36. Процес мислення :…

1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане змовою, але виражене в мові . Незважаючи на те, що в онтогенезі відношення мислення і мовленнясвоєрідні і мінливі, неможливо вивчати ппроцес мислення вдитини позааналізом розвитку її мовлення . 2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено. І.П. Павлов визначаючислово, як особливий сигнал дійсності, як спецефічний подразник, що має узагальнений характер, розкриває і його відношення до мислення,

Він писав про те, що мовні сигнали “є абстрагування від дійсності і припускають узагальнення, що й становить наше зайве спеціально людське, вище мислення, яке створює спочатку загально-людський емпіризм, а ально-людський емпіризм, а нарешті й науку-знаряддя вищого орієнтування людини в навколишньому

світі і в собі самій. Зв’язки між предметами і явищами відбражаються звичайно у мовних формах, хоч деякі зв’зки, наприклад просторові і часові, людина може сприймати й безпосередньо. 3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При цьому кожне запитання символізує цілком визначений тип зв’язку, розкриття якого в певному конкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: ” Чий м’яч покотився?” - потребує встановити зв’язок лише однієї категорїї відношень належності. Запитання: ”Куди м’яч покотився?” – сигналізує також лише один тип зв’язку - напрям, місце Запитання:” Чому м’яч покотився ? – зумовлює пошуки причинних зв’язків. Запитання - одна з найбільш доказових форм єдності мислення і мови. Запитання є сигнал, і він спричиняє відповідь - специфічну для людини орієнтувальну реакцію, пошукову розумову діяльність. Мислення - це розв’язання певної задачі, сформульованої в запитанні. Пошук відповіді на поставлене запитання надає процесу мислення спрямованого, організованого характеру. 4. Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тваринам. Пошук шляхів розв’язання тварини здійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення “приманки”, але не на націленість. Сформульована в запитанні потреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер. Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла, розв’язавши поставлену задачу. Оформлення задачі в запитанні є першим етапом розумового процесу, бо перш ніж розв’язувати задачу, треба розкрити категорію, в межах якої лежать шукані зв’язки. Знайдений розв’язок задачі - це розуміння, тобто встановлення нових знань, яких набула людина. Звичайно, не тільки діти, а й дорослі і не завжди відразу знаходять правильний розв’язок поставленої задачі.

37. Індивідуальні особливості мислення. Творче мислення. Методика вивчення мислення

Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:

• самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв´язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв´язання пізнавальних та інших проблем;

• критичність мислення, яка виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об´єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляючи цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважає на всі аргументи, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій. Критичність мислення великою мірою залежить від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань;

• гнучкість мислення, що виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв´язку аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв´язку завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв´язку, знаходити нові нестандартні способи дій за змінених умов;

• глибина мислення, яка виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних виявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які в простих, добре відомих фактах уміють помічати протиріччя й на цій підставі розкривати закономірності природи та суспільного життя;

• широта мислення, що виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності;

• послідовність мислення, яка виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка точно дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не перестрибує з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, зрозумілість плану, відсутність протиріч і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об´єктивність у зроблених висновках;

• швидкість мислення - це здатність оперативно розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мисленнєвих навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів.

Усі якості мислення людини формуються і розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідним чином організована діяльність сприяє всебічному розвиткові цінних якостей мислення особистості. Творче мислення - мислення, що дає принципово нове вирішення проблеми, що приводить до нових ідей, відкриттів і рішень. Нова ідея - завжди новий погляд на взаємозв'язку і взаємозалежності явищ. Нерідко нова ідея виникає на основі нового "зчеплення" раніше відомої інформації. (Так, А. Ейнштейн, як відомо, не проводив експериментів, він лише з нового боку осмислював що була інформацію, заново систематизував її.) Нові ідеї виникають на базі певних передумов у загальному розвитку тієї чи іншої галузі знань. Але при цьому завжди необхідний особливий, нестандартний склад розуму дослідника, його інтелектуальна енергія, здатність відійти від панівних ідей. Старі, класичні ідеї завжди оточені ореолом загального визнання, і в силу цього перешкоджають виникненню нових поглядів, ідей і теорій. Так, геоцентрична концепція довго перешкоджала твердженням наукового погляду про рух Землі навколо Сонця; умовно-рефлекторна "дуга" І. П. Павлова довгий час утрудняла прийняття ідеї "кільця", висунутої П. К. Анохіним ще в 1935 році. Творчий пошук пов'язаний з широтою і гнучкістю мислення, зі здатністю дослідника до сміливого вивільненню з прокрустового ложа панівних ідей. Одним з основних компонентів творчого мислення є образне мислення, уява. Не випадково в науці так широко застосовується метод уявного експерименту. Піраміди, собори і ракети існують не завдяки геометрії, будівельної механіки і термодинаміки, а тому, що вони спочатку були зримою картиною в умах тих, хто їх будував. У процесі творчого мислення правильний шлях до відкриття іноді відшукується вже після того, як скоєно саме відкриття. Перший же зліт думки не повинен мати перешкод. Вільне свідомість спочатку має охопити все, що можливо, без будь-якої потреби пояснювати і класифікувати. Принципово нове явище не може бути зрозуміле допомогою відомих суб'єкту законів і узагальнень. При цьому виникає ілюзія протиріччя нового здоровому глузду, сформованому минулим досвідом. Всі переломні етапи пізнання неминуче пов'язані з "шоком новизни". У творчості здійснюється вільна гра людських сил, реалізується творча інтуїція людини. Кожне нове відкриття, творчий акт виступають як нове, впізнавання людиною навколишнього його світу. Творчість - як би пульсація надсвідомості людини над його свідомістю.