
- •1.2 Розрахунок річної виробничої програми
- •1.2.1.3 Розрахунок кількості то і р для крана ук 25/9-18
- •1.2.1.4 Розрахунок кількості то і р для крана ук 25/9-18(2)
- •1.2.3 Розрахунок дня проведення то і р для крана ук 25/9-18
- •1.3 Режим роботи машин і відділення
- •1.3.4 Розрахунок дійсного фонду часу роботи обладнання
- •1.4 Розрахунок трудомісткості
- •1.5 Розрахунок чисельності виробничих робочих
- •1.6 Розрахунок та підбір обладнання
- •1.7 Розрахунок площі профілакторію
- •1.10.2 Розробка раціонального технологічного процесу відновлення деталі
- •3.1.1 Розрахунок заробітної плати виробничих робочих
- •3.1.2 Нарахування на заробітну плату виробничих робочих
- •3.2 Розрахунок повної собівартості робіт
- •3.3 Розрахунок економічної ефективності проекту
- •4.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •4.2 Розрахунок вентиляції
- •4.3 Розрахунок річних витрат електроенергії
- •4.4.2 Розрахунок витрати моторних масел на угар
- •5.2 Пожежна безпека
- •5.3 Промислова санітарія
- •5.4 Основні вимоги з техніки безпеки при обслуговуванні укладального крана ук 25/9-18
- •5.5 Охорона навколишнього середовища
5.2 Пожежна безпека
Пожежі на підприємствах представляють велику небезпеку для працюючих можуть зробити величезний матеріальний збиток. На спроектованому слюсарно – механічному відділенні можливі такі причин пожежі: перенавантаження проводів, коротке замикання, виникнення великих перехідних опорів, самозаймання окремих матеріалів, сумішей і мастил, висока конденсація займистої суміші газу, пари або пилу з повітрям (пари розчинника).
Для локалізації і ліквідації пожежі створюються наступні умови попередження пожеж: палити тільки в суворо відведених місцях, витік і розлив мастил, і розчинника прибирати дрантям, дрантя повинне знаходитися в спеціально пристосованому контейнері.
Спроектована слюсарна- механічна база по ступеню засобів пожежегасіння належить до категорії Б. Кожне підприємство по обслуговуванню та ремонту колійних машин повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать: внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами; вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові; ящики й бочки з піском, водою; покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові; ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).
На підприємствах проектують:
план евакуації працівників;
пожежна сигналізація;
добровільна пожежна дружина, яка складаєть з робітників;
металеві скрині;
блискавковідвід;
пожежна водойма на 150 м2;
протипожежні прилади;
До організаційних протипожежних заходів належать:
розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;
організація вивчення цих правил та інструкцій;
визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;
організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.
Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.
Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці має не перевищувати допустимої.
На території слюсарно – механічне відділення забороняється: виконувати будь-які роботи із застосуванням відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити; зберігати використаний обтирний матеріал. Розлите паливо або оливу треба негайно прибрати.
Робітник профілакторію повинен стежити за справністю електрообладнання й пересвідчуватися, що не підтікає паливо.
Якщо виникла пожежа, слід викликати пожежну команду.
Пожежна небезпека на підприємствах різноманітна і залежить від того, які горючі речовини і матеріали переробляються на різних стадіях технологічного процесу або зберігаються в будівлях і спорудах. У зв'язку з цим особливого значення для розробки і здійснення заходів захисту від пожежі і забезпечення безпеки робітників набуває встановлення категорії приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою.
5.3 Промислова санітарія
До завдань промислової санітарії входять: заходи щодо усунення шкідливої дії на людей відпрацьованих газів, етилованого бензину, ДТ, кислот і лугів, розчинників та інших матеріалів і речовин, недопущення високих і низьких температур, підвищеної вологості у виробничих приміщеннях і інших факторів, які можуть надавати шкідливий вплив на здоров'я людей.
Природне освітлення, згідно з вимогами „Природне та штучне освітлення. Норми проектування" передбачають в приміщеннях з постійним перебуванням людей. Основною нормованою величиною природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості. Величина незалежить від пори року, часу, доби і погоди.
Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальну, місцеву та комбіновану.
Система загального освітлення призначається для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою створити спрямованість світлового потоку. Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь.
Світильник місцевого освітлення повинен бути зручним у користуванні, рухомим і, головне, безпечним при експлуатації. Категорично забороняється застосовувати тільки одне (місцеве) освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та розлад нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.
Нормування штучного освітлення виробничих приміщень. Сучасні норми визначають, що мінімальна освітленість встановлюється за характеристикою зорової роботи з найменшим розміром об'єкта розрізнення,/контрастом об'єкта із фоном і характеристикою фону. Враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла (лампи розжарювання або газорозрядні).
Споживання питної води дозволяється після перевірки її лабораторією санітарно-епідеміологічної станції. Якщо якість питної води не забезпечує безпеки споживання, воду необхідно кип’ятити. Питна вода рекомендована до вживання при температурі в межах 8…20ºС.
В місцях використання газованої води повинні бути пристрої для миття стаканів і видалення забрудненої води в каналізацію, а при відсутності каналізації повинні бути встановлені приймальники для збирання питної води. Відстань від робочих місць до питних пристроїв не повинна бути більше 75 м. Внутрішня поверхня стін, дверей, стелі, несучих приміщень, підлоги, а також внутрішня поверхня стін силосів та бункерів, вбудованих в виробничі приміщення, повинна бути, як правило, без виступів, западин, поясків і дозволяти легко виконувати їх очищення.
Стіни виробничих приміщень повинні бути пофарбовані фарбами, що відповідають вимогам технічної естетики і санітарним нормам, які ставляться до підприємства колійного господарства.
Підлога повинна мати рівне покриття, причому в приміщенні із виділенням пилу має бути передбачене зручне прибирання. Підлога виробничих приміщень з мокрими процесами покривається керамічною плиткою.
На всіх підприємствах повинен бути організований систематичний нагляд за станом будівельних споруд.