2.13. Світові курорти

Історія курортів, особливо заснованих на терапевтичних властивостях води, налічує століття і підтвердження цьому – Романські ванни в Англії, вік яких понад 2000 років. Історики стверджують, що публічні лазні римлян були свого роду розкішними місцями для зустрічей і відпочинку: басейни, оточені доглянутими садами, бібліотеки, мармурові альтанки для філософських бесід. Усе було підпорядковане відновленню фізичного та духовного здоров’я. Ще у XVII ст. були відкриті незвичайні дерматологічні та інші цілющі властивості термальних вод невеликого французького містечка Віші. У минулому столітті навіть Наполеон III відвідував місто, щоб відновити сили і відпочити від військових кампаній. Тепер Віші являє собою комплекс розкішних будівель, що стали вже історичними і нараховують кілька кращих готелів країни. Це найвідоміший курорт з термальними водами не тільки Франції, але і всієї Західної Європи. З 1931 р. на базі мінеральних вод Віші виробляється лінія косметичної продукції по догляду за шкірою обличчя і тіла. І хоча гідротерапія залишається основною, зараз курорт пропонує гостям розлогий комплекс різноманітних відновлювальних і психотерапевтичних процедур – від масажу до консультацій з провідними фахівцями країни. Курорти Віші і Баден-Бадена по кишені далеко не кожному, навіть вельми забезпеченому західному рекреанту (тижневий відновний курс для VIP-ів обходиться у декілька тисяч євро). Саме тому в останні десятиліття у Західній Європі та у Північній Америці активно розвиваються альтернативна мережа невеликих курортів, розташованих, як правило, в достатньо ізольованих і віддалених від великих міст гірських і лісових районах.

Прикладом одного із таких молодих, але стрімко набираючих популярність курортів може служити «Сан-Данс» у штаті Юта, на «дикому» заході США, відомий також, як курорт Роберта Редфорда, який є його власником та ідеологом усього проекту. Це екологічно чистий курорт «нового покоління», свідомо налаштований на збереження та відновлення навколишнього середовища. При його будівництві використовувалися тільки екологічно чисті будівельні матеріали; для декорування кімнат використовувалися предмети побуту аборигенів-індійців; на курорті гостям пропонують страви з місцевих продуктів; курортне фермерське господарство забезпечує екологічно чистими продуктами харчування не тільки кухню «Сан-Данса», але і багато спеціалізованих ресторанів в інших штатах. Розташований за годину їзди від Солт-Лейк-Сіті, курорт не пропонує гостям виняткових лікувальних процедур, але тут приємно провести час з сім’єю чи друзями, зустріти в незвичному оточенні Різдво чи Новий рік. Основна природна пам’ятка регіону – каньйон Прово, пішохідні та верхові (а в зимовий час лижні) прогулянки, які пропонуються відпочиваючим адміністрацією. «Сан-Данс» працює протягом двох сезонів року (літнього і зимового). Усі, понад 110 дерев’яних котеджів, звичайно замовлені завчасно. Це один з найпопулярніших рекреаційних центрів США.

2.14. Винні тури

Особлива, стійка і дуже велика ніша західного туристичного бізнесу пов’язана з гастрономічними (винними та кулінарними) турами. Історія «винних турів» започаткована з другої половини ХIХ ст. У Західній Європі вони вперше з’явилися у Франції, а потім поширилися і на деякі інші країни, зокрема Німеччину та Італію. Звичні клієнти для таких туристичних поїздок – люди середнього і старшого віку, серед туристів багато жінок. «Винні» тури є різновидом «пасивної» рекреації, зорієнтованої на людей, не схильних до стресових навантажень у великих містах, таких як Лондон та Нью-Йорк, або неймовірних пригод на африканському Сафарі.

Як приклад, можна описати винний тур по провінції Кейп (Південна Африка). Основний виноробний район Південної Африки розташований у південно-західній частині півострова Кейп. Синонімом назви цієї частини є Боланд – місце найстарішого поселення на території й одночасно найкомфортніший район Південної Африки (казковий клімат, чудові умови для життя). Виноградарство і виноробство у Південній Африці розпочали свою історію з кінця XVII ст. Міста Паарл і Стелленбош засновані у кінці XVII ст. і з того часу є основними центрами виноробства найвищого класу. Засновником був капітан Ян Ван Рібек, який особисто займався вирощуванням винограду і виробництвом вина. Виноробство стало на серйозну професійну основу у 1679 р. Це пов’язано з Саймоном Ван дер Стеллом, який заснував винну ферму «Грот Констанція» і почав боротися із самодіяльністю (делитанством) у сфері виноробства. Ця боротьба дала чудові результати. Новим поштовхом в історії виноробства стало прибуття до Південної Африки у 1688-1690 рр. двохсот французьких протестантів. Їм були виділені землі, які отримали назву Франшхоек, що в перекладі означає «Французький кут». Франшхоек швидко став одним із основних виноробних районів і дуже відомою маркою південно-африканських вин. Звідси на експорт іде значно більше вин, ніж з «Гроту Констанція», який не має такої продуктивності, хоча випускає якісні і дорогі вина. Під час винного туру по півострову Кейп туристи відвідують декілька чарівних старих містечок і традиційних винних ферм в їх околицях. Коротко про них:

Стелленбош, розташований за 20 км. від Кейптауна, заснований у 1679 р. Саймоном Вандер Стеллом. У ті часи це була прикордонна територія за межами якої починалися дикі, неосвоєні місця. Стелленбош – одне із найчудовіших міст ПА. Воно однаково відоме граціозною архітектурою і чудовими винами. У ньому багато визначних історичних і архітектурних пам’яток. Деякі тутешні крамниці і ресторани не змінювали своїх назв і приміщень протягом останніх 100 років, а кращий готель міста – «Ванцерак» – нещодавно відзначив своє 150-річчя. Найстаріша будівля, що збереглася, датується 1693 роком – це частина фермерських споруд XVII ст. Дуже цікава міська площа з будівлями XVIII ст. (зокрема міським арсеналом). У Стелленбоші є кілька цікавих музеїв, до прикладу музей вина і музей бренді, які виробляються у цьому районі у великій кількості і відмінної якості. Флора міста теж незвичайна. Дуби тут почали вирощувати з метою виробництва корка для винних пляшок. З часом величезні дуби стали частиною ландшафту всього регіону. Тут же розташований відомий і найпрестижніший університет ПА. Він був заснований у 1918 р. і відігравав важливу роль у сучасній історії африканської культури. Одночасно в ньому навчаються 12 тисяч студентів. Цей університет характеризується жорсткими вимогами до знань.

Місто Франшхоек широко відомий великою кількістю вироблених вин найвищої якості. Від французьких переселенців ведуть свій родовід численні ресторани і чудові винні ферми. У місті є музей французьких переселенців, який був відкритий у 1976 р. У ньому зберігаються сімейні реліквії та «генеалогічні дерева» тих, хто прибув на південь Африки в кінці XVII ст. та їх нащадків, враховуючи наших сучасників. У музеї зберігається оригінальна колекція меблів XVII- XVIII ст. Населення цих міст зростає дуже повільно. Урбанізація не характерна для цих районів. Міста, що були засновані у XVII ст. і пізніше, не поглинають сусідні села і залишаються тільки центрами, що обслуговують прилеглі території. Франшхоек залишився великим селом – дуже гарним, розташованим у чудовому місці, що випускає велику кількість вин, які постачають до багатьох країн світу.

Місто Паарл – індустріальний центр Кейпської місцевості. Саме тут знаходиться управління спілки виноробів ПА, потужної організації, яка до недавніх пір контролювала все виноробне виробництво ПА. У місцевому виноробстві всі процеси суворо регулюються виробниками. Перше поселення на місці Паарла з’явилося у кінці XVII ст., але офіційно місто засноване в 1720 р. Місто зіграло важливу роль у становленні мови «африканс». У 1845 р. учитель місцевої гімназії Панневіс заснував асоціацію мови африканс, мета якої полягала у створенні словника та граматики африканс. Тут же була відкрита перша друкарня для книг цією мовою. Перша африканська газета почала видаватись також у Паарлі.

Винний тур по Кейпу цікавий не тільки винами, а й тим, що розбиває вщент стереотип про Африку, як континент постійного голоду і нескінченних нещасть. Виявляється, що з кінця XVII ст. на цих землях процвітає сільське господарство світового рівня. Отже, винні тури «наповнюються» знайомством із історичними місцями, чудовими природними умовами, оригінальними кулінарними традиціями, високоякісними туристичними послугами. Вино – лише привід таких поїздок, ніяк не самоціль. Саме тому винні тури існують довгий час і при цьому не втрачають популярності.