- •2.1. Теоретичні відомості 20
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1.1.1. Система вiкон середовища
- •1.1.1.1. Вікна редагування
- •1.1.1.2. Вікна діалогу
- •1.1.1.3. Інформаційні вікна
- •1.1.1.4. Вікна меню
- •1.1.1.5. Робота з меню
- •1.1.1.5.1. Меню роботи з файлами (File)
- •1.1.1.5.2. Меню редагування (Edit)
- •1.1.1.5.3. Меню пошуку інформації (Search)
- •1.1.1.5.4. Меню виконання програми (Run)
- •1.1.1.5.5. Меню компіляції (Compile)
- •1.1.1.5.6. Меню відлагодження (Debug)
- •1.1.1.5.7. Меню вiкон (Window).
- •1.1.1.5.8. Меню інформаційної допомоги (Help)
- •1.1.1.5.9. Локальне меню.
- •1.1.2. Основні прийоми роботи в середовищі
- •1.2. Завдання
- •1.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.1.1. Загальна структура Pascal-програми
- •2.1.1.1. Заголовок програми
- •2.1.1.2. Описова частина Pascal-програми
- •2.1.1.2.1. Розділ позначок (міток)
- •2.1.1.2.2. Розділ констант
- •2.1.1.2.3. Розділ типів
- •2.1.1.2.3.1. Цілочисельний тип
- •2.1.1.2.3.2. Дійсний тип
- •2.1.1.2.4. Розділ опису змінних
- •2.1.2. Арифметичнi вирази та операцiї
- •2.1.2.1. Арифметичні функції
- •2.1.2.2. Скалярні функції
- •2.1.2.3. Арифметичні операції мови Pascal
- •2.1.2.4. Правила запису арифметичного виразу
- •2.1.3. Простi оператори
- •2.1.3.1. Оператор присвоєння
- •2.1.3.2. Пустий оператор
- •2.1.4. Введення та виведення в Pascal
- •2.1.4.1. Процедури введення
- •2.1.4.2. Процедури виведення
- •2.4.3. Формати оператора виведення
- •2.2. Завдання
- •2.3. Контрольні запитання з теми
- •3.1.3. Перелічувальний тип
- •3.1.4. Вирази та операцiї вiдношення
- •3.1.5. Логiчнi вирази та операції
- •3.1.6. Структуровані оператори
- •3.1.6.1. Складений оператор
- •3.1.6.2. Умовні оператори
- •3.2. Завдання
- •3.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.1.1. Iнтервальний тип
- •4.1.2. Масив (регулярний тип)
- •4.1.3. Оператори повтору
- •4.1.4. Використання стандартний процедур Break і Continue в операторах циклів repeat, while та for
- •4.2. Завдання
- •4.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 5
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1. Стрінговий тип (тип літерний рядок)
- •5.1.2. Стрінгові вирази
- •5.2. Завдання
- •5.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.1.1. Операції з даними перелічувального типу
- •6.1.2. Завдання
- •6.2.1. Множини
- •6.2.1.1. Операції з множинами
- •6.2.2. Завдання
- •6.2. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 7
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.1.1. Записи з варiантами
- •7.2. Завдання
- •7.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 8
- •8.1. Теоретичні відомості
- •8.1.1. Ініціалізація графічного режиму
- •8.1.2. Системи координат
- •8.1.3. Вибір кольорів в графічному режимі
- •8.1.4. Завдання стилів ліній та заливки контурів
- •8.1.5. Виведення тексту в графічному режимі
- •8.1. 6. Процедури для рисування фігур
- •8.2. Завдання
- •8.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1. Теоретичні відомості
- •9.1.1. Процедури користувача
- •9.1.2. Функцii користувача
- •9.1.3. Параметри
- •9.1.4. Рекурсивні підпрограми
- •9.1.5. Область дії ідентифікаторів
- •9.2. Завдання
- •9.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 10
- •10.1. Теоретичні відомості
- •10.1.1. Стандартні процедури для текстових файлів
- •10.1.2. Функції для роботи з текстовими файлами
- •10.1.3. Приклад обробки інформації в текстових файлах
- •10.2. Завдання
- •10.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 11
- •11.1. Теоретичні відомості
- •11.1.1. Стандартні процедури обробки файлів з типом
- •11.1.2. Стандартні функції обробки файлів з типом
- •11.1.3. Приклад обробки інформації в файлах з типом
- •11.2. Завдання
- •11.3. Контрольні запитання з теми
- •Додаток 1 Повідомлення про помилки Повідомлення про помилки періоду компіляції
- •Повідомлення про помилки, що виникають під час виконання програми
- •Помилки, що виявляються dos
- •Помилки введення - виведення
- •Критичні помилки
- •Фатальні помилки
- •Додаток 2 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та написання звітів
- •Додаток 3 Зразок виконання звіту до лабораторної роботи Лабораторна робота № 7.
- •Література
4.1.3. Оператори повтору
Oператори повторення використовуються для організації циклів. Цикл - це послідовність операторів, яка може виконуватися більше одного разу. Якщо кількість повторів відома зарані - використовується оператор FOR, якщо ні - оператори WHILE та REPEAT.
Оператор FOR складається з заголовка і тіла циклу. Він може використовуватися в двох формах:
1. FOR <параметр циклу>:= S1 TO S2 DO <оператор>;
2. FOR <параметр циклу>:= S1 DOWNTO S2 DO <оператор>;
Тут S1 та S2 - вирази, що визначають початкове та кінцеве значення параметра циклу, <оператор> - тіло циклу, що може бути простим, або складеним оператором, <параметр циклу> - ідентифікатор.
Оператор FOR ще називають оператором циклу з параметром. Він по структурі відповідає циклу ПОКИ і забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого. Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні належати до одного і того ж типу даних. При цьому допустимий довільний скалярний тип, окрім дійсного. Значення величини параметра циклу послідовно збільшується (при FOR..TO), або зменшується (при FOR..DOWNTO).
Приклади:
For i:=1 to 20 do write('*');
Результат - 20 знаків '*' видрукуються на дисплеї підряд.
For ch:='а' to 'e' do write(ch); Результат : abcde.
For ch:='e' downto 'а'do write (ch); Результат : edcba.
Таким чином, параметр циклу в операторі FOR може змінюватися лише на один дискретний елемент (cаме тому використання дійсного типу недопустимо).
Для дострокового виходу з циклу за певною ознакою, можна використовувати оператор GOTO.
Якщо тiло оператора FOR є складений оператор, в ньому може мicтитися iнший оператор FOR. Такi цикли називаються вкладеними.
В тiло циклу заборонено вмiщувати оператори, що змiнюють значення параметра цикла.
Приклад:
For i:=1 to 10 do
begin
Rez:=1/Pi
i:=i+1 {Помилка !}
end;
Приклад:
Обчислити
використовуючи оператор повтору
FOR
Текст програми
Program sum;
Var s:real; n,i:integer;
Begin
Write(‘n=’);
Readln(n);
S:=0;
For i:=1 to n do
S:=s+((1+sin(i))/cos(i));
Writeln('Suma=',s:8:3);
End.
Результат виконання програми
n=10
s=-15.37722
Оператор повтору REPEAT реалiзує структуру цикл-ДО
Формат оператора:
REPEAT
<оператор 1;>
<оператор 2;>
. . . . . . .
<оператор N>
UNTIL <умова>;
Tут <умова> - це вираз булiвського типу. При написаннi умови допустимi логiчнi вирази. Оператори, розмiщенi мiж ключовими словами REPEAT та UNTIL є тiлом циклу. Спочатку виконується тiло циклу, а потiм перевiряється <умова>. Якщо результат булiвського виразу дорівнює FALSE, тiло циклу активiзується повторно, якщо TRUE - цикл закiнчується i виконується оператор, що слiдуе за UNTIL <умова>.
Приклад:
Var i,sum: integer;
Begin
i:=0; sum:=0;
Repeat
sum:=sum+i;
i:=i+2
Until i>10;
Writeln ('cума кратних чисел рiвна ',sum)
End.
Оператор повторення WHILE реалiзує структуру цикл-ПОКИ.
Формат оператора - WHILE <умова> DO <тiло циклу>;
Тут <умова> - логiчний вираз, а <тiло циклу> - простий або cкладений оператор. Перед кожним виконанням тіла циклу обчислюється значення логічного виразу. Якщо результат рівний True, тіло циклу виконується і вираз <умовa> обчислюється знову. Якщо результат рівний False - здійснюється вихід з циклу та перехід до наступного після WHILE оператора.
Бувають випадки, коли необхідно побудувати бесконечний цикл. Для цього в виді умови використовується константа True:
While True do
begin
. . . .
end;
Приклад:
Обчислити використовуючи оператор повторення WHILE
Текст програми
Program sum;
Var s:real; n,i:integer;
Begin
Write(‘n=’);
Readln(n);
S:=0; i:=1;
WHILE i<=n do
Begin
S:=s+((1+sin(i))/cos(i));
i:=i+1;
end;
Writeln('Suma=',s:8:3);
End.
Результат виконання програми
n=10
s=-15.37722
