- •2.1. Теоретичні відомості 20
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1.1.1. Система вiкон середовища
- •1.1.1.1. Вікна редагування
- •1.1.1.2. Вікна діалогу
- •1.1.1.3. Інформаційні вікна
- •1.1.1.4. Вікна меню
- •1.1.1.5. Робота з меню
- •1.1.1.5.1. Меню роботи з файлами (File)
- •1.1.1.5.2. Меню редагування (Edit)
- •1.1.1.5.3. Меню пошуку інформації (Search)
- •1.1.1.5.4. Меню виконання програми (Run)
- •1.1.1.5.5. Меню компіляції (Compile)
- •1.1.1.5.6. Меню відлагодження (Debug)
- •1.1.1.5.7. Меню вiкон (Window).
- •1.1.1.5.8. Меню інформаційної допомоги (Help)
- •1.1.1.5.9. Локальне меню.
- •1.1.2. Основні прийоми роботи в середовищі
- •1.2. Завдання
- •1.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.1.1. Загальна структура Pascal-програми
- •2.1.1.1. Заголовок програми
- •2.1.1.2. Описова частина Pascal-програми
- •2.1.1.2.1. Розділ позначок (міток)
- •2.1.1.2.2. Розділ констант
- •2.1.1.2.3. Розділ типів
- •2.1.1.2.3.1. Цілочисельний тип
- •2.1.1.2.3.2. Дійсний тип
- •2.1.1.2.4. Розділ опису змінних
- •2.1.2. Арифметичнi вирази та операцiї
- •2.1.2.1. Арифметичні функції
- •2.1.2.2. Скалярні функції
- •2.1.2.3. Арифметичні операції мови Pascal
- •2.1.2.4. Правила запису арифметичного виразу
- •2.1.3. Простi оператори
- •2.1.3.1. Оператор присвоєння
- •2.1.3.2. Пустий оператор
- •2.1.4. Введення та виведення в Pascal
- •2.1.4.1. Процедури введення
- •2.1.4.2. Процедури виведення
- •2.4.3. Формати оператора виведення
- •2.2. Завдання
- •2.3. Контрольні запитання з теми
- •3.1.3. Перелічувальний тип
- •3.1.4. Вирази та операцiї вiдношення
- •3.1.5. Логiчнi вирази та операції
- •3.1.6. Структуровані оператори
- •3.1.6.1. Складений оператор
- •3.1.6.2. Умовні оператори
- •3.2. Завдання
- •3.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.1.1. Iнтервальний тип
- •4.1.2. Масив (регулярний тип)
- •4.1.3. Оператори повтору
- •4.1.4. Використання стандартний процедур Break і Continue в операторах циклів repeat, while та for
- •4.2. Завдання
- •4.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 5
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1. Стрінговий тип (тип літерний рядок)
- •5.1.2. Стрінгові вирази
- •5.2. Завдання
- •5.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.1.1. Операції з даними перелічувального типу
- •6.1.2. Завдання
- •6.2.1. Множини
- •6.2.1.1. Операції з множинами
- •6.2.2. Завдання
- •6.2. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 7
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.1.1. Записи з варiантами
- •7.2. Завдання
- •7.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 8
- •8.1. Теоретичні відомості
- •8.1.1. Ініціалізація графічного режиму
- •8.1.2. Системи координат
- •8.1.3. Вибір кольорів в графічному режимі
- •8.1.4. Завдання стилів ліній та заливки контурів
- •8.1.5. Виведення тексту в графічному режимі
- •8.1. 6. Процедури для рисування фігур
- •8.2. Завдання
- •8.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1. Теоретичні відомості
- •9.1.1. Процедури користувача
- •9.1.2. Функцii користувача
- •9.1.3. Параметри
- •9.1.4. Рекурсивні підпрограми
- •9.1.5. Область дії ідентифікаторів
- •9.2. Завдання
- •9.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 10
- •10.1. Теоретичні відомості
- •10.1.1. Стандартні процедури для текстових файлів
- •10.1.2. Функції для роботи з текстовими файлами
- •10.1.3. Приклад обробки інформації в текстових файлах
- •10.2. Завдання
- •10.3. Контрольні запитання з теми
- •Лабораторна робота № 11
- •11.1. Теоретичні відомості
- •11.1.1. Стандартні процедури обробки файлів з типом
- •11.1.2. Стандартні функції обробки файлів з типом
- •11.1.3. Приклад обробки інформації в файлах з типом
- •11.2. Завдання
- •11.3. Контрольні запитання з теми
- •Додаток 1 Повідомлення про помилки Повідомлення про помилки періоду компіляції
- •Повідомлення про помилки, що виникають під час виконання програми
- •Помилки, що виявляються dos
- •Помилки введення - виведення
- •Критичні помилки
- •Фатальні помилки
- •Додаток 2 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та написання звітів
- •Додаток 3 Зразок виконання звіту до лабораторної роботи Лабораторна робота № 7.
- •Література
3.2. Завдання
Скласти програми розв’язку вказаних нижче завдань використовуючи умовні оператори IF та CASE.
3.3. Контрольні запитання з теми
Що називається обчислювальним процесом розгалуженої структури? Наведіть приклади.
Перерахуйте дії, що реалізуються при виконанні умовного оператора.
Який тип повинен мати вираз, що стоїть за службовим словом if?
Як можна записати декілька операторів, щоб вони виконувалися у випадку, коли вираз, що стоїть за службовим словом if, приймає значення "істина"?
Як створити алгоритм обчислення на три гілки ?
Для чого при налагодженні програми необхідно тестувати всі гілки алгоритму?
Як виконується неповний умовний оператор ?
Перерахуйте дії, що реалізуються при виконанні оператора вибору.
Чи константи вибору можуть бути типу REAL, чому ?
Коли використовують оператор GOTO?
Лабораторна робота № 4
Тема:
Циклічні програми.
Мета:
Навчитись складати циклічні програми.
4.1. Теоретичні відомості
4.1.1. Iнтервальний тип
На основi стандартних скалярних типiв програмiст може визначати новi власнi скалярнi типи. Найпростішим способом утворення нових типiв є обмеження (а точнiше, звуження) допустимого дiапазону значень деякого стандартного скалярного типу. Такий тип називається iнтервальним i задається наступним чином. Для всіх скалярних типів, крім дійсного, можна задати дві константи, що визначають межі діапазону значень для даної змінної. Обидві константи повинні належати до одного типу, причому значення першої константи обовязково менше другої.
Перша константа задає мінімальне значення, яке допустиме для величини даного типу, друга константа - максимальне. Інтервальний тип визначається виразом:
Type
<імя типу > = <консанта 1>..<константа 2>;
Вихід змінної за межі діапазону може викликати переривання програми, якщо в програму включена деректива $R+. По замовчуванню маємо $R.
Приклад:
Тype
Dni = 1..31;
4.1.2. Масив (регулярний тип)
Масив утворюється із фіксованого числа компонентів одного типу. Число компонентів масиву є константою, яка задається при його описі. При визначенні масиву задається як тип компонентів, так і тип індексів.
Формат: Type < ім`я типу > = array [ T1 ] of T2;
де T1 – тип індексу, T2 – тип компонентів. Індекси являють собою вирази довільного скалярного типу, окрім дійсного. Елементами масиву можуть бути дані довільного типу, включаючи структуровані.
Масив може бути описааним і без означення типу, в розділі опису змінних: Var < ідентифікатор > : array [ T1 ] of T2;
Приклади:
Type
M1=array[1..100] of Real;
M2=array[dhar] of Boolean;
Martix=array[1..Maxint] of Integer;
Coordinata=(x,y,z); Vector=array[Coordinata]of Real;
Var Vect : M1; Sym_Table : M2; Arr1,Arr2 : Matrix;
S : array(Red, Yellow, Green, Blue) of Boolean;
Tип компонентів T2 може бути довільним типом даних, зокрема іншим масивом. В цьому випадку Type Mas = array [a1..az] of array [b1..bz] of T задає двумірний (якщо T – простий тип) масив Mas. Для визнначення двомірних маси-вів користуються скороченою формою запису: Тype mas=array[a1..a2, b1..b2] of t.
Аналогічно вводяться n>2-вимірні масиви. Для позначення компонентів масиву використовується ім'я змінної масиву і індекси, що однозначно задають данний елемент: Mas [і,j] = Mas [і][j].
Над однотипними масивами допустимі групові операції: присвоєння та перевірки на рівність: Arr1:=Arr2;. Всі інші перетворення повинні проводитися покомпонентно. Основний недолік в описі масивів – необхідність фіксації числа елементів до початку трансляції.
