26. Складки: матеріал і форми, прольоти, довжина хвилі, стріла підйому, товщина граней, спирання і конструкції діафрагм.

Складчасте покриття являє собою поверхню, утворену з системи похилих плоских граней, які примикають одні до інших під кутом по довгих сторонах і спираються по коротких на торцеві діафрагми або ребра.

Форма поверхні складок може бути трикутної, трапецієподібної або прямокутної. Найчастіше застосовують багатохвильові покриття, але зустрічаються і однохвильові. По витраті матеріалу складчасті конструкції поступаються інших форм покриття, але їм п ритаманні підвищена архітектурна виразність і відносна простота виготовлення. Форма плану споруд, що перекриваються складками, може бути прямокутного, багатокутного або кругового обрису. В останньому випадку складки розташовуються радіально. Для підвищення несучої здатності складок іноді їх проектують з невеликими розвантажувальними консолями.

Складки виготовляють з деревних і полімерних матеріалів. В якості граней складок можуть бути застосовані: клеєні, клеефанерні, деревостружкові, дощато-цвяхові балкові елементи і плоскі тришарові пластмасові панелі. Для підвищення поперечної жорсткості складок використовують розпірки, ребра жорсткості або затягування, встановлювані по довжині складки.

Проліт складок - відстань між осями опорних елементів, зазвичай не перевищує 20-25 м, хоча в окремих спорудах проліт клеефанерних складок досягає 30,4 м. Відношення стріли підйому f до прольоту з деревних матеріалів коливається в межах 1/2 - 1/9, для полімерних матеріалів до 1/15 (1/18). Кут нахилу граней 20 - 45. Ширина складок з деревних матеріалів змінюється від 1,8 до 6,8 м, з полімерних матеріалів до 1 м. Товщину t приймають не менше (1/20 - 1/30) l.

За конструктивним оформленням складки можуть бути тонкостінними, ребристими або тришаровими. У першому випадку грані складок являють собою стінки дощатих-цвяхових, дощаті-клеєних або клеефанерних двотаврових балок, а для пластмасових складок застосовуються листи зі склопластику, ПВХ, полікарбонату. Ребристі складки виготовляють із брусків з висотою перерізу до 15 см, до яких на цвяхах або на клею з одного або двох сторін кріплять обшивку з листових матеріалів (фанери, деревостружкових плит, склопластику і т.д.) або дощок. Тришарові складчасті елементи виготовляють найчастіше з пластмас - з обшивками зі склопластику або жорсткого полівінілхлориду з середнім шаром з пінопласту.

Складки звичайно складаються з ряду повторюваних у певному порядку поперек прольоту елементів, що опираються по краях на діафрагми твердості подібно оболонкам. Шатро перекривають прямокутний в плані простір, що замикається угорі всіма чотирма сторонами (площинами). Можливі й інші покриття складчастого типу: зводи, куполи, капітелі та ін. Товщину плоского елемента складки приймають не менш 1/200 проліту, висоту складок не менш 1/10, а ширину грані не менш 1/5 проліту.

Складки в порівнянні з оболонками більше прості у виготовленні, однак при більших прольотах вони стають занадто громіздкими й важкими, а тому в будівництві для прольотів більше 40 м, як правило не застосовуються. Товщину плоского елементу складки приймають близько 1/200 прольоту, висоту елементу не менш 1/10, а ширину грані не менш 1/5 прольоту. Складками звичайно покривають прольоти до 50-60м, шатрами до 24м.

Переваги простої складчастої конструкції в порівнянні з плитним покриттям: А –

виключення ребер, тоді кожна поверхня діє як панель (балка); Б – збільшення несучої

здібності за рахунок збільшення висоти.