- •2.1. Теоретичні відомості 20
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1.1.1. Система вiкон середовища
- •1.1.1.1. Вікна редагування
- •1.1.1.2. Вікна діалогу
- •1.1.1.3. Інформаційні вікна
- •1.1.1.4. Вікна меню
- •1.1.1.5. Робота з меню
- •1.1.1.5.1. Меню роботи з файлами (File)
- •1.1.1.5.2. Меню редагування (Edit)
- •1.1.1.5.3. Меню пошуку інформації (Search)
- •1.1.1.5.4. Меню виконання програми (Run)
- •1.1.1.5.5. Меню компіляції (Compile)
- •1.1.1.5.6. Меню відлагодження (Debug)
- •1.1.1.5.7. Меню вiкон (Window).
- •1.1.1.5.8. Меню інформаційної допомоги (Help)
- •1.1.1.5.9. Локальне меню.
- •1.1.2. Основні прийоми роботи в середовищі
- •1.2. Завдання
- •1.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.1.1. Загальна структура Pascal-програми
- •2.1.1.1. Заголовок програми
- •2.1.1.2. Описова частина Pascal-програми
- •2.1.1.2.1. Розділ позначок (міток)
- •2.1.1.2.2. Розділ констант
- •2.1.1.2.3. Розділ типів
- •2.1.1.2.3.1. Цілочисельний тип
- •2.1.1.2.3.2. Дійсний тип
- •2.1.1.2.4. Розділ опису змінних
- •2.1.2. Арифметичнi вирази та операцiї
- •2.1.2.1. Арифметичні функції
- •2.1.2.2. Скалярні функції
- •2.1.2.3. Арифметичні операції мови Pascal
- •2.1.2.4. Правила запису арифметичного виразу
- •2.1.3. Простi оператори
- •2.1.3.1. Оператор присвоєння
- •2.1.3.2. Пустий оператор
- •2.1.4. Введення та виведення в Pascal
- •2.1.4.1. Процедури введення
- •2.1.4.2. Процедури виведення
- •2.4.3. Формати оператора виведення
- •2.2. Завдання
- •2.3. Контрольні запитання з теми
- •3.1.3. Перелічувальний тип
- •3.1.4. Вирази та операцiї вiдношення
- •3.1.5. Логiчнi вирази та операції
- •3.1.6. Структуровані оператори
- •3.1.6.1. Складений оператор
- •3.1.6.2. Умовні оператори
- •3.2. Завдання
- •3.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.1.1. Iнтервальний тип
- •4.1.2. Масив (регулярний тип)
- •4.1.3. Оператори повтору
- •4.1.4. Використання стандартний процедур Break і Continue в операторах циклів repeat, while та for
- •4.2. Завдання
- •4.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 5
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1. Стрінговий тип (тип літерний рядок)
- •5.1.2. Стрінгові вирази
- •5.2. Завдання
- •5.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.1.1. Операції з даними перелічувального типу
- •6.1.2. Завдання
- •6.2.1. Множини
- •6.2.1.1. Операції з множинами
- •6.2.2. Завдання
- •6.2. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 7
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.1.1. Записи з варiантами
- •7.2. Завдання
- •7.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 8
- •8.1. Теоретичні відомості
- •8.1.1. Ініціалізація графічного режиму
- •8.1.2. Системи координат
- •8.1.3. Вибір кольорів в графічному режимі
- •8.1.4. Завдання стилів ліній та заливки контурів
- •8.1.5. Виведення тексту в графічному режимі
- •8.1. 6. Процедури для рисування фігур
- •8.2. Завдання
- •8.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1. Теоретичні відомості
- •9.1.1. Процедури користувача
- •9.1.2. Функцii користувача
- •9.1.3. Параметри
- •9.1.4. Рекурсивні підпрограми
- •9.1.5. Область дії ідентифікаторів
- •9.2. Завдання
- •9.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 10
- •10.1. Теоретичні відомості
- •10.1.1. Стандартні процедури для текстових файлів
- •10.1.2. Функції для роботи з текстовими файлами
- •10.1.3. Приклад обробки інформації в текстових файлах
- •10.2. Завдання
- •10.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 11
- •11.1. Теоретичні відомості
- •11.1.1. Стандартні процедури обробки файлів з типом
- •11.1.2. Стандартні функції обробки файлів з типом
- •11.1.3. Приклад обробки інформації в файлах з типом
- •11.2. Завдання
- •11.3. Контрольні запитання з теми
- •Додаток 1 Повідомлення про помилки Повідомлення про помилки періоду компіляції
- •Повідомлення про помилки, що виникають під час виконання програми
- •Помилки, що виявляються dos
- •Помилки введення - виведення
- •Критичні помилки
- •Фатальні помилки
- •Додаток 2 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та написання звітів
- •Додаток 3 Зразок виконання звіту до лабораторної роботи Лабораторна робота № 7.
- •Література
Передмова
В навчальному посібнику розглянуті всі аспекти підготовки і розв'язання задач на комп'ютері, включаючи способи формалізації та алгоритмізації задач, методи розробки програм, рекомендації по стилю, налагодженню і тестуванню програм. Весь матеріал лабораторного практикуму розділений на 11 робіт, форма викладення яких методично глибоко продумана і забезпечує поступове і послідовне засвоєння основних можливостей мови Turbo Pascal. Матеріал поданий таким чином, що починаючи вже з першої теми, можна приступити до практичного програмування з використанням комп'ютера. Всі теми однакові за своєю структурою і відображають процес навчання основам програмування.
Кожна робота складається з трьох розділів. Першим розділом є "Теоретичні відомості", в якому досить ґрунтовно викладені основні аспекти мови з конкретної теми. Теми розташовані в такому порядку, щоб кожна наступна тема не тільки надавала нові знання, але й закріплювала і розширювала знання з попередньої теми. В кожній темі поруч з фрагментами програм, що ілюструють особливості застосування деяких типів або операторів, наводяться повні тексти програм з коментарями, що допомагають правильно виконати індивідуальне завдання, запропоноване в другому розділі практикуму. Наступним розділом є „Завдання”, виконуючи яке студент закріпить теоретичні знання і навчиться застосовувати їх на практиці. Ці завдання охоплюють матеріал даної теми і частково попередніх тем, що дозволяє закріпити, систематизувати і узагальнити набуті раніше знання, виробити погляд на процес програмування як на єдине ціле. Третій розділ „Контрольні запитання з теми” дозволяє перевірити як засвоєні знання з даної тематики.
Враховуючи різний ступінь підготовки студентів, для поглибленого вивчення спеціальних прийомів і методів програмування, з деяких тем додатково наводяться оригінальні задачі підвищеної складності.
„Додатки” містять повний перелік повідомлень про помилки, що виникли в процесі розроблення програм.
Цей навчальний посібник призначений для використання студентами та викладачами при вивчені мови програмування Turbo Pascal на молодших курсах вузу. Однак простота і послідовність викладення матеріалу, наявність прикладів з повними текстами програм роблять цей навчальний посібник загальнодоступним. Він з успіхом може бути використаний для самостійного вивчення мови Turbo Pascal. Особи, що засвоять в повному обсязі запропонований матеріал, будуть в достатній мірі підготовлені для самостійного розв'язання задач на ЕОМ, що виникають у їх практичній діяльності.
Вступ
Алгоритмічна мова Pascal - це вдалий компроміс між простотою і потужністю, ефективністю, лаконічністю і багатослів'ям. У ній вперше відображено концепції структурного програмування.
Мова Pascal має багаторічну історію. Її розробив Ніклаус Вірт у Швейцарському технологічному інституті в Цюріху на базі мови Алгол-60. Перша версія мови з'явилася ще в 1968 році, як альтернатива існуючим в той час мовам програмування, таким як Фортран і Алгол. Мова отримала свою назву на честь відомого французького математика і філософа Блеза Паскаля. Створена спеціально для навчання студентів основам програмування, мова виявилася настільки вдалою, що одразу ж привернула увагу фахівців. В короткий термін мова Pascal набула широкої популярності у всьому світі. Інтенсивний розвиток мови призвів до появи вже в 1973 році її стандарту. Про популярність цієї мови свідчить те, що до 1979 року було створено, за оцінками Н.Вірта, понад 80 трансляторів з мови Pascal. На початку 80-х років мова Pascal ще більш зміцнила свої позиції з появою трансляторів MS - Pascal i Turbo Pascal для персональних ЕОМ. З цього часу мова Pascal стає однією з найпопулярніших мов програмування для персональних ЕОМ. Мова вийшла за рамки академічного і вузько - професійного інтересу та використовується у більшості вищих і середніх закладів освіти, як засіб навчання студентів програмуванню. Численні бібліотеки і надбудови дозволили створити на її основі повноцінні системи розробки програмного забезпечення.
Нове дихання цій мові надала фірма Borland International, яка створила компілятори і інструментальні засоби та об'єднала їх в один програмний продукт - інтегроване середовище Turbo Pascal. Було випущено декілька версій цього програмного продукту: Turbo Pascal 3.0, Turbo Pascal 4.0, Turbo Pascal 5.0, Turbo Pascal 6.0, Turbo Pascal 7.0, Turbo Pascal 7.1, Pascal for Windows, Borland Pascal 7.0. Системи Turbo Borland Pascal є інтегрованим середовищем, що охоплює низку компонент, які підтримують всі види робіт, пов'язаних зі створенням програм. Дане середовище містить універсальний текстовий редактор, компілятор вхідної мови, редактор зв'язків і вбудований налагоджувач. Багатовіконний інтерфейс з ієрархічною системою меню забезпечує високу продуктивність праці програміста.
Ідеї і принципи, закладені при розробці мови Pascal, були пізніше використані при створенні нових мов програмування. Фірма Borland завершила серію продуктів Turbo Pascal, розпочала випуск системи візуальної розробки програмних продуктів під Windows - Delphi, яка на сьогоднішній день є одним з популярніших інструментальних засобів. У зв'язку з цим, природним спадкоємцем мови Pascal є об'єктно-орієнтована мова Object Pascal, реалізована в середовищі Delphi. Однак, незважаючи на це, мова Pascal і середовище Turbo Pascal зберегли свою роль, як навчальний засіб для засвоєння основ програмування. Сьогодні її широко застосовують як засіб для вивчення програмування. Вона завоювала велику популярність, що можна пояснити такими чинниками:
- мову проектували з урахуванням простоти написання транслятора (тобто програми, яка перекладає текст з мови високого рівня машинною мовою);
- ця мова значно простіша, ніж близькі за можливостями мови;
- мова Pascal достатньо технологічна для реалізації практично всіх, в тому числі і нетрадиційних, машинних архітектур;
- мова Pascal дає змогу писати складні програми, її використовують у програмному забезпеченні персональних комп'ютерів, зокрема, для створення системного програмного забезпечення.
