1902 Р. У Чернівцях вийшов перший випуск «Гасла», де руп була названа

соціалістичною партією. Частина членів РУП, яка була цим незадово

лена, вийшла й утворила Народну українську партію, а в 1903 р. з РУП

вийшла група Б.Ярошевського, що створила Українську соціалістичну

партію. Селянські виступи на Полтавщині в 1902 р., вплив марксизму

призвели до того, що ідеологи РУП стали прихильниками соціалдемок

ратичних ідей. У січні 1904 р. ЦК РУП видав заяву про перехід на соціал

демократичні позиції. У грудні 1905 р. на ІІ з’їзді РУП перейменували

в Українську соціалBдемократичну партію. У 1905 р. виникає Українська

радикальноBдемократична партія (С.Єфремов, С.Чикаленко та ін.), яка

проіснувала до 1907 р. Її спадкоємцем у 1908 р. стало Товариство укB

раїнських поступовців (ТУП) за участю М.Грушевського.

32.Визначте у чому полягала своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 р.?

23 лютого 1917 р. у Петрограді почалася буржуазнодемократична

революція. Ввечері 27 лютого було утворено Петроградську Раду робі

тничих і солдатських депутатів і Тимчасовий комітет Державної думи на

чолі з М. Родзянком. 2 березня Микола ІІ зрікся престолу; з депутатів

Думи було утворено Тимчасовий уряд на чолі з князем Г. Львовим.

Тимчасовий уряд узяв на себе владні повноваження до скликання Все$

російських установчих зборів (їх планувалося провести на початку 1918 р.),

які повинні були визначити форму державного режиму й вирішити

найважливіші питання.

4 березня в Києві було утворено Раду об’єднаних громадських орга

нізацій із представників губернської, міської та повітової управ Земсь

кого союзу, Союзу міст, Воєннопромисловому комітету, кооперативних

товариств тощо, який обрав Виконавчий комітет, що діяв від імені

Тимчасового уряду.

У містах і на фронтах створювалися Ради робітничих і солдатських

депутатів. Спочатку в Радах чільну роль грали меншовики й есери, що

прагнули провести в рамках законності вибори в Установчі збори.

Більшовики прагнули завоювати контроль над Радами і з їх допомогою

домагатися політичної влади.

Українські національні сили також усвідомили необхідність єднання.

4 березня 1917 р. виник представницький орган української демокра

тії – Центральна Рада (ЦР). До неї увійшли представники усіх політич

них партій – ТУП (М.Грушевський), УСДРП (В.Винниченко, С.Петлю

ра), УПСР (П.Христюк, М.Шаповал), УНП (М.Міхновський) і т.д.

7 березня обрано керівництво ЦР: голова – лідер ТУП М. Грушевський,

заступники – Д.Антонович, Д.Дорошенко.

Незабаром у Києві було поновлено випуск газети «Рада», яка стала

виходити під назвою «Нова Рада». Перший номер газети відкривався

статею М.Грушевського «Велика хвиля». На політичну арену України

вийшли політичні партії, що свідчило про організаційне становлення

української демократії як складової національновизвольного руху.

2526 березня провело свій з’їзд ТУП. На з’їзді було заявлено про

підтримку Тимчасового уряду і необхідність скликання Українського

національного конгресу. Було змінено назву партії на «Союз українських222

автономістівфедералістів». Провели також свої з’їзди українські соціал

демократи, українська партія соціалістівреволюціонерів (есерів) тощо.

Усі ці партії мали різні соціальні програми, але в одному були єдині –

у твердженні національнотериторіальної автономії України. Окремо

стояла Українська народна партія під керівництвом М. Міхновського

(18731924 рр.), що домагався повної незалежності України під гаслом

«Україна для українців». На території України успішно діяли також

загальноросійські партії – кадетів, есерів, Російська соціалдемократич

на робітнича партія (окремо більшовики і меншовики) тощо.