7. Профілактика віл-інфекції сніДу

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв'язку з цим, необхідно:

• приймати правильні щодо свого здоров'я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків та наркодільців;

• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в анотації - проти інфекційних хвороб (іnfections diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи;

• сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30 - 50 % осіб, що вживають наркотики ін'єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ отож, вірогідність інфікування надзвичайно висока;

• пам'ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;

• не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки при введенні наркотиків. Для кожної ін'єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип'ятити шприци багаторазового вживання чи промивати їх дезрозчином;

• важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.

8. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.

Прокаріоти просто побудовані одноклітинні організми, у клітинах яких немає оформленого ядра. До прокаріотів належать бактерії і ціанобактерії.

Бактерії автотрофи синтезують речовини для життєдіяльності із неорганічних речовин. Автотрофні бактерії хемосинтетики синтезують органічну речовину з мінеральних сполук за рахунок енергії деяких хімічних реакцій. Наприклад, ґрунтові бактерії окислюють амоніак до солей нітритної та нітратної кислот і використовують вивільнену енергію. Окиснення бактеріями неорганічних речовин — сірки, амоніаку, нітратів, сполук Феруму, Гідрогену та ін., у процесі якого відбувається синтез органічних речовин із вуглекислоти, називається хемосинтезом.

Автотрофні бактерії фотосинтетики здатні до фотосинтезу, при якому джерелом Гідрогену для відновлення вуглекислого газу є не вода, а гідроген сульфід.

Існують бактерії, які потребують готових органічних речовин — амінокислот, вуглеводів, вітамінів,— оскільки самі не можуть їх синтезувати. Такі мікроорганізми називаються гетеротрофами. Бактерії сапротрофи є гетеротрофами, вони використовують мертві органічні субстрати як джерело живлення. Бактерії-паразити є гетеротрофами і існують за рахунок хазяїна. Вони спричиняють інфекційні захворювання. Але є бактерії, які дають організму хазяїна користь. Наприклад, бактерії-симбіонти людини становлять її нормальну мікрофлору. Вони живуть у кишечнику, на шкірі, на слизових оболонках, забезпечуючи захист, беручи участь у перетравлюванні їжі й синтезі деяких необхідних людині вітамінів.

Бактерії можуть здійснювати спиртове бродіння (процес окиснення вуглеводів, у результаті якого утворюються етанол, вуглекислий газ і виділяється енергія), молочнокисле бродіння (при якому кінцевим продуктом є молочна кислота), маслянокисле бродіння (перетворення вуглеводів з утворенням масляної кислоти). Ці типи бродіння пов’язані між собою — початкові шляхи розкладання вуглеводів у них однакові.

Процеси дихання і бродіння є основними джерелами енергії, необхідної бактеріям для нормальної життєдіяльності.

У процесі життєдіяльності бактерії можуть обмінюватися одна з одною спадковою інформацією. При кон’югації (щільне прилягання клітин чи хромосом) клітина-донор передає клітині-реципієнту частину свого геному. Ділянки ДНК донора можуть обмінюватися на гомологічні ділянки ДНК реципієнта.

Таким чином від бактерії до бактерії можуть передаватися такі, наприклад, ознаки, як капсулоутворення, синтез необхідних клітині речовин, ферментативна активність, стійкість до отрут, антибіотиків та інших лікарських речовин.

Бактерії відіграють надзвичайно важливу роль у процесах, що відбуваються у природі. Від їхньої життєдіяльності залежить постійність газового складу атмосфери. Вони беруть активну участь у мінералізації органічних сполук, утворюючи необхідні для рослин поживні речовини. Бактерії гниття розкладають білок з утворенням амоніаку, який азотфіксуючі бактерії окиснюють до нітритів, а вже іншими формами до нітратів і вільного азоту.

Ґрунтові бактерії справляють значний вплив на ріст і розвиток рослин. Навколо коренів і на коренях рослин розвивається велика кількість бактерій, причому не всіх видів, а лише певних, специфічних для кожного виду рослин. Ця мікрофлора може бути корисною або шкідливою для рослин, залежно від навколишнього середовища і стану самої рослини.

Деякі бактерії є симбіонтами тварин, наприклад, оселяються у травному тракті тварин, забезпечуючи перетравлювання клітковини.

Людина використовує бактерії в харчовій промисловості для отримання продуктів харчування. Так, молочнокислі бактерії широко застосовуються для виробництва кефіру, сметани, сиру. За допомогою молочнокислих бактерій відбувається заквашування капусти.

Бактерії також застосовуються у тваринництві, наприклад, для силосування кормів. Утворювана при цьому молочна кислота запобігає розкладанню овочів і корму для худоби. Бактерії використовують для очищення стічних вод та для боротьби із сільськогосподарськими шкідниками.

Бактерії можуть не тільки приносити користь, а й завдавати шкоди. Вони розмножуються у харчових продуктах, спричиняючи їх псування. Щоб запобігти розмноженню бактерій, продукти слід зберігати на холоді, можна пастеризувати, висушувати (в’ялити або коптити), солити чи маринувати.

Бактерії спричиняють такі тяжкі захворювання людини, як туберкульоз, сибірка, ангіна, харчові отруєння, чума, холера, дифтерія, ботулізм.

Бактеріальні захворювання, як і вірусні, можуть поширюватися різними шляхами: контактним, при якому відбувається пряме зіткнення хворої людини зі здорового; контактно-побутовим, при якому передавання інфекції відбувається через предмети домашнього вжитку (білизна, рушник, посуд, іграшки), забруднені виділеннями хворого; повітряно-краплинним — через повітря; водним — при використанні інфікованої води для пиття, побутових і господарських потреб, а також під час купання.

Нерідко в поширенні бактеріальних інфекцій беруть участь харчові продукти і готова їжа. Хвороботворні бактерії можуть потрапляти у продукти харчування різними шляхами: через забруднені руки хворого чи носія, під час миття харчових продуктів в інфікованій воді, під час перевезення на випадковому транспорті , при розрізанні харчових продуктів на брудних столах, внаслідок зараження їх мухами, гризунами й іншими переносниками бактеріальних захворювань.

Більшість бактеріальних захворювань без застосування антибіотиків вилікувати практично неможливо. Тому дуже важливо завжди виконувати рекомендації лікаря і не відмовлятися від призначеного препарату, пам’ятаючи про те, що будь-яке інфекційне захворювання завжди значно серйозніше, ніж можливі небажані реакції від застосування антибіотиків, що використовуються для його лікування.