
- •ДЛекція №3. Фармакотерапія захворювань органів дихання.
- •Парагрипозна інфекція
- •Аденовірусна інфекція
- •Гострий бронхіт
- •Тактика лікування хоб у період загострення
- •Тактика планового лікування хоб
- •Пневмонія
- •Моделі лікування негоспітальної пневмонії
- •Фармакотерапія:
- •Антибактеріальні препарати для лікування пневмоній (1)
- •Бронхіальна астма
- •Основні напрямки фармакотерапії Лікування ба
- •Стандарти планового медикаментозного лікування ба залежно від ступеня важкості, характеру перебігу захворювання
- •2 Ступінь. Легка персистуюча астма:
- •3 Ступінь. Середньої важкості персистуюча астма:
- •4 Ступінь Важка персистуюча астма:
- •Екстренна допомога
- •Туберкульоз
- •Клінічні форми
4 Ступінь Важка персистуюча астма:
— інгаляційні кортикостероїди 800—2000 мкг і більше в комбінації з бронходилятаторами пролонгованої дії (β2-агоністи або теофіліни). За відсутності ефекту додаються пероральні глюкокортикостероїди.
Останнім часом в комплексному лікуванні БА застосовуються антилейкотриєнові препарати. Синтезовані препарати — прямі інгібітори 5-ліпооксигенази (лілеутоп, АВТ-761, ZD-2139); інгібітори активуючого протеїну (МК-886, МК-0591), антагоністи рецепторів сульфілопептидних лейкотриєнів (зафірлукаст, монтелукаст та ін.), антагоністи лейкотриєнів В-4 (U-75, 302).
Місце антилейкотриєнових препаратів у східцевій терапії астми ще не визначено. Препарати в Україні зареєстровані, але відсутні в аптека
Екстренна допомога
1. Заходи, спрямовані на зменшення впливу на організм хворого алергену – зміна професії, відміна препаратів, антигістамінні:
лоратидин (кларитин), етемізол
(гісманал), фенкарол, діазолін.
2. Зняття приступу задухи- адреноміметики в інгаляціях:
1) селективні β-стимулятори – ізадрин, орципреналін (алупент, астмопент) спочатку 2-4 вдохи, а потім 1-2 вдохи кожних 10- 20 хв. до покращення стану, а потім фенотирол (беротек), сальбутамол (вентолін) 2 вдохи через 4 год. до стабілізації;
2) Метилксантини – теофілін, еуфілін (діафілін, амінофілін) в/в потягом 20 хв. при приступі. Курцям і підліткам дози треба збільшувати, циметидін і еритроміцин – сприяють затримці еуфіліну.
3) холіноблокатори – атропін, беладодонна, ітропіум (атровент)
3.Муколітики – АЦЦ, бромгексин, амброксол (лазолван), 2% калію йодид по 1 ст. л. 2-3 р. в день.
4. Виражений обструктивний синдром – ГКС, якщо ч/з 1 год. не було ефекту. В тяжких станах 40 - 60 мг. Інгаляційні стероїди – флютиказон, будесанід, беклометазон – з крайнє низькою всмоктуваністю і біодоступністю (<20 %); у системних - >80% при концентрації у легенях у 10 раз вищій. Для стимуляції наднирників – етимізол, який має бронходилятуючу дію 1,5 мл 1,5% в/м 2-3р. на добу 2 тижні.
5. Забезпечити адекватний газообмін – кисень через носові ходи.
6. При інфекційно-залежній астмі, що підтверджено лаважем бронхів і бактеріальним дослідженням – антибіотики.
7. При стероїдзалежній астмі метотрексат зі зменшенням доз стероїдів.
Туберкульоз
Поняття про фтизіатрію. Щороку у світі реєструють 8 млн. нових випадків.
Щорічно помирає 2,9 млн. осіб Збудник – мікобактерія – 250 видів.
3 групи: 1. Патогенні М.туберкульозу 90-97%.
М.bovis – 2-8 %
M. africanum – проміжний вид
М. аvium (пташиний)
M. infracellularae
у людей зі СНІДом
патогенні
2. Умовнопатогенні
3. Кислотостійкі сапрофіти.
Це грампозитивні кислотостійкі мікроорганізми. Облігатні анаероби і факультативні в/клітинні паразити. Тонкі, прямі палички 1-4 μ, гомогенні або зернисті.
Бактерія або мікобактерія (але не бацила, бо спор не утворює).
Стійкі – в молоці 95˚ - 5 хв., на сторінках книги в сухій мокроті – 3 міс, у вуличних порохах – 2 тижні, в продуктах з молока – 250 дн. При - 23˚С – життєздатні 7 років, при – 76 ˚С – 180 діб. У грунті – 9 років на глибині 15 см. Сонячний промінь убиває за 60 хв. влітку.
Джерело зараження – хвора людина і тварина. За добу виділ. 15 млн. – 7 млрд. М. t. Стабілізує вірус імунодефіциту.
Шляхи: аерогенний, аліментарний, контактний - через пошкоджену шкіру,
Трансплацентарне - при заковтуванні плодом плідних вод.