
- •Звіт з фахового тренінгу
- •1.1Поняття професії економіста та її класифікація (посадова інструкція)
- •1. Загальні положення
- •2. Характеристика робіт, завдання та посадові обов'язки
- •3. Права
- •4. Відповідальність
- •1.2 Сучасні особливості професії економіста (плюси, мінуси)
- •1.3 Основні обов’язки економіста
- •1.4 Оформлення робочого місця економіста
- •1.5 Ділові якості, культура праці та професійна кар’єра економіста
- •Розділ 2. Основи наукової організації праці
- •2.1 Аналіз принципів Гастєва.
- •2.2 Аналіз принципів Керженцева
- •2.3 Оформлення звіту з праці 1-пв
- •Розділ 3. Ринок праці професії економіста
- •3.1 Формула вибору професії (хочу, можу, необхідно)
- •3.2 Алгоритм вибору професії
- •3.3 Аналіз ринку праці, пошук джерел вакансій
- •4.1 Резюме
- •4.2Техніка телефонних дзвінків
- •4.3Співбесіда з роботодавцем
3. Права
3.1. Економіст має право вживати дії для запобігання та усунення випадків будь-яких порушень або невідповідностей.
3.2. Економіст має право отримувати всі передбачені законодавством соціальні гарантії.
3.3. Економіст має право вимагати сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків і здійсненні прав.
3.4. Економіст має право вимагати створення організаційно-технічних умов, необхідних для виконання посадових обов'язків та надання необхідного обладнання та інвентарю.
3.5. Економіст має право знайомитися з проектами документів, що стосуються його діяльності.
3.6. Економіст має право запитувати і отримувати документи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків і розпоряджень керівництва.
3.7. Економіст має право підвищувати свою професійну кваліфікацію.
3.8. Економіст має право повідомляти про виявлені в процесі своєї діяльності порушення і невідповідності і вносити пропозиції щодо їх усунення.
4. Відповідальність
4.1. Економіст несе відповідальність за розголошення інформації про організацію (підприємство/установу), що відноситься до комерційної таємниці.
4.2. Економіст несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів організації (підприємства/установи) та законних розпоряджень керівництва.
4.3. Економіст несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.
4.4. Економіст несе відповідальність за завдання матеріального збитку організації (підприємству/установі) в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.
4.5. Економіст несе відповідальність за неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях.
Вимоги до кваліфікації.
Вища професійна освіта без пред'явлення вимог до стажу роботи.
Економіст досліджує такі засоби, як земля, робоча сила, сировина і гроші з метою їх економнішого використовування. В обов'язки економіста входить аналіз доходів, що отримуються від використання товарів і послуг в порівнянні з витратами, який називається аналізом окупності. Для цього необхідно проводити дослідження, збирати і аналізувати дані, стежити за трендами або напрямами економіки і робити це на підставі прогнозів на майбутнє. Сферами досліджень економіста є такі, як інфляція, витрати на енергію, безробіття, ціни, імпорт тощо. Більшість економістів зосереджуються в своїй роботі на практичному вживанні їх досліджень в певних сферах. Розуміння економічних зв'язків дозволяє їм консультувати банки, підприємства нерухомості, страхові підприємства, дилерів, урядові установи і інших зацікавлених осіб. Зазвичай на кожному такому виробництві є свій економіст, інколи і декілька. Економісти-теоретики займаються створенням теорій для опису процесів, що відбуваються в економіці, або поясненням впливу політичних рішень на економіку. Для цього вони використовують складні математичні моделі і статичну обробку даних. В обов'язки більшості економістів входить складання звітів, в яких результати складних досліджень передаються звичною мовою, демонструючи дані на графіках і таблицях. Важливо роз'яснити, які довготривалі наслідки можуть мати вирішення політиків – як для самих політиків до ухвалення рішень, так і для громадськості і підприємств, на яких впливають ці рішення.