2.1.4.2. Процедури виведення
Процедура запису Write здiйснює вивiд числових даних, символiв, лiтерних рядкiв, булевих значень. Ця процедура має два варiанти виклику:
Write (y1, y2,...,yN); та Write (FV,y1, y2,...,yN);
де FV - iм'я файлу, куди органiзовується вивiд. За замовчуванню використовується стандартний файл Output, який виводить данi на екран дисплею.
Для виведення даних на прiнтер замiсть FV використовується iм'я файла LST.
Параметри процедури Write y1,...,yN - елементи списку виведення. В їх ролі можуть виступати константи, змінні, вирази стандартних скалярних типів, типу String та елементи масивів та записів.
Приклад:
Нехай х=2,5, тоді процедура Write('результати обчислень',х) виведе на екран лише повідомлення: результат обчислень 2,5.
Процедура Write(2,sin(x),cos(x)+3) забезпечує обчислення виразів зі списку виведення з подальшим їх виведенням на екран.
Процедура виведення Writeln аналогічна Write, тільки після виведення останнього елемента списка виведення курсор переводиться на новий рядок.
2.4.3. Формати оператора виведення
Нехай I - ціле число. Тоді:
Write(I) - виводить десяткове подання величини I, починаючи з позиції курсора.
Write(I:p) - виводить десяткове подання величини I в крайні праві позиції поля шириною p.
Приклад: I=173 Write(I:6) Вивід 173
Нехай R - дійсне число. Тоді:
Write(R) - в полі шириною 18 символів виводиться десяткове подання величини R в форматі з плаваючою крапкою.
Приклад: R=715.432 Write(R) Вивід 7.1543200000E+02
Write(R:p) - в крайні праві позиції поля шириною p символів виводиться десяткове подання значення R в форматі з плаваючою крапкою.
Приклад: R=715.4 Write(R:13) Вивід 7.154320E+02
Write(R:p:q) - в крайні праві позиції поля шириною p символів виводиться десяткове подання R в форматі з фіксованою крапкою, причому після десяткової крапки виводиться q цифр (0<=q<=24), що подають дробову частину числа.
Якщо q>24,то при виведенні використовується формат з плаваючою крапкою.
Приклад: R=511.04 Write (R:8:4) Вивід 511.0400
Write (Ch:p) - в крайню праву позицію шириною p виводиться символ Ch.
Приклад: Ch:="Х" write (Ch:5) Вивід X.
Приклад:
Обчислити
значення виразу:
Текст програми
PROGRAM LIN;
Var A,X,Z,Y,C : Real;
BEGIN
Writeln ('Введіть А: ');
Readln (A);
Writeln ('Введіть X: ');
Readln (X);
Writeln ('Bвeдiть Z: ');
Readln (Z);
C:=sin(X*X)/cos(X*X);
Y:=A*C*Sqr(C)+Sqrt(Sgr(Z)/(Sgr(A)+Sgr(X)));
Writeln ('Y=', Y:8:3)
END.
Результат виконання програми
Введіть А:
1
Введіть X:
0.5
Введіть Z:
1
Y= 0.911
2.2. Завдання
2.3. Контрольні запитання з теми
Розкажіть про класифікацію та оголошення простих типів даних в Turbo Pascal.
Розкажіть про прості стандартні типи даних.
Розкажіть про прості нестандартні типи даних.
Розкажіть про дані перелічуваного типу.
Розкажіть про дані діапазонного типу.
Розкажіть про типовані і нетиповані константи.
Розкажіть про пріоритет операцій.
Розкажіть про арифметичні вирази та правила їх формування.
Розкажіть про логічні вирази та правила їх формування.
Наведіть приклади правильно написаних простого логічного виразу і складеного логічного виразу.
Розкажіть про перетворення типів даних у виразах.
Чи можна стверджувати, що вираз (1/3)*3-1 на мові Pascal дорівнює нулю?
Наведіть приклад додатнього і від'ємного цілих чисел, які не можуть бути представлені на мові Pascal.
Чи можна ввести за допомогою оператора Read значення булівського типу ?
Лабораторна робота № 3
Тема:
Розгалужені програми.
Мета:
Навчитись складати розгалужені програми.
3.1. Теоретичні відомості
3.1.1. Булівський тип
Змінні та константи цього типу можутъ приймати тільки одне з двох значень Тrue (істинний) та False (хибний). Тип описується стандартним ідентифікатором Boolean. Величини булівсъкого типу в пам'яті комп'ютера займають один байт.
3.1.2. Iнтервальний тип
На основi вище перелічених стандартних скалярних типiв програмiст може визначати новi власнi скалярнi типи. Найпростішим способом утворення нових типiв є обмеження (а точнiше, звуження) допустимого дiапазону значень деякого стандартного скалярного типу. Такий тип називається iнтервальним i задається наступним чином. Для всіх скалярних типів, крім дійсного, можна задати дві константи, що визначають межі діапазону значень для даної змінної. Обидві константи повинні належати до одного типу, причому значення першої константи обовязково менше другої.
Перша константа задає мінімальне значення, яке допустиме для величини даного типу, друга константа - максимальне. Інтервальний тип визначається виразом:
Type
<імя типу > = <консанта 1>..<константа 2>;
Вихід змінної за межі діапазону може викликати переривання програми, якщо в програму включена деректива $R+. По замовчуванню маємо $R.
Приклад:
Тype
Dni = 1..31;