68 Квітня (ст.Ст.) у Києві працював Всеукраїнський національний

Конгрес, який виробив програму дій ЦР. У його роботі брало участь

понад 900 депутатів з майже всіх українських етнічних земель. Конгрес

обговорив питання щодо: 1) мети ЦР – це досягнення широкої націо

нальнотериторіальної автономії для України у складі Російської Феде

ративної республіки; 2) методу досягнення автономії – це мирний

демократичний шлях; 3) прав національних меншин – принцип: Україна

для всіх, хто живе в Україні; 4) обрання нового складу ЦР (118 осіб).

Головою було обрано М. Грушевського, а заступниками – С. Єфремова

та В. Винниченка. Тобто, ЦР стала легітимним всеукраїнським представ

ництвом із правом вирішувати насущні національні питання. Друкова

ним органом ЦР стала газета «Нова Рада».

58 Травня у Києві зібрався I Український військовий з’їзд

(700 депутатів). З’їзд підтвердив повноваження ЦР і постановив дома

гатися миру без анексій і контрибуцій. За згодою Російського Генераль

ного штабу був створений Генеральний військовий комітет на чолі із

С. Петлюрою, що повинен був проводити українізацію армії.

Для переговорів з Тимчасовим урядом і Петроградською Радою з

метою домогтися проголошення автономії України до Петрограда виї

хала делегація на чолі з В. Винниченком і С. Єфремовим. Але Тимча

совий уряд відмовив українській делегації, заявивши, що ЦР не є

виразником волі народу України і тому не має повноважень вирішувати

питання про автономію України до скликання Установчих Зборів.

Довідавшись про негативне рішення Тимчасового уряду, у Києві

відбувся I Всеукраїнський селянський з’їзд (28 травня – 2 червня

1917 р.) і II Всеукраїнський військовий з’їзд (510 червня 1917 р.), що

призвали ЦР взяти ініціативу у свої руки та самій проголосити націо

нальнотериторіальну автономію України.

Проте, на жаль, значна частина діячів ЦР не розуміла значення

української армії. Грушевський і Винниченко відмовилися від допомоги

40тисячного українізованого корпусу, що його пропонував надати в

розпорядження Ради П. Скоропадський. 16 українізованих дивізій не223

було своєчасно знято з фронту й Центральна Рада позбавилась їх. За цю

найтяжчу з помилок Україна заплатила своєю державністю. Боронити її

не було кому. ЦР не спромоглася забезпечити правопорядок, організу

вати роботу залізниці, вирішити питання перерозподілу земель, утвори

ти адміністративний апарат. Все це позначилося на єдності лав Цент

ральної Ради, між соціалдемократами та соціалістамиреволюціонера

ми виникли ідейні конфлікти.

33.Назвіть та проаналізуйте етапи українського державотворення 1917-1920 рр.

10 червня 1917 р. виходить І Універсал ЦР («Універсал Української

Центральної Ради до українського народу, на Україні й поза Україною

сущих»), що був зачитаний на II Українському військовому з’їзді.

Його основними положеннями було:

Україна оголошувалася автономною частиною Росії; Український

народ – господар своєї землі та міг сам визначати своє життя;

проголошувалися рівність усіх народів, що проживають в Україні;

проголошувалися рівні й таємні вибори у Всенародні українські

збори (парламент);

вищим державним органом України проголошувалася УЦР.

Історичне значення І Універсалу у тому, що він підтвердив намагання

українців до створення власної держави, сприяв подальшому розвитку

Української революції, визначив позиції політичних сил стосовно украї

нської державності.