3. Розрахунок висот підвісу антен на пересіченому прольоті.
Основним критерієм для розрахунку висоти підвісу антен на такому прольоті є умова відсутності екранування перешкодами мінімальної зони Френеля при субрефракції радіохвиль. Як відомо, основна частина енергії передавача розповсюджується в сторону приймаючої антени в середині мінімальної зони Френеля (рис.5), яка має форму еліпсоїда обертання з фокусами у точках передаючої та приймаючої антен. Радіус мінімальної зони Френеля у будь якій точці прольоту:
|
(3) |
де
|
|
відносна
координата критичної точки профілю;
довжина хвилі.
Рис.5. До пояснення вибору висот підвісу антен. (8 см)
Значення
можна також визначити з номограми рис.6.
Рис.6. Номограма для визначення . (8 см)
Просвітом H називають відстань між лінією АВ і профілем траси. Просвіт визначають графічно у найбільш високій точці профілю (див. рис.3) або у точці відбивання на достатньо рівних трасах. Зустрічаються інтервали РРЛ, де необхідно визначити два просвіти - у найбільш високій точці і в точці відбивання (рис.7).
Рис.7. Профіль траси з двома критичними точками. (6,5 см)
Просвіт на прольоті, що існує протягом 80% часу, повинен бути не меншим Н0. У даному випадку напруженість поля в точці прийому буде дорівнювати напруженості поля при розповсюдженні радіохвиль у вільному просторі.
Просвіт на прольоті визначається як
|
(4) |
Тут
і
середнє значення і стандартне відхилення
вертикального градієнта діелектричної
проникності тропосфери, значення яких
для території України:
=910-8
м-1,
=7,510-8
м-1;
величина просвіту при відсутності
рефракції радіохвиль (тобто, при
=0);
|
(5) |
середнє значення приросту просвіту за рахунок рефракції, що існує протягом 80% часу.
Таким чином, на пересічених прольотах просвіт потрібно вибирати за умови
.
Тоді просвіт без врахування рефракції (саме для цього випадку будуються профілі прольотів)
|
(6) |
При цьому необхідно перевірити три-чотири критичні точки профілю, для кожної з яких виконати розрахунки по формулі (6)
Висоти підвісу антен визначають із профілю (див. рис.5). Для цього потрібно відкласти по вертикалі від критичної точки розрахований раніше просвіт. Для подальших розрахунків залишають ту критичну точку, для якої значення h1 і h2 будуть найбільшими.
4. Класифікація трас ррл.
В залежності від величини просвіту H траси розділяють на наступні:
1. Відкриті, для яких H H0.
2. Напіввідкриті, для яких H0>H>0.
3. Закриті, для яких H<0.
4. Дотичні, для яких H=0.
Останні визначають відстань прямого бачення Rпр (відстань до радіогоризонту). Для гладкої сферичної земної поверхні
,
де
- еквівалентний радіус Землі.
При
відсутності рефракції для геометричного
радіуса Землі
км:
.
При
стандартній рефракції (
км):
.
В останніх трьох формулах h1 і h2 виражені в метрах, а Rпр - в кілометрах.
