Визначення виду лісоматеріалів

Мета роботи. Закріпити знання учнів про лісоматеріали. Навчити учнів визначати види; лісоматеріалів, їх розміри і породи. Закріпити навички роботи з вимірювальними інструментами.

Устаткування та інструменти. Масштабна лінійка, циркуль, стенди з зразками пиломатеріалів.

Об'єкти вивчення. Зразки лісоматеріалів: дошка не обрізна, дошка обрізна, брусок, горбило, пластина, четвертина, брус, зразки круглого лісоматеріалу,

Послідовність виконання роботи. Після короткого пояснення мети лабораторної роботи вчитель ставить конкретні завдання, наприклад; визначити розміри і породу круглого лісоматеріалу, дошки, бруска, бруса та ін.

Демонстрування об'єктів, процесів, що вивчаються, і їх зображень - ці методи навчання знаходять досить широке застосування, їх значна характеристика розглядалась у курсі педагогіки. Тому спинимося на тих особливостях, які мають методи демонстрування об'єктів, процесів і їх зображень у трудовому навчанні.

Перш за все слід зауважити, що унаочнення в трудовому навчанні є однією з головних умов правильної організації навчального процесу, бо зміст навчання весь час пов'язаний з реальними технічними об'єктами і процесами. Визначення цих об'єктів і процесів неможливе без ознайомлення з їх будовою або умовами, в яких вони протікають. Тому, як правило, на кожному уроці широко використовують наочність. Це можуть бути натуральні об'єкти (процеси), їхні умовні зображення. Наприклад, вивчаючи будь-яку трудову операцію, вчитель роздає учням різальний інструмент, яким обробляють матеріали, і ознайомлює з його будовою. Отже, у цьому разі інструмент стає роздавальним навчальним матеріалом. Сам учитель може використовувати крім натурального інструмента його модель збільшеного розміру. У практиці роботи вчителів можна зустріти моделі свердел, різців, штангенциркулів, мікрометрів та іншого різального і вимірювального інструменту. Досить широке застосування находять саморобні моделі при вивченні елементів машинознавства.

Враховуючи досвід роботи шкіл, до типового переліку навчально-наочних матеріалів і навчального устаткування для загальноосвітніх шкіл включено такі моделі: ноніуса, пасових передач, зубчастої передачі, кулачкового механізму, постійного редуктора, рейкової передачі, черв'ячної передачі, під зазначеним переліком передбачено також, що кожна школа повинна мати такі колекції: породи деревини і види фанери, види листового металу і дроту, види пластичних матеріалів. До цього можна додати ще декілька колекцій, які є в багатьох школах і цілком себе виправдовують: види лісоматеріалів; типові вироби учнів; операційна технологія найхарактерніших виробів учнів. Щити з операційною технологією використовують під час інструктування, що допомагає учням краще розуміти зміст і послідовність трудового завдання.

Другою особливістю застосування методів демонстрування об'єктів праці і їх зображень у трудовому навчанні є те, що наочність тут, як правило, є не просто ілюстрацією до навчального матеріалу, а об'єктом вивчення, джерелом знань, засобом формування вмінь і навичок. Коли вивчається верстат, автомобіль або інша машина і для цього використовуються натуральні об'єкти, їх моделі або умовні зображення, то це самоціль, а не засіб глибшого розуміння і усвідомлення навчального матеріалу, яким може бути, наприклад, картина на уроках історії, літератури та ін.

Нарешті, як про третю особливість застосування методів демонстрування об'єктів, процесів і їх зображень у трудовому навчанні слід сказати про ту роль, яку відіграють графічні зображення (рисунки, технологічні карти та ін.). Застосовуючи рисунки, вчитель праці допомагає учням оволодівати графічними знаннями і вміннями. Таким чином, паралельно з трудовим на­вчанням у У-УІІ класах формуються, а в УІІІ-ІХ класах удосконалюються знання і вміння з курсу креслення.

Демонстрування кінофільмів. Під час демонстрування кінофільмів на уроках з трудового навчання учні ознайомлюються з такими технологічними процесами, яких немає на підприємствах, що оточують школу. Так, програмою передбачено ознайомлення учнів з обробкою металів тиском. Вивчення цих процесів за допомогою плакатів не створює в учнів повного уявлення про відповідне устаткування і технологію. Провести екскурсію на металургійне виробництво мають змогу далеко не всі школи. На допомогу приходить кіно.

Великі можливості розкриваються при використанні кіно у зв'язку з застосуванням мультиплікації. Завдяки цьому стає можливим показати учням, як у процесі різання деревини і металів виникають сили опору, як вони діють на заготовку, верстат та інструмент, як по електричному колу протікає струм та ін.

На заняттях у майстернях рекомендується демонструвати короткі фільми (15-20 хв.) або ж обмежуватись окремими фрагментами. У такому разі метод демонстрування кінофільмів поєднується з іншими методами навчання (поясненням учителя, бесідою та ін.), завдяки чому досягається найбільший навчальний ефект.

Дослідження показують, що на першому етапі трудового навчання інструктування сприймається швидше і краще, коли вчитель проводить його за допомогою фільму, швидкість руху кадрів якого можна змінювати або затримувати на деякий час.

Коли вчитель демонструє виконання нового прийому, учні бачать його лише з одного боку. Фільм для інструктування знімають з усіма подробицями виучуваного прийому, щоб в учнів склалося чітке і повне уявлення про способи його виконання.

Пояснення перед демонструванням (настанова на сприймання). Якщо у фільмі розглядаються досить складні теоретичні питання, а в кадрах зачіпаються дрібні деталі, учнів треба готувати до сприймання навчального матеріалу. Наприклад, при ознайомленні з будовою металів і їх сплавів, з іншими гартівними структурами залізовуглецевого сплаву учням важко зрозуміти суть фільму, якщо вчитель не пояснить, на що слід звернути особливу увагу.

Демонстрування фрагмента фільму, а потім пояснення (бесіда) за змістом фільму і навчальним матеріалом. Коли розглядаються в описовому плані будови машин, агрегатів, споруд, особливо таких, які мають великі розміри, досить часто буває доцільно спочатку переглянути кінофільм, а потім спиратися на нього при викладі навчального матеріалу. Наприклад, розгляд пічні домни можна розпочати за допомогою плакатів. При цьому вчитель минає розміри її, проте уявити їх учням дуже важко. Коли ж ознайомлення з піччю домни починається з перегляду 10-хвилинного фрагмента, де учні бачать знімки з натури, у них створюється зовсім інше уявлення, спираючись ми яке, легко продовжити навчання, користуючись моделями і навчальними плакатами.

Демонстрування супроводжується поясненням (синхронним коментуванням) учителя. Потреба в коментуванні фільму вчителем виникає у зв'язку з тим, що авторський текст не завжди буває задовільним для конкретної аудиторії.