12. Санітарно-гігієнічні показники забруднення атмосфери.

В основу санітарно-гігієнічного нормування входить показник – ГДК.

ГДК – це максимальна кількість шкідливої речовини одиниці обміну середовища або в продуктах харчування, яка не знижує працездатність та самопочуття людини, не шкодить її здоров’ю вразі постійного контакту шкідливої речовини.

Існують такі види ГДК:

- ГДК р.з. – робочої зони

- ГДК а.п.- атмосферного повітря

- ГДК м.р. – максимально-разова

- ГДК с.д. – середньо-добова

ГДК р.з.- це макс. Кількість шкідливої речовини у повітрі робочої зони, яка впродовж 8 год. Робочого дня або іншої тривалості робочого дня але не більше 40 год. на тиждень не викликає негативних наслідків працюючих людей.

ГДКа.п.- це макс. Концентрація домішок віднесена до певного часу усереднення яка при періодичному впливі або протягом всього життя людини не здійснює на нього шкідливого впливу в тому числі і на віддалені наслідки і на НС.

ГДКм.р. – це конц. Яка протягом 20-30 хв. дія не викликає подразнюючої дії.

ГДКс.д. – це така макс. конц. забруднюючої речовини яка не впливає негат. шкоди у здорові людини протягом тривалого часу.

При аналітичному контролі якості А.П. використовують такі методи аналізу:

- Хроматографічний аналіз – визначення газів і летких речовин.

- Атомно-абсорбційний аналіз – визначення сполук важких металів

- Хімічні методи аналізу – визначення аміаку, SO2, CO2

NH3 + H2O = NH4OH - титреметрія

SO2 + H2O = H2SO3

CO2 + Ba(OH)2 = BaCO3 - гравіметрія