18

Лекція №5. Фармакотерапія захворювань нирок і сечостатевої системи

Найбільш характерні симптоми:

Набряки – різноманітні за вираженістю і локалізацією. Частіше вранці на лиці. Іноді анасарка (по всій п/ш клітковині), в грудній порожнині (гідроторакс), асцит.

Зменшення діурезу – олігурія (менше 0,5 л) разом з набряками.

Анурія – при НН, при блюванні, проносі, паралічі січового міхура.

Поліурія + ніктурія – хронічне захворювання нирок.

Болючість і частий сечопуск – дизурія – це запалення сечовивідних шляхів (цистіт, уретрит, простатит).

Колір сечі – гематурія;

цегляний колір від уратів;

мутна – піурія і бактеріурія

Склад сечі – протеїнурія;

циліндрурія;

Підвищення ДАТ

Болі в поперековій ділянці.

Підвищення температури тіла

Класифікація

гломерулопатії і тубулопатії

патологія клубочків функція ниркових канальців:

і порушення фільтрації реабсорбція; концентрація; секреція.

1. Гломерулопатії

А. Імунні

– імунокомплексні гломерулонефрити;

– вторинні ГН (при СКВ і т.д.)

В. Неімунні

ліпоїдний нефроз

2. Тубуло-інтерстиціальні захворювання нирок.

інфекційні гострі і хронічні ПН

3. Поєднані захворювання нирок:

   • амілоїдоз;

   • діабетична нефропатія;

   • подагра;

   • мієломна нефропатія.

4. Судинні захворювання нирок:

   • атеросклероз ниркових артерій;

   • дисплазія ниркових артерій;

   • аномалії.

Загальні принципи лікування полягають:

1. у правильній оцінці клінічного значення симптомів хвороби;

2. визначенні етіології;

3. строго індивідуалізована дієта, психологічні й соціальні аспекти реабілітації;

4. обережність в призначенні ліків (особливо антибіотиків, вакцин і сироваток).

Гломерулонефрит

Це двобічне захворювання нирок імунно-запального характеру з переважним ураженням ниркових клубочків і втягненням до патологічного процесу ниркових канальців, інтерстицію та судин нирок.

Може бути наслідком системних уражень.

Класифікація

1. Гострий ГН:

–з сечовим;

– з нефротичним синдром.

Додаткові характеристики з гіпертензивних синдромом

Перебіг – затяжні, рецидивуючі.

2. Підгострий (злоякісний) ГН.

3. Швидко прогресуючий.

4. ХГН

• типи – первинно-хронічний; вторинно-хронічний;

• варіанти – з сечовим; з нефротичним синдромом;

• стадії – ангіпертензивна

гіпертензивна

ХНН – І початкова;

ІІ – явна;

ІІІ – важка;

ІV – термінальна

• додаткова характеристика – перебіг – стабільний

прогресуючий

гематуричний

• фаза – ремісії і загострення.

Причина

• стрептококові інфекції

• неінфекійна – алкоголь, ендогенні антигени (медикаменти, укуси комах, СВК, опіки)

Основні синдроми

1. Сечовий – гематургія > 3 еритроцити в полі зору

> 1000 ер/мл за Нечиноренком

циліндрурія – гіаліннові

– зернисті

– восковидні

протеїнурія >50 мг/24

2. Нефротичний – протеїнурія > 3,5 г/24

гіпоальбумінемія

гіперхолестеринемія

набряки

3. Гіпертензивний

Вторинно-хронічний ГН – коли незначний сечовий синдром, тим більші набряки і гіпертензія – через 1 – 1,5 роки.

Про ХГН свідчить зниження клубочкової фільтрації, концентраційної здатності нирок, підвищення креатиніну, сечовини.

Швидкопрогресуючий (підгострий) – рідко зустрічається – важкий перебіг і через 15 тижнів НН.

Фармакотерапія – вплив на 3 ланки патогенезу:

• імунну: ГКС; імунодепресанти; цитостатики;

• гіперкоагуляцію: антиагреганти; антикоагулянти;

• запалення – НСПЗ;

• симптоматична: АГ, діуретики; при гематурії – амінокапронова кислота і етамзілат