20. Модифікаційна мінливість

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодіїгенотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації, не успадковуються. У цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена мінливість», яке ввів Чарльз Роберт Дарвін

Умовна класифікація модифікаційної мінливості

• За характером змін в організмі

  • Морфологічні зміни

  • Фізіологічні та біохімічні адаптації — гомеостаз

• За спектром норми реакції

  • Вузькі

  • Широкі

• За значенням

  • Пристосувальні модифікації

  • Морфози

  • Фенокопії

• За тривалістю

  • Спостерігаються лише у особин, які зазнали впливу певних чинників навколишнього середовища (однотермінові)

  • Спостерігаються у нащадків цих особин (тривалі модифікації) протягом певної кількості поколінь

21. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу

    Різноманіття всього живого та його постійне вдосконалення були б неможливі без мінливості. Це пов'язано з тим, що генотип послідовно реалізується в фенотип в ході індивідуального розвитку організму і в певних умовах життєвого середовища, тому організми, що мають однакові генотипи, можуть помітно відрізнятися один від одного за фенотипом.

Відомо, що всі ознаки і властивості організму спадково детерміновані, однак організми успадковують не самі ознаки та властивості, а лише можливість їх розвитку. Для прояву та розвитку ознаки необхідні відповідні умови зовнішнього середовища.

Але навіть у тому випадку, коли прояв і розвиток тієї або іншої ознаки відбувається, ступінь його вираженості буває різної залежно від умов зовнішнього середовища: при одних вона посилюється, при інших послаблюється

За механізмом виникнення і характеру змін ознак розрізняють два типи мінливості - спадкову і Неспадкові.

Під спадковою мінливістю розуміють здатність до змін самого генетичного матеріалу, а під неспадкової (модифікаційний, або фенотипова) - здатність організмів реагувати на умови навколишнього середовища і змінюватися в межах норми реакції, яка визначається генотипом.

22. Генетика людини і її значення для медицини і охорони здоров’я.

Спадковість людини підкоряється тим же біологічним зако­номірностям, що і спадковість всіх інших істот, тобто більшість ознак людини успадковуються за законами Менделя, спостеріга­ється зчеплення і взаємодія генів.  При ранній діагнос­тиці спадкових хвороб у деяких випадках вдається затримати розвиток хвороби призначенням відповідної дієти, гормональни­ми препаратами. Вроджені дефекти розвитку часто можна випра­вити хірургічними методами.Найважливішим напрямом діяльності органів охорони здо­ров'я є робота з попередження спадкових хвороб, яка повинна проводитися всіма лікарями і спеціальними медичними устано­вами — медико-генетичними консультаціями.

23. Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні

Селекція − наука про методи створення сортів, гібридіврослин та порід тварин, штамів мікроорганізмів з потрібними людині якостями. В результаті селекційного процесу створено велику кількість сортів сільськогосподарських рослин і порід свійських тварин.

Селекцією також називають галузь про члени сільськогосподарського виробництва, яка займається виведенням сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин.

Залежно від цілей селекцію проводять на якість (смак, зовнішній вигляд, збереження плодів та овочів, вміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність), стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов, урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.