
- •1,13. Етапи ха дослідження об’єктів довкілля.
- •3. Метрологічні характеристики аналітичних методів
- •4. Якісний хімічний аналіз.
- •5, 14. Розчини. Способи вираження концентрації розчинів.
- •6. Іонний добуток води. Концентрація іонів Гідрогену у водних розчинах електролітів.
- •7. Іонна рівновага у розчинах солей, що гідролізуються.
- •8. Гетерогенна рівновага у хімічному аналізі. Добуток розчинності.
- •9. Гравіметричний аналіз.
- •10, 15. Титриметричний метод.
- •11.Особливості антропогенного забрудннення
- •12. Санітарно-гігієнічні показники забруднення атмосфери.
1,13. Етапи ха дослідження об’єктів довкілля.
При аналізі об’єктів невідомого складу первинним є якісний хімічний аналіз.
Будь-який вид аналізу включає такі стадії:
1. Вибір методу аналізу;
2. Відбір проби для аналізу;
3. Підготовка відібраної проби для аналізу;
4. Аналітичне вимірювання – одержання інформації про якісний і кількісний склад відібраної проби
5. Результат аналізу;
6. Обробка результатів аналізу методом математичної статистики.
У реальних умовах відбір проб для аналізу регламентується нормативними документами (стандартами). При відборі аналітичних проб для аналізу необхідно виконувати наступні умови:
- Відібрана проба повинна забезпечувати як мінімум 3-х-кратну повторюваність аналізу;
- Відібрана проба повинна адекватно відображати якісний і кількісний склад досліджуваної речовини у просторовому і часовому відношенні;
- Відібрана для аналізу проба не повинна перешкоджати наступним етапам відбору проб.
2. Фіз-хім. методи
В даний час у науково-дослідних і заводських лабораторіях широко використовують велику кількість різноманітних фізичних і фізико-хімічних методів кількісного аналізу, які поділяються на наступні групи:
1) електрохімічні;
2) спектральні (оптичні);
3) хроматографічні;
1) До електрохімічної групи методів аналізу відносяться:
а) електроваговий аналіз, який базується на виділенні із розчинів електролітів речовин, які осаджуються на електродах при проходженні через розчин постійного електричного струму. Виділений при електролізі метал (оксид) зважують і за масою осаду судять про вміст речовин в розчині;
б) кондуктометрія, в основі якої лежить вимірювання електропровідності досліджуючих розчинів, яка змінюється в результаті хімічних реакцій, залежить від властивостей електроліту, його температури і концентрації розчиненої речовини.
2) Спектральні методи аналізу базуються на вивченні спектрів випромінювання, поглинання і розсіювання. До цієї групи відносяться:
а) емісійний спектральний аналіз, заснований на вивченні спектрів при емісії (спектрів випромінювання) елементів досліджуваної речовини. Цей метод дає можливість визначити елементарний склад речовини;
б) абсорбційна спектроскопія, заснована на вивченні спектрів поглинання досліджуваної речовини. Розподіляють дослідження в УФ, видимій і ІЧ областях спектру.
3) Хроматографічні методи кількісного аналізу засновані на вибірковому поглинанні (абсорбції) окремих компонентів досліджуваної суміші. Вони широко застосовуються для розділення близьких за складом і властивостями неорганічних і органічних речовин. Хроматографію застосовують також для розділення рідкоземельних і радіоактивних елементів.
3. Метрологічні характеристики аналітичних методів
До метрологічних характеристик відноситься такі показники:
- Нижня границя визначення – це найменша концентрація досліджуваної речовини, яка визначається вибраним методом аналізу з достовірністю 95 %
- Відносна похибка вимірювання
- Селективність методу – здатність визначати досліджувану речовину у присутності інших речовин.
- Експресність аналізу – час затрачений на достовірне визначення контрольованої речовини.
- Час відгуку аналітичного сигналу.