- •1. Механічний рух. Фізичне тіло…..
- •4. Рівномірний рух по колу. Період, частота, швидкість та
- •13. Рівновага тіл. Момент сили. Умова рівноваги тіл, що має вісь обертання.
- •14. Кінетична і потенціальна енергія. Закон
- •32. Електричний струм. Умови його виникнення та
- •34. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму.
- •1. Дію магнітного поля на провідник з струмом, тобто існування сили Ампера, голландський вчений Лоренц
- •41. Явище
- •44. Звукові хвилі. Швидкість звуку.
- •45. Вільні електромагнітні коливання у контурі. Перетворення енергії в коливальному
- •50. Лінзи та їх характеристики. Побудова зображень, одержаних допомогою лінз.
- •570 Нм) і червона (довжина 580-720 нм). Ці зони спектра є також зонами переважної спектральної чутливості
- •52. Когерентність. Інтерференція світла. Умови мінімуму та максимуму інтерференції.
- •65. Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція. Ядерний
- •2 Гр веде до променевої хвороби, дози в 6—8
32. Електричний струм. Умови його виникнення та
існува
ння.
Напря
м дії
струму.
Сила
струму,
густин
а
струму.
Напруг
а.
Одини
ці їх
вимір
юванн
я.33. Закон Ома для
ділянки кола. Опір
провідника. Залежність опору
від l, S та матеріалу
провідника. Залежність
питомого опору провідника від t.
Надпровідність.
Явище надпровідності.
У 1908 році Г. Камерлінг-Оннес з Лейденського
університету (Нідерланди) отримавши рідкий гелій, став вимірювати опір чистої ртуті, зануреної в рідкий гелій, і виявив (1911р.), що при температурах
рідкого гелію опір ртуті падає до нуля. Пізніше було встановлено, що багато інших металів і сплавів теж
стають надпровідними при низьких температурах. Це явище отримало назву надпровідність.
^ Залежність опору металічного провідника R від температури. Опір металів залежить від взаємодії електронів, що
рухаються в провіднику, з іонами кристалічних граток. В процесі взаємодії електрони втрачають частину енергії, яку
вони отримують в електричному полі. Ця енергія перетворюється у внутрішню енергію. При проходженні по
металічному провіднику електричного струму, він нагрівається. З підвищенням температури, розмах коливань іонів
зростає і число співударів електронів з іонами збільшується. Тому можна стверджувати, що опір металів повинен
залежати від температури.
Досліджуючи явища проходження електричного струму через металічні провідники в курсі фізики основної школи
нами була встановлена залежність опору металічного провідника від його лінійних розмірів та роду металу, що
виражається рівнянням де l – довжина провідника (м); S - площа його поперечного перерізу (мм2
); ρ –
питомий опір металу ( Ом·мм2
/м ).
При нагріванні розміри провідника міняються мало, а в основному змінюється питомий опір. Зміна питомого опору
речовини характеризується сталою для неї величиною – температурним коефіцієнтом опору (α ). Він показує відносну
зміну питомого опору провідника при його нагріванні на 1К: ; ρ0 - питомий опір при температурі Т0 = 273К
(00
С), а ρ – питомий опір при температурі Т. Залежність питомого опору металу від температури можна виразити
формулою ρ = ρ0 (1 + αΔТ).
Враховуючи , незначну зміну розмірів провідника для опору провідника можна записати R = R0(1+ α·ΔT).
Для чистих металів температурні коефіцієнти опору відрізняються мало і приблизно дорівнюють 0,004К-1
.
Температурні коефіцієнти опору сплавів значно менші, ніж у чистих металів. Існують спеціальні сплави, опір яких
майже не змінюється із зміною температури. Такими сплавами є константан, манганін. Температурний коефіцієнт
опору у манганіну майже в 400 разів менший ніж у міді. Властивості цих матеріалів використовуються при
виготовленні точних електровимірювальних приладів, та еталонів опору.
В вимірювальних системах та системах автоматизації для
вимірювання температури використовують термометри опору,
що дозволяють вимірювати температуру до тисячних долей
градуса.
Термометр опору складається з платинової спіралі, намотаної
на -керамічний каркас . Спіраль вміщують в середовище,
температуру якого треба виміряти. Знаючи опір спіралі при 0ºС
(Ro) та вимірюючи опір спіралі (R) в середовищі за допомогою
рівняння обчислюють температуру середовища. З допомогою
термометрів опору можна вимірювати як дуже низькі так і
досить високі температури, які не можна виміряти,
скориставшись рідинним термометром.
Залежність опору від поперечного перерізу:в разі зменшення довжини провідника його опір зменшується, і навпаки, в разі збільшення довжини провідника його
опір зростає. Причому в скільки разів збільшується (зменшується) довжина провідника, у стільки ж разів збільшується
(зменшується) його опір. Численними дослідами
доведено, що опір провідника прямо пропорційний
його довжині.
