12. Зміст та характеристика документальних прийомів аудиту

Методи аудиту фінансової звітності – передбачають дослідження аудитором обліково-звітної, організаційної документа інших засобів інформації предметів аулиту, збирання, обробка та акумулювання практичних даних, які відображають достовірність даних щодо показників звітності.

Методи аудиту поділяють на: - загальнонаукові; - прикладні (фактичні методи перевірки; документальні методи перевірки).

Документальні прийоми перевірки:

1. Формальна перевірка документа – це перевірка наявності та правильності заповнення всіх реквізитів підпр-ва, які б забезпечували його юридичну силу.

2. Перевірка за змістом – це перевірка законності та доцільності господарських операцій. (Приклад: перевірки законності застосування податково-соціальної пільги; правильність формування кореспонденції рахунків).

3. Арифметична перевірка – перевірка підрахунків, обчислень.

4. Запит і підтвердження – це процес звернення аудитора до обізнаних осіб в середині підпр-ва та за його межами з метою підтвердження інформації що стосується предмета перевірки. (Наприклад: звернення до дебіторів та кредиторів).

5. Зустрічна перевірка – полягає у співставлені даних різних документів або різних примірників одного і того ж документа на предмет тотожності певної інформації у них.

6. Прослідковування – це прийом перевірки документів який полягає в простеженні окремої операції, категорії операції в сальдо рахунках послідовно в різних документах, починаючи від первинних та завершуючи показником звітності або у зворотньому напрямку.

7. Аналітичні процедури – це процедури економічного аналізу з метою виявлення тенденцій у розвитку підпр-ва, відхилень та взаємозв’язки.

13. Зміст та характеристика фактичних прийомів аудиту

Методи аудиту фінансової звітності – передбачають дослідження аудитором обліково-звітної, організаційної документа інших засобів інформації предметів аулиту, збирання, обробка та акумулювання практичних даних, які відображають достовірність даних щодо показників звітності.

Методи аудиту поділяють на: - загальнонаукові; - прикладні (фактичні методи перевірки; документальні методи перевірки).

Фактичні прийоми перевірки:

1. Спостереження – це безпосереднє візуальне спостереження аудитора за процедурами та процесами. (Наприклад: обхід підпр-ва для отримання загального враження).

2. Інвентаризація

3. Фізичний огляд – це встановлення об’єктивних даних та характеристик предмета аудиту. (Наприклад: основного засобу що дозволяє отримати доказ про наявність та часткову оцінку).

14. Основні етапи аудиторської перевірки фінансової звітності

Етапи аудиту:

1. Укладання договору на аудит: Звернення клієнта в аудиторську фірму → Збір інформації про клієнта → Надсилання листа зобов’язання клієнту → Повернення підписаного листа зобов’язання → Укладання договору.

Договір на аудиторську перевірку - документ, що засвідчує факт досягнення домовленості між аудитором і клієнтом про проведення аудиторської перевірки, закріплює права, обов'язки і відповідальність сторін.

2. Планування аудиту.

Мета планування: звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту на виявлення проблем, які слід перевірити найбільш ретельно.

3. Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю підпр-ва.

Основні процедури, за допомогою яких аудитор може отримати розуміння функціонуючої на підприємстві системи внутрішнього контролю:

- дослідження результатів попередніх аудиторських перевірок; - аналітичне дослідження інструктивних та розпорядчих документів підприємства; - співбесіда з працівниками підприємства; - відслідковування операцій; - перевірка документації підприємства; - спостереження за виконанням процедур контролю.

4. Виконання процедур підтвердження до достовірності даних у звітності, отримання аудиторських доказів.

5. Формування робочої документації.

6. Формування виконання аудитором заключних процедур перед складанням аудиторського висновку (аналіз фінансового стану підпр-ва з метою попередження користувачів про подальше функціонування підпр-ва принаймні 1 р, аналіз не визначених подій на дату балансу та аналіз подій після дати складання звітності але додати написання висновку).

7. Написання аудиторського висновку.