
- •Сутність проблем управління якістю.
- •2. Основні терміни, визначення в галузі управління якістю та забезпечення якості.
- •Фактори, що формують якість продукції.
- •4. Структура системи якості, її документація.
- •5. Функції системи управління якістю продукції.
- •6. Роль людського фактора в управлінні якістю продукції.
- •7. Сучасний підхід до управління якістю на виробництві.
- •8. Якість як об’єкт управління: планування, аналіз, контроль.
- •9. Система якості в стандартах iso серії 9000.
- •10. Роль стандартизації в науково-обґрунтованому управлінні якістю продукції ресторанного господарства.
- •13. Види контролю закладів ресторанного господарства.
- •14. Організація вхідного контролю закладів ресторанного господарства.
- •15. Задачі операційного контролю закладів ресторанного господарства.
- •19. Завдання та функції виробничої санітарно-технологічної харчової лабораторії.
- •21. Вимірювальні методи визначення якості продукції ресторанного господарства.
- •22. Експрес-методи та арбітражні методи контролю якості продукції ресторанного господарства.
- •23. Органолептичний метод оцінки якості продукції ресторанного господарства.
- •24. Характеристика експертного методу визначення якості продукції ресторанного господарства.
- •25. Соціологічний метод оцінки якості продукції ресторанного господарства.
- •25. Соціологічний метод оцінки якості продукції ресторанного господарства.
- •27. Лабораторний контроль якості других страв.
- •28. Визначення показників якості солодких страв та напоїв.
- •1.Холодні:
- •30. Методи виявлення фальсифікації продукції ресторанного господарства.
- •31. Методи розрахунку повноти закладки сировини під час виробництва продукції ресторанного господарства.
- •33. Форми контролю якості продукції ресторанного господарства на підприємстві.
- •34. Бракераж напівфабрикатів і готової продукції. Порядок його проведення.
- •35. Охарактеризуйте асортимент та порядок проведення оцінки якості м'ясних напівфабрикатів.
- •36. Лабораторний контроль якості молочних супів. Спосіб визначення недовкладення рецептурної кількості молока.
- •39. Охарактеризуйте асортимент та порядок проведення лабораторного контролю якості овочевих напівфабрикатів.
- •40. Визначення масової частки жиру під час дослідження повноти закладки сировини у вмробництві других страв і гарнірів
- •Проба на фосфатазу
- •Проба з пероксидазою
- •Оцінна шкала якості фритюрних жирів
- •44. Лабораторний контроль якості бульйонів і соусів.
- •Сутність методу
- •Техніка визначення
- •Техніка визначення
- •45. Контроль н/ф з картоплі на вміст сірчистого ангідрид
- •46. 46. Визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості чаю. Способи фальсифікації чаю.
- •Техніка визначення
- •47. Визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості кави та какао. Способи фальсифікації. Кава
- •48. Роль стандартизації в науково-обґрунтованому управлінні якістю продукції ресторанного господарства.
- •49. Структура галузевого контролю якості продукції ресторанного господарства.
- •50. Методи розрахунку повноти закладки сировини під час виробництва продукції ресторанного господарства.
39. Охарактеризуйте асортимент та порядок проведення лабораторного контролю якості овочевих напівфабрикатів.
В асортимент овочевих напівфабрикатів, які виготовляють централізовано, входять: сира очищена картопля, що не темніє на повітрі (або сульфітована) (ОСТ 28.3 – 77), овочі сирі очищені (морква, буряк, цибуля, капуста, ОСТ 28.1 а – 76), напівфабрикат жареної картоплі (МРТУ 28/2 – 66), овочеві котлети (ТУ 28-12-83).
Харчова промисловість виготовляє для підприємств ресторанного господарства наступні напівфабрикати: картопля любительська, сухе картопляне пюре у вигляді крупки, гранул, картопляні крекери, овочеві напівфабрикати-пасти (ТУ 18-16-77) та ін.
Якість овочевих напівфабрикатів встановлюють на основі органолептичної оцінки (зовнішній вигляд, консистенція, смак, запах і колір) середнього зразку кожної партії окремо та фізико-хімічним показникам у відповідності до вимог технічних умов.
В сирій очищеній сульфітованій картоплі визначають залишкову масову частку сірчистого ангідриду (оскільки він є токсичним), яка не повинна перевищувати 0,002% маси картоплі. В іншому випадку картопля реалізації не підлягає і має бути направлена на повторне промивання в холодній воді і повторному визначенню вмісту сірчистого ангідриду.
Для складання середнього зразку сульфітованої картоплі, відбирають від партії об’ємом до 10 пакувальних одиниць – одну одиницю, до 20 пакувальних одиниць – три і не менше 5 одиниць від партії до 50 пакувальних одиниць.
Від кожної відкритої пакувальної одиниці відбирають не менш 3 кг, проби об’єднують і отримують середній зразок.
Для визначення смаку, запаху і консистенції сиру сульфітовану картоплю відварюють. Залишкову масову частку сірчаного ангідриду визначають йодометричним методом.
. Визначення вмісту сірчистого ангідриду в сульфітованій картоплі йодометричними методом
Йодометричний метод. Принцип методу визначення SO2 полягає в тому, що в результаті реакції між бісульфітом натрію, гідроксидом натрію і сірчаною кислотою утворюється нестійка сірчиста кислота, яка розпадається на воду і сірчистий ангідрид. Останній кількісно окислюється йодом в сірчисту кислоту:
NaHSO3 + NaOH = Na2SO3 + H2O
Na2SO3 + H2SO4 = Na2SO4 + H2SO3 → (H2O +SO2)
SO2 + I2 + 2H2O = 2HI + H2SO4
Хід визначення:
З середнього зразку відбирають не менше 10 картоплин середнього розміру, розрізують по двом паралельним осям на чотири частини і кожну четверту частину натирають на терці. Отриману масу швидко і ретельно перемішують і розтирають в ступці до отримання однорідної гомогенної кашки, а далі з підготовленого зразку зважують в два стаканчики наважки масою по 5 г кожна з похибкою не більше 0,01 г і переносять їх кількісно в колби місткістю на 200-250 см3 за допомогою 50 см3 дистильованої води. Далі в колби добавляють по 5 см3 розчину гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/см3, закривають корками і залишають у спокої на 15 хв.
Далі в колби прибавляють по 10 см3 0,5 н. розчину сірчаної кислоти, перемішують, додають 1 см3 1-%-ного розчину крохмалю і титрують при помішуванні 0,01 н. розчином йоду до появи синього забарвлення, що не зникає впродовж 20-30 с.
Аналогічно досліджують несульфітовану картоплю, відібрану одночасно зі зразками напівфабрикату, оскільки в картоплі містяться речовини, здатні окислюватися йодом.
Масову частку залишку сірчистого ангідриду розраховують за формулою, %:
де V і V1 – відповідно об’єм 0,01 н. розчину йоду, що витрачено на титрування маси наважки сульфітованої і несульфітованої картоплі, відповідно, см3;
k – поправковий коефіцієнт перерахунку на 0,01 н. розчин йоду
0,00032 – маса сірчистого ангідриду, яка окислюється 1 см3 0,01 н. розчином йоду, г;
m – маса наважки сирої очищеної сульфітованої картоплі, г.
Розбіжність між двома паралельними визначеннями не повинна перевищувати 0,001%.
При технохімічному контролі технологічного процесу виготовлення напівфабрикату – картоплі сирої очищеної сульфітованої в спеціалізованих цехах плодоовочевих баз і заготівельних підприємствах визначення залишкової масової частки сірчистого ангідриду проводять щозміни, відбираючи пробу для аналізу вподовж першої години налагодженого процесу випуску напівфабрикату.
Для сульфітації картоплі використовують розчин бісульфіту натрію концентрацією від 1 до 0,5 % в перерахунку на сірчистий ангідрид.
Один і той же розчин бісульфіту натрію можна використовувати багаторазово, до тих пір, поки його концентрація не знизиться до 0,5%. Після цього розчин знову доводять до одновідсоткової концентрації шляхом додавання необхідної кількості бісульфіту натрію або ж порошку мета бісульфіту натрію. Через 7-10 діб розчин для сульфітації заміняють новим свіже приготовленим.
Овочеві напівфабрикати, упаковані у функціональні ємкості, відбирають для досліджень шляхом відкривання у партії до 100 місць – три упаковки, а у партії більше 100 місць – додатково по одній упаковці на кожні 50 місць.
Якість напівфабрикатів визначають на основі аналізу середнього зразку, який формують шляхом відбирання з різних місць відкупорених одиниць упаковок рівних за масою разових проб. Їх з’єднують і отримують середній зразок масою не менше 600 г.
Під час аналізу битків (котлет) з відкупорених ємностей відбирають 10 шт. напівфабрикатів.
Масу напівфабрикатів визначають шляхом зважування на вагах з точністю до 1 г. Відхилення маси одного напівфабрикату має бути в межах ± 3%. Маса 10 шт. напівфабрикатів має відповідати нормативній.
Кореневі овочі (редьку, редиску) та зелень оброблену (ТУ 28-13 – 84), а також капусту білокачанну свіжу нарізану бланшовану (ТУ 28-16 – 84), огірки солоні нарізані припущені (ТУ 28-16 – 84), буряк маринований (ТУ 28-10 – 83), картоплю, моркву, буряк відварені (ТУ 28-9–83) досліджують за органолептичними показниками.
Інші овочеві напівфабрикати досліджують за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Для проведення фізико-хімічних досліджень частину середньої проби гомогенізують в подрібнювачі тканин (або блендері), або ж двічі пропускають через м’ясорубку. Масу перемішують і переносять в суху скляну банку з щільною кришкою і надалі використовують для досліджень.
Вміст сухих речовин. Визначення проводять згідно ГОСТ 8756.2-82.
Вміст жиру. В запіканках, биточках (котлетах) вміст жиру визначають екстракційно-ваговим способом (ГОСТ 23042-78) з використанням фільтруючої ділильної воронки в пасерованих овочах, капусті тушкованій – екстракційно-ваговим способом по Соксклету, а також рефрактометричним методом.
Кислотність. Екстрагування кислот та визначення загальної кислотності проводять відповідно до ГОСТ 25555.0-82.