявити сильно і слабо розвинуті ланки та у випадку необхідності, намітити шляхи формування стилю з високим рівнем саморегуляції, тобто гармонійний стиль саморегуляції, який забезпечує високу успішність досягнення цілі.

Опитувальник «Локалізація суб’єктивного контролю особистості» Є.Г.Ксенофонтова.

Опитувальник містить 40 тверджень, які представляються на слух або візуально (в бланковим або комп'ютерному варіантах). Опитуваному потрібно погодитися з кожним з висловлювань чи заперечити їх, відповівши або "так" або "ні".

Структура методики складається з основних розділів, яким відповідає підрахована сума балів, та які характеризують різні аспекти локалізації контролю, а саме:

1.ІЗ - загальна інтернальність. Характеризує людину як інтернала, тобто з внутрішнім локусом контролю, що виявляється в різноманітних життєвих ситуаціях. Чим нижче показник ІЗ, тим більш виражений зовнішній локус контролю - екстернальність.

2.Ж - інтернальність при описанні життя взагалі. Розуміється як судження життя особистості в цілому.

3.Я - інтернальність при описанні особистого досвіду.

4.ІД - інтернальність у сфері досягнень. Охоплює ситуації, пов'язані зі доконаними досягненнями в діяльності будь-якої людини і самого опитуваного, а також виявляють віру в можливість досягнення успіху в тих чи інших ситуаціях.

5.ІН - інтернальність у сфері невдач. Виявляє ставлення до ситуацій звершених або можливих невдач.

6.Ссоб - схильність до самообвинувачень. Схильність людини до того, щоб звинувачувати себе у всьому поганому,тобто, що саме з нею трапляється чи може трапитися.

7.ІП - інтернальність у професіональній діяльності. Охоплює ситуації навчальної, професійної та будь-якої іншої активності, що завершуються досягненням людиною конкретної мети.

8.ІПС - професійно-соціальний аспект інтернальності. Результати говорять про схильність (або її відсутність) виявляти ініціативу і приймати відповідальність на себе у сфері соціальних відносин на виробництві.

9.ІПП - професійно-процесуальний аспект інтернальності. Результати говорять про наявність чи відсутність розвинених навичок забезпечення процесу професійної діяльності.

10.ІМ - інтернальність у міжособистісному спілкуванні. Характеризує активність не ту, яка направлена на досягнення кінцевого результату, а на підтримання міжособистісних відносин у тій мірі, у якій це влаштовує дану людину.

11.ІМК - компетентність у сфері міжособистісних відносин. Людина вважає себе достатньо компетентною у міжособистісних стосунках при високих показниках за цією шкалою.

12.ІМВ - відповідальність у сфері міжособистісних відносин. Результати показують чи схильна людина брати на себе відповідальність як за позитивні, так і за негативні варіанти які склалися у міжособистісних відносинах.

13.ІС - інтернальність у сфері сімейних відносин. Прямо або посередньо може характеризувати поведінку у сфері сімейно-подружніх відносин.

14.ІЗ - інтернальність у сфері здоров’я. Прогнозує ставлення людини до здоров'я, а також профілактику та лікування можливих захворювань.

15.ЗА - заперечення активності. Характеризує переконання людини у безглуздості будь-якої діяльності, спрямованої на досягнення життєвих цілей.

16.ДТ - готовність до діяльності, пов’язаної з подоланням труднощів. Результати показують наскільки людина здатна подолати труднощі.

17.ДС - готовність до самостійного планування, здійсненню діяльності і відповідальності за неї. Дозволяє глибше зрозуміти природу і можливі прояви інтернальності (або внутрішнього локусу контролю) у одних індивідів і розібратися в причинах схильності до екстернальності (або зовнішньому локусу контролю) - у інших.

Локус контролю (ЛК) позначає систему переконань особистості щодо того, де розташовуються (або локалізуються) сили, що впливають на результати її дій і на її долю. Особи, які переконані в тому, що головні сили, що визначають їх життя, знаходяться всередині них самих (тобто зусилля, старання, здібності), називаються інтерналими. А особи, які переконані в тому, що відбувається з людиною залежить від зовнішніх чинників (будь то інші люди, доля чи випадок), називаються екстерналами.

Опитувальник багатомірного функціонального аналізу відповідальності В.П.Прядеіна.

Опитувальник складається з послідовного ряду затверджень, які стосуються деяких сторін особистості й характеру досліджуваного. При відповідях важлива перша реакція опитувального. В анкеті немає хороших затверджень. Кожне з них має право на існування.

Структура методики складається з основних розділів, яким відповідає підрахована сума балів, та які характеризують різні аспекти відповідальності, а саме:

1. ДЕ – динамічна ергичність. Відображає здібність суб'єкта до самостійного, без додаткового контролю, ретельного виконання важких і відповідальних завдань.

2. ДАЕ – динамічна аергичність. Пов'язана з низькою завадостійкістю, нерішучістю і необов'язковістю суб'єкта, схильністю до відмови від реалізації важких і відповідальних завдань.

3. МС – мотивація соціоцентрична. Розуміється як соціально-значуща мотивація, виражена у виконанні відповідальних справ через бажання бути серед людей, колективу, суспільства, пов'язана з почуттям обов'язку, переважанням суспільних інтересів.

4. МЕ – мотивація егоцентрична. Розглядається з позицій особово-значимої мотивації, вираженої в бажанні звернути на себе увагу в процесі реалізації відповідальних справ, отримати винагороду, уникнути особистих ускладнень, можливого покарання.

5. КО – когнітивна свідомість. Відображає глибоке і цілісне представлення якості, розуміння стрижньової основи відповідальності, її суть.

6. КОСВ – когнітивна обізнаність. Характеризується поверхневим розумінням відповідальності, розглядом якийсь однієї сторони, складової якості неспецифічного, загального характеру.

7. ПП – продуктивність предметна. Пов'язана з результатами діяльності суб'єкта при виконанні колективних справ, його самовідданістю і сумлінністю.

8. ПС – продуктивність суб'єктна. Відображає результати діяльності суб'єкта, пов'язаної з особистим благополуччям, самореалізацією, з розвитком різних сторін і якостей особи.

9. ЕС – емоційність стенічна. Пов'язана з переживанням позитивних емоцій при виконанні відповідальних справ.

10. ЕА – емоційність астенічна. Характеризує появу негативних емоцій при необхідності виконання в ході реалізації і при неуспіху у відповідальній справі.

11. РІ – регуляторна інтернальність. Відображає рівень самостійності суб'єкта, його самокритичності і незалежності при виконанні відповідальних справ.

12. РЕ – регуляторна екстернальність. Реалізація відповідальних справ ставиться в залежність від інших людей і зовнішніх обставин.

13. ТЛ – труднощі особові. Відображає труднощі внутрішнього порядку, такі як тривожність, невпевненість, поганий настрій і тому подібне.

14. ТО – труднощі операційні. Співвідносяться з труднощами, що виникають в процесі виконання завдання, залежні від характеру виконуваного завдання і навколишніх людей.

15. СИС – прагнення інструментально-стильові. Розуміються як спрямованість суб'єкта, що характеризується великою особистою енергією, рішучістю, бажанням зайняти лідируюче положення при виконанні відповідальних справ.

16. ССС – прагнення змістовно-смислові. Характеризуються великою обов'язковістю і сумлінністю, яка виявляється при виконанні справ альтруїстичного характеру, направлених більшою мірою на соціальне оточення.

Опитувальник діагностики спрямованості на пошук / пригадування інформації (Е.А.Горюшина).

Опитувальник містить 1 шкалу, що включає 55 тверджень. Респондент повинен оцінити ступінь згоди з ними за 4-бальною шкалою.

Особи з вираженою спрямованістю на пошук мають схильність до детального виявлення характеристик ситуації, тенденцію до розгляду ситуації як нової, тенденцію до дослідницької поведінки, мають кращі параметри організації зворотного зв'язку.

Особи з вираженою спрямованістю на пригадування мають тенденцію користуватися заготовками рішень (орієнтуватися на еталони), мають більш структуровану систему досвіду.

Методика призначена для виявлення індивідуальних відмінностей у особливостях побудови образу актуальної ситуації пов'язаних з однією із складових пізнавальної спрямованості особистості – це спрямованістю на пошук / пригадування інформації, тобто схильністю суб'єкта при відображенні та інтерпретації актуальної ситуації розглядати її детально, як нову або співвідносити з еталонними випадками з власної практики.