Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

Кафедра новітньої української літератури

Мала проза Михайла Яцківа у контексті української та європейської новелістики кін. 19 – поч. 20 ст.

Кваліфікаційна робота

освітнього рівня «спеціаліст»

студентки V курсу

спеціальності «Українська мова та

література; англійська мова»

Смірнової Тетяни Володимирівни

Науковий керівник –

доц., к. філол. н. Янкова Надія Іванівна

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………... 4

РОЗДІЛ 1. «МОЛОДОМУЗІВЦІ» ТА СТАНОВЛЕННЯ СИМВОЛІСТСЬКОГО ТИПУ ТВОРЧОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТТЯ ………………………………..…. 7

1.1.Створення «Молодої Музи» як відгук на становлення європейського модернізму. Зародження українського символізму …………...……… 7

1.2.Поняття символа – концептуальне ядро творчості «молодомузівців»..................................................................................... 12

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ НОВЕЛІСТИКИ М.ЯЦКІВА ………………………………………...…….... 14

2.1.Новела як провідний літературний жанр у творчості М.Яцківа …..…. 14

2.2.Соціальна та психологічна складові новел М.Яцківа ……………….... 17

2.3.Роль і місце художньої деталі у новелах митця …………………...…… 20

2.4.Фольклорна основа творів західноукраїнського письменника- «молодомузівця» …………………………………………………...…… 23

2.5.Позасюжетні елементи у новелах: пейзаж, інтер'єр, портет …………. 26

2.6.Новелістична творчість М.Яцківа крізь призму критичних поглядів літературознавців XX - XXI століть …………………………………... 29

РОЗДІЛ 3. НОВЕЛА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКИІВ КІН. 19 – ПОЧ. 20 СТ. ……………………………… 31

3.1. Символомислення як найхарактерніша риса творчої манери Василя Стефаника ……………………………………………………………….. 31

3.2.  Новелістика Ольги Кобилянської …………………………………….. 38

РОЗДІЛ 4. МАЛА ПРОЗА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ КІН. 19 – ПОЧ. 20 СТ. НА ТЛІ НОВЕЛІСТИКИ МИХАЙЛА ЯЦКІВА ……… 43

4.1.Психологізм німецької новели на тлі соціальних перипетій поч. 20 століття ………………………………………………………….... 43

4.2.Ідейно-художні особливості новели у французькій літературі ……….. 47

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….. 49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………... 52

ВСТУП

У сучасній Україні не було видано жодної збірки цього автора, про нього мало хто знає, окрім професійних літературознавців, його творчість розглядали у радянський час лише через наявність яскравих соціально- класових творів, що легко вписувались у загальну атмосферу тогочасної літератури: бідні, нещасні, замордовані працею селяни, які потерпали від наруги ворожого класу експлуататорів — ось і весь готовий сценарій, за яким здійснювалася критика будь-якого автора. У такому потрактуванні новелістична творчість Яцківа могла бути використана як готова ілюстрація життя поневоленого українського народу, що віками потерпав від визискувачів. Однак, це тільки зовнішній бік творчості майстра, що торкається лише тематики його творів, не досягаючи тлумачення глибинного підтексту, образів-символів, розбору художніх деталей, фольклорних мотивів у творчості митця і ще багатьох ціннісних здобутків художнього стилю М.Яцківа, які дозволили українській літературі початку 20 століття долучитися до загальноєвропейського модернізму, що перебував у стані свого апогею у цей період у таких провідних країнах як Бельгія, Німеччина, Польща та ін. Своїм гаслом молоді угрупування проголошували символізм і служіння красі. Саме вплив Польщі, на думку російської дослідниці Г.Лісної, виявився ключовим для українського мистецтва: «Цьому сприяла загальна атмосфера, що панувала у переважно католицькій тоді Галіції. Вивчаючи польську літературу у гімназіях і університетах, часто і пишучи свої твори двома мовами, українські галицькі письменники не могли оминути найважливіші досягнення польської літератури. Польська культура виконувала роль посередника в усвідомленні українськими письменниками нових віянь у західноєвропейській літературі» [45, с.132].

Серед науковців, які вивчали і продовжують досліджувати творчість майстра соціально-психологійної новели можна виділити такі імена: М.Ільницьксий, О. Мельник, О.Ткачук.

Постать М.Яцківа непересічна в українській літературі, оскільки може засвідчити період переходу від традиційницької поетики творів українских авторів до модернізму у європейському контексті. Поява «Молодої Музи», створеної 1906 року у Львові, що об'єднала не тільки українську письменницьку молодь (П.Карманський, В.Пачовський, Б.Лепкий, М.Яцків, С.Чарнецький, В.Бирчак, С.Твердохліб, О.Луцький), але й митців інших сфер мистецтва (скульптор М.Паращук, композитор С.Людкевич, живописець І.Сиверин, скрипаль і художник І.Косинин, музикант О.Шпитко та ін.), сповістила про початок долучення української літератури, що досі перебувала на маргіналіях європейського культурного простору, до процесу загального оновлення.

Незважаючи на деякі закиди культурних впливів, — чи то Заходу, чи Америки, — творчість М.Яцківа є самобутньою, оригінальною, неповторною, сформованною на українському грунті. Його письменницький здобуток охоплює повість «Огні горять» (1902 р.), збірку новел «Чорні крила» (1909 р.) та інші окремі новели, написані пізніше, суспільну студію «Блискавиці» (1913р.) та роман «Танець тіней» (1916 — 1917рр.), або, після пізнішого перевидання, «В лабетах» (1956 р.).

Актуальність дослідження полягає у існуванні недостатньої кількості досліджень творчості українського письменника-«музака» М.Яцківа, особливостей його творчого стилю, поетики новел та важливості систематизації літературно-критичних матеріалів про автора.

Метою дипломної роботи є дослідження поетики новел М.Яцківа, тобто, за висловом Г.Клочека, «системи, що складається з елементів і компонентів, тотально організованих на досягнення кінцевого художнього результату» [41, с. 16], тобто усіх складових, що роблять текст цілісним, завершеним літературним твором.

Завданнями нашої розвідки є:

• дослідити виникнення символізму в українській літературі, спитаючись на представників та їх погляди;

• опрацювати новелістичну творчу спадщину митця і детально розглянути декілька його новел;

• прослідкувати етапи становлення новелістики М.Яцківа;

• з'ясувати характерні особливості поетики творів письменника: дослідити їх фольклорної основи, надати тлумачення ролі пейзажних, інтер'єрних та портеретних характеристик як позасюжетних елементів новели;

• систематизувати інформацію про критичне осмислення творчості митця вченими минулого століття та нашими сучасниками;

• порівняти особливості жанру та поетики творів М.Яцківа з творами представників української та європейської новелістики.

Об'єкт дослідження – мала проза М.Яцківа.

Предмет дослідження – художні особливості та поетика новел М.Яцківа.

Методологічною основою нашої розвідки стали такі загальнонаукові теоретичні методи дослідження як аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація, пояснення, узагальнення. Загалом робота спирається на методологічну основу наукових праць М.Ільницького та О.Мельник.

Дипломна робота охоплює обсяг у 58 сторінок, складається з чотирьох розділів, вступу та висновків.

РОЗДІЛ 1. «МОЛОДОМУЗЮЦІ» ТА СТАНОВЛЕННЯ СИМВОЛІСТСЬКОГО ТИПУ ТВОРЧОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТТЯ