Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
EKZAMENATsIJNI_PITANNYa_Z_ISTORIYi_UKRAYiNI.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
998.4 Кб
Скачать

3 Липня 1917 р. Був прийнятий II Універсал цр (після отримання

постанови Тимчасового уряду (ТУ) про затвердження Генерального сек

ретаріату). Причинами прийняття були: паритет сил Тимчасового уряду

та УЦР; пошук згоди між УЦР та Тимчасовим урядом; підтримка ліде

рами УЦР ідеї автономії України. Його основні положення:

УЦР доповнюється представниками інших народів, що мешкали в

Україні;

УЦР виокремлює Генеральний секретаріат як носія виконавчої

влади в Україні;

УЦР відмовлялася від проголошення автономії України до прий

няття цього рішення на Всеросійських установчих зборах.

Наслідками цього Універсалу були липнева криза Тимчасового уряду

та падіння авторитету УЦР. Універсал призвів до ще більшого розколу

в українському русі на «автономістів» та «самостійників». Хоча Україна

набула статусу окремого територіальноадміністративного утворення з

власним представництвом, прийнятий II Універсал мав компромісний

характер.

У період з кінця липня до жовтня 1917 р. в Україні загострюється

боротьба за владу між усіма провідними політичними силами: поміщиць

комонархічними – в особі ТУ, національнодемократичними – УЦР і

комуністичними – РСДРП (б).

Перед ЦР стало складне питання: як далі діяти? У ході дискусії до

єдиної думки ЦР так і не прийшла, зайнявши вичікувальну позицію. Що

стало одним з прорахунків ЦР.225

До прорахунків ЦР цього періоду треба додати також невирішеність

аграрного питання: українські селяни очікували від українського уряду

рішучих дій щодо передачі поміщицької землі. ЦР не усувала наболілих

соціальноекономічних питань. Більшовики, вловивши настрої народ

них мас, вдалися до облудної тактики. В аграрному питанні вони вису

нули перехоплене в есерів гасло «Земля – селянам», а в питанні націо

нальному – утворення союзу вільних республік, хоча були прихильни

ками централізованої держави.

25 Жовтня 1917 р. У ході збройного повстання більшовики скинули

ТУ і обрали на II Всеросійському з’їзді Рад робочих і солдатських

депутатів новий російський уряд, Раду народних комісарів (РНК) на чолі

з В. Ульяновим (Леніним).

ЦР засудила більшовицький переворот і утворила «Комітет з охорони

революції в Україні», куди увійшли представники майже всіх політичних

сил України. У Києві утворилося три політичних табори, що протисто

яли один одному: прихильники ТУ (штаб Київського Військового окру

гу, Міська Дума та російські есери, меншовики та бундівці); більшовики

(Ради робітничих і Рада солдатських депутатів) та УЦР. УЦР додержу

валася тактики нейтралітету, що призвело до посилення більшовиків.

7 листопада 1917 р. ЦР прийняла III Універсал. Його основні поло

ження:

проголошувалася Українська Народна Республіка у складі федера

тивної Росії;

ставилося питання про поширення влади УНР на всі українські

етнічні землі;

проголошувалися принципи майбутніх реформ: а) скасування при

ватної власності на поміщицькі й церковні землі, передача землі селянам

без викупу; б) державний контроль і упорядкування виробництва,

8годинний робочий день; в) поліпшення організації праці; г) утверд

ження демократичних прав і свобод; д) скасування смертної кари.

ЦР зобов’язувалася охороняти волю і права національних меншин,

надавши їм національнокультурну автономію;

негайний початок мирних переговорів без сепаратного миру з

Німеччиною;

скликання 9 січня 1918 р. Українських установчих зборів.

III Універсал не викликав у суспільстві такої згоди, як перший,

оскільки перший проголосив національну ідею, яка об’єднала усіх ук

раїнців, а третій визначив соціальноекономічні засоби, до яких різні

шари суспільства ставилися порізному.

28 грудня 1917 р. в БрестіЛитовську почалися мирні переговори між

делегаціями УНР, РНК і Німеччини щодо укладення мирного договору.

Переговори показали, що німецька делегація згодна підписати мирний

15. 3798226

сепаратний договір з делегацією УНР, як представником незалежної і

суверенної держави.

З огляду на зовнішні і внутрішні обставини, Мала Рада 11 січня 1918 р.

проголосила IV Універсал, якій проголошував УНР суверенною незалеж

ною державою, влада в якій належить трудовому народу.

Основні положення:

проголошення незалежності і суверенітету Держави українського

народу;

декларація прагнення до добросусідських відносин з сусідніми

країнами;

підтвердження законодавчої влади УЦР та виконавчої Ради народ

них міністрів;

проголошено намагання розпочати переговори з метою встановлен

ня миру;

заклик до боротьби з більшовиками;

націоналізація усіх природних ресурсів, передача землі трудящим

без викупу;

демілітаризація підприємств, соціальна допомога безробітним;

державний контроль над банками;

реорганізація торгівлі, монополізація торгівлі на деякі товари;

підтвердження всіх демократичних свобод та прав національних

меншин на національноперсональну автономію.

IV Універсал завершив процес складного суперечливого розвитку

українського національновизвольного руху. Однак, найвищий момент

в історії українського державного будівництва не співвідносився з мо

ментом підйому національного руху, що входив у період кризи.

34.Визначте основні напрями державотворчої діяльності Директорії УНР, наскільки вона була ефективною?

19 грудня 1918 р. війська Директорії УНР увійшли в Київ. 26 грудня

1918 р. Директорія опублікувала програмний документ – Декларацію, в

якій проголошувала ліквідацію режиму Скоропадського, відновлення

незалежної УНР, відновлення дії всіх законів Центральної Ради, прин

цип відсторонення від влади нетрудових класів (т.зв. трудовий принцип,

згідно з яким виборчих прав не отримали поміщики та капіталісти, а

також лікарі, вчителі тощо). Були звільнені всі гетьманські чиновники.

Перший уряд Директорії УНР очолив В. Чеховський.

Внутрішня політика

Складним було питання щодо форм влади в Україні. На січень

1919 р. існувало три головні бачення шляхів державного будівництва: 1)

радянська система влади; 2) встановлення військової диктатури; 3) скли

кання Трудового конгресу. Більшістю було прийнято рішення про про

ведення Трудового конгресу. Перша сесія Трудового конгресу відбулася

2328 січня 1919 р. у Києві. Конгрес затвердив Акт «злуки» УНР і ЗУНР

22 січня 1919 р., прийняв принцип загального виборчого права для

створення майбутнього парламенту, обговорював питання щодо можли

вих союзників (Антанта чи більшовики). 28 січня було ухвалено «Уні

версал Трудового конгресу України». У ньому зазначалося, що вища

влада (до наступної сесії Трудового конгресу) передається Директорії,

вищі виконавчі функції має здійснювати Рада народних міністрів.

26 грудня 1918 р. Директорія прийняла закон про передачу поміщиць

ких земель селянам без викупу. Але терміни і порядок розподілу землі

не визначалися. До того ж, Директорія прагнула заспокоїти й поміщиків,

пообіцявши їм компенсацію затрат. За землевласниками залишалися

будинки, породиста худоба, виноградники тощо. Конфіскації не підля

гали й землі іноземних підданих.

Для подолання продовольчої кризи аналогічно з попередніми режи

мами боролися проти спекуляції (від штрафів до тюремного ув’язнення

з конфіскацією майна) та намагалися запровадити регульовану хлібну

повинність – централізовані реквізиції с/г продукції. На перших етапах

норми хлібоздачі були більш м’якими, ніж гетьманські, пізніше – зросли

у 25 разів. Директорія декларувала відданість інтересам робітничого

класу. Але фактично Директорія та її отамани забороняли робітничі

організації політичного характеру, розганяли профспілки та придушува

ли страйки. Реальна влада на місцях належала не Директорії чи Трудо

вим радам, а військовим структурам – виборним отаманам напівпарти

занських загонів, з яких і складалися збройні сили УНР. Вони добре

воювали тільки коло своїх будинків.239

Відсутність єдності в керівництва Директорії та зовнішні обставини

призвели до того, що жодне соціальноекономічне питання не було

втілене у життя.

Зовнішня політика

Зовнішнє становище було важким: на південному сході – денікінці,

на півдні – війська Антанти, на заході – польські війська, на півночі

сході – радянські війська (Москва наголошувала, що воюють українці –

війська Директорії та війська Українського радянського уряду). Вичер

павши можливості дипломатичного вирішення проблеми, Директорія

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]