- •1. Передумови і поширення реалізму
- •2. Проблема щастя стендаль
- •3. Стендаль червоне і чорне прототипи, історія створення, гіпотези
- •5. Образ жульена
- •6. Типи героїв стендаля
- •7. Задум, Iсторiя створення і структура“Людської комедiї” Оноре де Бальзака
- •8. Тема втрачених ілюзій в творчості Бальзака
- •9. Роман Оноре де Бальзака "Батько Горіо" як складова "Людської комедії"
- •10. Проблематика роману «Батько Горіо»
- •11.Худ. Майстерність Бальзака-романіста
- •12. Національний характер та моральний колорит історії в творах п.Меріме
- •13. Проблематика новелістики Проспера Меріме
- •14. Характеристика французької літератури після 1848р
- •16. Своєрідність світогляду та творчості шарля бодлера
- •30. Бодлер. Квіти зла
- •19.Система образів роману «Мадам Боварі»
- •20. Оповідання Флобера «проста душа». Образ Фелісіте.
- •21. Розвиток реалізму в англійській літературі
- •22. Традиції англійськой просвітницької л-ри в л-рі англійського реалізму 19 ст
- •23. Періодизація в творчості Діккенса
- •24 Головні риси творчості Діккенса (1812—1870)
- •25. Дитячі образи та проблема виховання в творчості Діккенса
- •26. Морально естетичний ідеал Діккенса та його втілення в романі Домбі й син.
- •28. Роман Теккерея Ярмарок пихи як роман нового типу в англ. Літрі. У середині 19 ст.
- •29. Система образів роману «Ярмарок пихи» Теккерея
16. Своєрідність світогляду та творчості шарля бодлера
Шарль Бодлер - поет, який не знайшов розуміння і визнання у сучасників. Читачі вважали його небезпечним богохульником, напівбожевільним. Лише деякі діячі мистецтва вбачали в Бодлері великого поета. Доля подарувала йому лише 46 років, але він назавжди увійшов до еліти світової класики!
Літературну долю поета визначила його єдина поетична збірка «Квіти зла», задум якої визрів у Бодлера у 25-річному віці. Вона створювалась упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини.
У всіх віршах збірки «Квіти зла» протиставляються Добро і Зло. Бодлерівське добро - це
жага злитися з вічним і нескінченним світом, жага, що може бути задоволена тільки тілесними засобами. Сатана, тобто зло, виступає як втілений голос плоті, але цей голос є тугою за неможливим..
Краса у віршах Бодлера показана то в образі жінки, то в образі статуї. Краса ототожнюється з безмежністю. За Бодлером, найбільш повне своє втілення вона знаходить у поезії, тому що саме поезія - привілейований шлях до раю.
Книга «Квіти зла» зробила Бодлера відомим, але не принесла літературного визнання.
30. Бодлер. Квіти зла
Літературну долю Бодлера визначила його єдина поетична збірка «Квіти зла». В одному з листів Бодлер писав: «У цю жорстоку книгу я вклав увесь свій розум, усе своє серце, свою віру і ненависть».
Назву збірки поет шукав довго, зате вона виявилася напрочуд місткою і виразною, адже сфокусувала в собі не лише суперечності епохи, а й протиріччя самого Бодлера. Назва збірки підкреслила головну думку — привабливість зла для сучасної людини.
Збірка «Квіти зла» створювалася поетом упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. Книга має посвяту, вступ і складалася із 6-ти циклів:
Сплін та ідеал
Паризькі картини
Вино
Квіти зла
Букет
Смерть
Це лірична драма де ідеалові протиставляється не сама дійсність, а «сплін» - душевний хворобливий стан, який створила ця дійсність. Вірші маюсь двопланову структуру. На першому плані – предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, зая якими ховається ідеал, що перетворює проблемно емпіричні образи в символи. Ш. Бодлер був одним із зачинателів символізму.Протиставлення та контраст стали основою художнього методу атора.
Поет зумів поглянути на місто по-новому. Головним для нього був не зовнішній вигляд міста, а те, як воно впливало на сучасну людину.
«Квіти зла» присвячені засновникові теорії «мистецтва заради мистецтва» Теофтлю Готьє 17«Обєктивний метод» Флобера» як формула франц. Реалізму др. Пол. 19ст
Усе в художньому творі Флобера, на його думку, залежить від стилю, якому він приділяв головну увагу. Роман Флобера небезпідставно вважається першим завершеним втіленням реалізму другої половини XIX ст. Тут Флобер розробляє свій «об'єктивний метод», який став одним із провідних принципів його реалізму, а пізніше був прийнятий іншими французькими письменниками. Об'єктивізм, за Флобером, – це відсутність автора у творі. Флобер застосовував прийом психологічного аналізу героїв через світ речей, які їх оточують. Письменник намагається створити нову літературу, що базується на науковому мисленні. Він прагнув встановити зв'язок між психологічною та фізичною природою людини, показати фізіологічну основу пристрастей, глибокий психологізм життя як героя, так і суспільства.
Флобер відмовився від поділу персонажів на позитивних і негативних, вважаючи це літературною умовністю; як і реальні люди, його персонажі поєднують позитивні й негативні риси у складному переплетінні й різних співвідношеннях
18. роман Флобера «Госпожа Бовари» как произведение «обективного метода»
19.Новаторство Г. Флобера
Працюючи саме над романом «Пані Боварі», Флобер розробив об'єктивний стиль, який був прийнятий французькими письменниками другої половини XIX ст..
Роман написаний за всіма ознаками об'єктивізму: у ньому немає авторських реплік, роздумів, відкритого коментування вчинків героїв. Велику увагу Флобер приділяв формі твору. Його девіз – витонченість і краса. Характерна ознака його методу – стислість.
Відмовився від поділу героїв на позитивних і негативних носіїв добра і носіїв зла. Як реальні люди його персонажі поєднали позитивні і негативні риси в складному переплетінні і різних співвідношеннях.
Не давав повністю деталізованих портретів своїх героїв. Він подавав портретну характеристику героїв, зміни у їх настрой, що яскраво відображали їхні обличчя, погляди, жести.
Критики одностайно визнали роман Флобера «Пані Боварі» шедевром, одним із найвищих досягнень реалізму в літературі.
За своїми жанровими ознаками «Пані Боварі» наближений до
соціально-психологічного роману. Основна тема твору визначена самим письменником у підзаголовку роману: "Провінційні звичаї".
Тема роману: вульгарно-буденне, зашкарубле життя французької провінції.
Ідея: протест проти егоїзму, бездуховності, черствіння; утвердження моральних і духовних цінностей людини.
Флобер досліджує життя Франції середини ХІХ століття: деградацію людської душі, катастрофічну інфляцію культурних цінностей, мистецтва, науки, політики, релігії, побуту, їх провінціалізацією. Велику увагу автор приділяє проблемі обумовленості характеру героя навколишнім середовищем. Флобер розвінчує жіночі ілюзії і засуджує явище, яке критики пізніше назвали "боварізмом" (намагання уявити себе іншим, ніж є насправді). Страждають на цю хворобу майже всі герої роману, але саме Еммі найбільшою мірою властиве жити вигаданим життям.
Письменник порушив канонічні правила побудови сюжету: експозиція роману майже вдвічі більша за основну дію. Головна героїня тричі проходила шлях від визрівання мрії до її краху: вона створила уявлення про якийсь ідеальний світ, шукала його навколо себе і не могла знайти. Гостре розчарування розбило її серце, стало причиною відрази до життя. Цей негативний урок нічого її не навчив: Еммина душа знову почала жити ілюзіями, які приречені на загибель під тиском вульгарної реальності.
Сюжет роману взято із життя. В основі його лежала драма, що розгорілася в родині лікаря Деламара із околиць Руана,( який після смерті першої дружини запропонував руку і серце молодій і чарівній дочці сусіда — селянина. Красуня виявилася дівчиною з великими запитами. Чоловік їй незабаром набрид, і вона завела коханців. Витративши велику суму грошей на вбрання і прикраси, вона наробила боргів і отруїлася. Пізніше закінчив життя самогубством і чоловік. )Цей сюжет майже без змін ліг в основу роману «Пані Боварі».
