
- •1.Розв’язування показникових нерівностей.
- •§ 20. Розв'язування показникових рівнянь і нерівностей
- •2.Циліндр , його площа поверхні та об’єм.
- •Види циліндрів
- •Елементи циліндра
- •П лоща поверхні
- •Площа бічної поверхні
- •Площа загальна
- •3.Основні співвідношення між тригонометричними функціями одного і того ж аргументу.
- •§ 8. Співвідношення між тригонометричними функціями одного і того самого аргументу.
- •4.Піраміда , площа її поверхні та об’єм.
- •Формули
- •Властивості
- •5.Похідна , таблиця похідних.
- •6.Степені з раціональними показниками , їхні властивості.
- •8.Основні співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу.
- •§ 8. Співвідношення між тригонометричними функціями одного і того самого аргументу.
- •10.Призма , площа її поверхні та об’єм.
- •Площа поверхні
- •11.Елементарні перетворення графіків функцій.
- •12.Логарифмічна функція, її властивості та графік.
- •13.Розв’язування тригонометричних нерівностей. Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •14.Куля , площа поверхні та її об’єм.
- •15.Тригонометричні формули половинного аргументу (формули пониження степеня).
- •19.Квадратичні нерівності, їх розв’язання.
- •21.Показникова функція, її властивості та графік.
- •Властивості показникової функції.
- •22.Розв’язання лінійних нерівностей.
- •23.Найпростіші розв’язки тригонометричних рівнянь.
- •24.Розв’язування ірраціональних рівнянь.
- •25.Конус, його об’єм та площа поверхні.
- •Конус обертання
- •Площа поверхні конуса
- •Об'єм конуса
- •26.Тригонометричні функції подвійного кута.
- •27.Тригонометричні формули суми та різниці кутів.
- •28.Означення та властивості логарифмів.
- •29.Інтеграл, його властивості. Таблиця інтегралів.
- •30.Розв’язування логарифмічних нерівностей.
- •§ 23. Розв'язування логарифмічних рівнянь і нерівностей
10.Призма , площа її поверхні та об’єм.
Призмою називається многогранник, у якого дві грані — рівні n-кутники, розташовані в паралельних площинах, а решта n граней — паралелограми. Призма називається прямою, якщо її бічні ребра перпендикулярні до основи. Інші призми — похилі. Призма називається правильною, якщо вона пряма і її основи — правильні багатокутники. Висота призми — відстань між площинами її основ.
Об'єм
Об'єм призми дорівнює добутку площі основи на висоту. Таким чином об'єм дорівнює:
д
е
S — площа основи, h — висота.
Об'єм правильної призми в основі якої
є правильний n-кутник дорівнює:
Площа поверхні
Площа поверхні призми дорівнює
,
де S — площа основи, h — висота,
P — периметр основи.
Площа поверхні правильної призми в основі якої є правильний n-кутник дорівнює:
11.Елементарні перетворення графіків функцій.
Загальний вид функції |
Перетворення |
y = f (x - a) |
Паралельний перенос графіка вздовж осі абсцис на | A | одиниць
|
y = f (x) + a |
Паралельний перенос графіка вздовж осі ординат на | A | одиниць
|
y = f (- x) |
Симетричне відображення графіка відносно осі ординат. |
y = - f (x) |
Симетричне відображення графіка відносно осі абсцис. |
y = f (k x) |
|
y = k f (x) |
|
y = | f (x) | |
|
y = f (| x |) |
|
Приклад
1.3.
Побудувати графік функції
.
Розв’язання
а) За
вихідний беремо графік функції
.
Для зручності розглянемо побудову
графіка тільки на одному періоді
.
б) Оскільки
,
то стискаємо графік функції
в
два рази вздовж осі Ox.
Дістаємо
графік функції
.
в)
Розтягуємо графік функції
в
три рази вздовж осі Oy,
оскільки
.
Дістаємо графік функції
.
г)
Симетрично відобразивши останній графік
відносно осі Ox,
дістанемо графік функції
.
д)
Отриманий графік паралельно переносимо
на
вправо
вздовж осі Ox,
дістанемо графік функції
або
.
е)
Нарешті, отриманий графік
паралельно
перенесемо на дві одиниці вгору вздовж
осі Oy,
оскільки b=2>0.
Дістанемо графік функції
(рис.
1.3).
Рис. 1.3
Приклад
1.4.
Побудувати графік функції
.
Розв’язання
Область
існування функції:
.
Поділивши чисельник на знаменник, дістанемо
,
або
.
Графік
такої функції можна отримати з графіка
функції
за
допомогою таких перетворень:
а)
паралельного перенесення графіка
вздовж
осі абсцис на
одиниць
вліво;
б)
розтягування графіка а) вздовж осі
ординат в
раз;
в) симетричного відображення графіка б) відносно осі абсцис;
в)
паралельного перенесення вздовж осі
ординат на
одиниць
вгору.
Будуємо схематичний графік функції (рис. 1.4).
Рис. 1.4