6. Типи героїв стендаля

Стендаль поділяв людей на два умовних типи. Першим (і улюбленим) був так званий “італійський характер”, який виник як типаж під впливом особистості Наполеона Бонапарта. Письменника цікавили пристрасні, темпераментні характери, які живуть бурхливим і цікавим життям, створюють навкруги себе енергетичну ауру. У запалі такі люди здатні як на подвиг, так і на злочин. Другий тип — це так званий “анемічний”, наділений холодною кров’ю і практично повністю позбавлений темпераменту. Такі люди можуть на перший погляд справляти враження вельми благочестивих. Але головним мотивом їхнього життя є розрахунок. Стендаль же цінував у людині здатність до щирого прояву почуттів. Звідси — поетизація вільного почуття практично у всіх творах.

Усе життя письменник цікавився філософською антропологією.

7. Задум, Iсторiя створення і структура“Людської комедiї” Оноре де Бальзака

Найвидатнiшим його утвердженням стала епопея “Людська комедiя” – грандiозний цикл прозових творiв. На початку 30-х рокiв у Бальзака виникає задум створити цикл романiв, у яких вiн хотiв змалювати сучасну йому Францiю, дослiдити суспiльство, визначити рушiйнi сили його розвитку, основнi типи i характери людей, яких це суспiльство сформувало. Остаточно змiст i структуру цього твору Бальзак визначив на початку 40-х рокiв, тодi ж i виникла назва “Людська комедiя”. У передмовi до I видання цього грандiозного твору письменник виклав i обгрунтував iдейний задум своєї епопеї. Бальзак порiвнює життя суспiльства з життям природи, тому ставить собi за мету дослiдити його, визначити основнi види, типи, на якi суспiльство подiляється. Письменник виділяв три форми буття людини: «чоловіки, жінки і речі».

Бальзак замислив 120 творiв, але встиг завершити 96. “Людська комедiя” створювалася протягом майже усього творчого життя письменника.

Твiр складається з трьох частин:

1. «Етюди про звичаї».

а) Сцени приватного життя. «Гобсек», «Батько Горіо»,

б) Сцени провінційного життя. «Євгенія Гранде»,

в) Сцени паризького життя. «Історія тринадцяти», «Кузина Бетта».

г) Сцени політичного життя. «Зворотний бік сучасної історії», «Темна справа», «Епізоди доби терору».

д) Сцени військового життя. «Шуани», «Пристрасть у пустелі».

е) Сцени сільського життя. «Сільський лікар», «Сільський священик», «Селяни».

2. «Філософські етюди».

«Шагренева шкіра», «Прощений Мельмот», «Невідомий шедевр», «Прокляте дитя», «Пошуки Абсолюту», «Прощай», «Кат», «Еліксир довголіття».

3. «Аналітичні етюди».

«Філософія шлюбу», «Дрібні незгоди подружнього життя».

Щоб надати єднiсть всiй спорудi “Людської комедiї”, Бальзак використовує рiзнi прийоми, Але найважливiший – “перехiднi персонажi”: однi й тi самi герої виступають у рiзних романах i повiстях то як головнi, то як другоряднi. В епопеї є ключовi твори, що визначають позицiї автора щодо проблем сучасностi. Це повiсть “Гобсек”, в якiй Бальзак розкриває “владу золота” як руйнiвної сили, що спотворює людськi душi, стає таємною силою, яка править людьми. Це роман “Батько Горiо”, в якому розкривається сутнiсть буржуазних стосункiв: все продається, все купується, навiть любов до дiтей та батькiв, а коли батьки не мають чим платити, вони стають непотрiбними. Частини “Людської комедiї” написано було окремо, пiзнiше Бальзак вирiшив об’єднати їх. Деякi твори вiн переробив, деякi залишив без змiн.

Дуже проблематично точно і однозначно визначити жанр цього твору. Найчастіше дано два визначення: цикл романів і епопея. Навряд чи їх можна віднести до «Людської комедії». Формально — це цикл романів, точніше — творів. Але у багатьох із

них відсутні засоби зв'язку між собою . Для епопеї, у сучасному її вигляді, характерна наявність стрижневих героїв та спільного сюжету, чого не було у Бальзака.