2. Специфіка психології як науки про людину… Життєві і наукові психологічні знання розрізняються також і в способах їх отримання. Життєві знання про психології і людини здобуваються шляхом безпосереднього спостереження за лругих людьми і самоспостереження. Наукова психологія для отримання нових знань та їх логічного структурування використовує цілий арсенал методів: цілеспрямоване спостереження, експеримент, тести, інтерпретацію текстів, методи практичної психології і т.д.  Істотно різні шляхи і способи передачі знань життєвої і наукової психології. Можливості трансляції повсякденних психологічних знань від однієї людини до іншої, від старших до молодших вельми обмежені. Тут як не можна краще застосовне правило: кожен вчиться на своєму власному досвіді і на своїх помилках. З одного боку, існують труднощі вербалізації індивідуального психологічного досвіду, вираження суб'єктивних переживань у мові для їх передачі, а з іншого - присутній певного роду недовіра до істинності повідомлюваного відомостей. Сказане легко ілюструється одвічною проблемою батьків і дітей, старших і молодших, коли підростаюче покоління не визнає общезначимости цінностей, норм взаємовідносин, накопиченого досвіду старшого покоління.  Науково-психологічні знання вивірені і впорядковані в наукових теоріях, описані в наукових працях. Існують соціально відпрацьовані і закріплені способи і форми поповнення та збереження, відтворення і передачі науково-психологічних знань; дослідні інститути, навчальні заклади, наукова література та ін  Зіставлення можливостей життєвої і наукової психології показує істотні переваги останньої для людинознавчих професій. Для продуктивної взаємодії з іншими потрібні фундаментальні психологічні знання, які узагальнювали б відповідний досвід всього людського співтовариства, а не тільки особистий досвід зустрічей з іншими і з самим собою. Разом з тим неприпустимо зневажливе ставлення до життєвої психології. Узагальнений і науково виражений досвід спільної життєдіяльності людей отримує свою значимість, коли він «пропущений» через внутрішній досвід, коли він перетворився на особисте надбання. 

5. Організація та вимоги до проведення психологічного дослідження. Х-ка етапів пси-го дослідження.

Дослідження в психології, як і в будьяких інших науках, проводиться у декілька етапів. Частина з них обов’язкова, частина, в деяких випадках, може бути й відсутньою, але послідовність кроків необхідно запам’ятати, щоб неробити елементарних помилок. Наведемо основні три етапи психологічного дослідження та коротко розглянемо їх: 1-підготовчий, 2-основний, 3-заключний.

Наведеніетапи ми трішки розкриємо щоб отримати більш детальну схему: ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП Постановка проблеми. Проблема (від грец. Problema - завдання, завдання) є теоретичний або фактичний питання, що вимагає дозволу. Це питання може постати перед дослідником як деякий пробіл у знаннях і уміннях, необхідних у практиці, в тому числі в науковій практиці. - Постановка наукової проблеми передбачає певну послідовність дій: -Виявлення дефіциту інформації. -Усвідомлення потреби в усуненні цього дефіциту. -Опис (вербалізація) проблемної ситуації на природній мові. -Формулювання проблеми в наукових категоріях і термінах. =Грамотне та кваліфіковане виконання перерахованих пунктів зумовлюється глибоким знанням стану справ у даній галузі, хорошою у ній орієнтацією. Ця орієнтація купується, як правило, по двох каналах: знайомство з публікаціями на цю тему і обмінінформацією з колегами, зайнятими в цій сфері.  ОСНОВНИЙ ЕТАП Збір даних. Процес безпосереднього дослідження передбачає контакт дослідника з об'єктом, в результаті чого отримують сукупність характеристик цього об'єкта. Отримані характеристики є головним матеріалом для перевірки робочої гіпотези і вирішення проблеми. У залежності від предмета і мети дослідження ці характеристики можуть з'являтися у вигляді різних параметрів об'єкта (просторових, тимчасових, енергетичних, інформаційних, інтеграційних), у вигляді співвідношень між частинами об'єкта або його самого з іншими об'єктами, у вигляді різних залежностей його станів від різноманітних факторів і т. д. Всю сукупність подібних відомостей називають даними про об'єкт, а точніше, первинними даними, щоб підкреслити безпосередній характер цих відомостей і необхідність їх подальшого аналізу, обробки, осмислення.  ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП Обробка даних. Зібравши сукупність даних, дослідник приступає до їх обробки, отримуючи відомості більш високого рівня, звані результатами. Він уподібнюється кравця, який зняв мірку (дані) і тепер усі зафіксовані розміри співвідносить між собою, приводить у цілісну систему у вигляді викрійки і в кінцевому результаті - у вигляді тієї або іншого одягу. Параметри фігури замовника - це дані, а готову сукню - це результат. На цьому етапі можуть виявитися помилки у вимірах, неясності в узгодженні окремих деталей одягу, що вимагає нових відомостей, і клієнт запрошується на примірку, де вносяться необхідні корективи. Так і в науковому дослідженні: отримані на попередньому етапі "сирі" дані шляхом їх обробки приводять у певну збалансовану систему, яка стає базою для подальшого змістовного аналізу, інтерпретації та наукових висновків і практичних рекомендацій. Якщо з обробки даних виявляються які-небудь помилки, прогалини, невідповідності, що перешкоджають побудові такої системи, то їх можна ліквідувати і заповнити, провівши повторні заміри. =Інтерпретація результатів. За якісною обробкою даних слід вирішальна фаза наукового дослідження - інтерпретація результатів.Часто цю фазу називають теоретичним опрацюванням, підкреслюючи її відмінність від емпіричної статистичної обробки. Ця фаза - найбільш захоплюючий етап дослідження, у якому особливо яскраво проявляється творчий характер наукового процесу. =Теоретична обробка виконує дві головні функції: 1) перетворення статистично підготовлених даних ("вторинних даних", результатів) в емпіричні знання. 2) отримання на їх базі теоретичних знань. Таким чином, на цьому етапі особливо рельєфно проявляється єдність і взаємозв'язок емпіричних і теоретичних знань. =Пояснення результатів. Отже, обробка даних призводить лише до констатації деяких фактів, що стосуються досліджуваного об'єкта. Опис дає констатує уявлення про об'єкт у цілому. Далі слід знайти пояснення виявленим фактам і розкрити сутність об'єкта.Саме у з'ясуванні сутності об'єкта полягає сенс пояснення, хоча чимале число вчених (особливо позитивістського спрямування) вважають, що пояснення - це зведення незвичного до звичного, незнайомого до знайомого. Близько до такого бачення пояснення і визначення, дане одним з авторитетів психологічної науки П. Фресс: "Дати пояснення - це значить, у кожному конкретному випадку визначити, чи не є встановлений тип відносин приватним випадком відомого і вже більш-менш перевіреного більш загального закону" .

6.Спостереження як метод психології, види, вимоги, труднощі проведення, сфера застосування.

Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду. Власне спостереження — це найбезпосередніший спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання. Саме як метод наукового пізнання спостереження має ряд специфічних характеристик. Наприклад, метод є суспільно виробленою і закріпленою системою регулятивних принципів і теоретичної пізнавальної діяльності. Таким чином, метод є «керівництвом» до практичних дій і осмислення фактів. З огляду на це, можна визначити деяку специфіку методу спостереження. Передусім, у визначення спостереження як методу педагогіки та психології мають бути включені положення про: галузі використання методу; сутність специфічного психологічного спостереження; можливості та обмеження методу; його зв'язки з іншими методами психологічного дослі­дження; структуру самого процесу спостереження як спеціальної пізнавальної наукової діяльності; види спостереження та їх відмінні риси; предметну оснащеність спостереження; способи інтерпретації емпіричних даних та їх теоретичне осмислення. Спостереження — реєстрація (запис) обставин і фактів (поведінки), що сприймаються органами чуття дослідника або механічними пристроями. Об'єкти спостереження: поведінка споживачів, реакція споживачів, продуктова політика, рекламна компанія й ціни конкурентів. Методи спостереження: 1Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах). 2Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).3 Відкрите й приховане. 4Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану). 5Людське (спостерігач — людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв).

7. Експеремент як провідний метод пізнання психіки. Види експерименту.

Психологічний експеримент - це спосіб почуттєво-предметної діяльності в науці, метод пізнання психічної реальності. Вивчення явищ психіки, свідомості і діяльності людини здійснюється в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах. Психологічний експеримент і є активним прийомом емпіричного пізнання.

Експеримент є одним із провідних методів у психології. Особливість його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких явище, яке привертає до себе увагу дослідника, виникає неодмінно й закономірно. Моделюючи певні умови, дослідник має можливість чітко визначати ті чинники, які діяли в момент виникнення та розвитку явища, з'ясувати причини, що його зумовили. Експеримент дає також можливість повторити дослід, якщо в цьому є потреба, задля нагромадження додаткових відомостей, обґрунтування отриманих результатів. Розроблення і впровадження психологічного експерименту сприяли утвердженню психології як самостійної науки. Існує три види психологічного експерименту - лабораторний, природний та експериментально-генетичний. Лабораторний експеримент Він здійснюється в психологічних лабораторіях, спеціально обладнаних відповідною апаратурою, яка вимірює і реєструє показники психічних явищ. Природний експеримент здійснюється за звичайних для досліджуваного умов діяльності (під час гри, уроку, звичної діяльності, на виробництві, в екстремальних умовах тощо). Лабораторний експеримент проводиться за штучно створених умов, коли дослідник має можливість добирати доцільні засоби, штучно створювати такі умови, які б забезпечували наукову чистоту експерименту і оптимальне просування дослідника до істини. Природний експеримент, як і лабораторний, проводиться за певною програмою, але так, що людина не здогадується, що за нею спостерігають, і виконує свої завдання спокійно, у звичному для неї темпі, з притаманними їй характерологічними рисами і ставленням до виконання навчальних, трудових, спортивних та інших завдань. Природний психологічний експеримент Природний експеримент здійснюється так, щоб у досліджуваних не виникла підозра, що їх психологічно вивчають, тобто за звичних умов (ігри дітей, навчання в школі, діяльність працівника на робочому місці тощо). У природному експерименті розрізняють два види: а) констатуючий і б) перетворюючий (завдання навчання або виховання). Порівняно з лабораторним під час природного психологічного експерименту важче досягти наукової чистоти. Природний психологічний експеримент широко застосовується в педагогічній психології у формі навчання і виховання. Особливість здійснення психологічного експерименту в сучасних умовах полягає в небаченому розширенні його масштабів, переростанні лабораторного експерименту в промисловий (інженерна, космічна психологія), дедалі ширшому застосуванні для його здійснення сучасних технічних засобів. Утруднює здійснення психологічного експерименту те, що вивчення психологічних явищ, функцій і процесів завжди значною мірою суб'єктивне. Як форма пізнання психологічний експеримент має не лише позитивні, а й негативні аспекти. Обмеженість психологічного експерименту виявляється в тому, що: а) не всі об'єкти психологічного вивчення можуть стати об'єктом суто наукового експериментального студіювання (наприклад, інсайт, здібності, інтуїція); б) технічні засоби, які допомагають дослідникові здійснювати психологічний експеримент, впливають на перебіг психічних процесів, що певною мірою спотворює картину дослідження; в) психологічний експеримент, як і спостереження, спрямований на поодиноке явище, він не виходить за межі безпосереднього відображення психічно реальності.