- •8.Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання.
- •Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання
- •I. Строк виконання зобов’язання.
- •II. Місце виконання зобов'язання
- •1) Валюта виконання грошового зобов'язання
- •2) Виконання зобов’язання частинами
- •3) Сплата процентів
- •9.Поняття та види способів забезпечення виконання зобов’язання
- •10.Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •11.Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •12.Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •13.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •14.Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •15 Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •17 Види цивільно-правової відповідальності
- •18 Умови та підстави цивільно-правової відповідальності
- •19 Поняття та способи припинення зобов’язання
- •20 Поняття та функції цивільно-правового договору
- •Глава 52 цк (ст. 626…)
- •21 Зміст цивільно-правового договору
- •22. Види цивільно-правових договорів
- •23.Публічний договір
- •24. Договір приєднання
- •25. Попередній договір
- •26. Стадії укладення цивільно-правого договору
- •27. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу
- •28. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •29. Захист прав споживачів за законодавством України.
- •30. Договір поставки.
- •31. Договір міни.
- •32. Договір дарування: поняття та ознаки.
- •33. Договір довічного утримання: поняття та сторони.
- •1.Предметом є транспортний засіб
- •2.Характеристика договору найму транспортного засобу
- •37. Договір прокату
- •3.Характеристика договору прокату
- •38. Договір житлового найму
- •Глава 59 найм (оренда) житла
- •39. Договір лізингу
- •4.Істотні умови договору лізингу
- •40. Договір позички
- •5.Поняття договору позички
- •6.Характеристика договору позички
- •41. Поняття договору підряду
- •42. Договір побутового підряду
- •7.Характеристика договору побутового підряду
- •43. Договір будівельного підряду
- •Повірений:
- •Довіритель (ст. 1007 цк)
- •57. Спільна діяльність
- •58. Поняття та види не договірних зобов’язань
- •59. Публічнаобіцянкавинагороди
- •60. Зобов’язанняіззавданняшкоди: поняттяелементи
- •61. Умовиделіктноївідповідальності
- •62. Відшкодування шкоди, завданої правоохоронними органами
- •63. Відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •Відшкодування моральної шкоди (ст.23)
- •2. Моральна шкода полягає:
- •3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
17 Види цивільно-правової відповідальності
1. Залежно від підстави виникнення цивільно-правова відповідальність буває договірна та недоговірна. Договірна відповідальність настає у разі порушення договору однією із сторін. Позадоговірна відповідальність має місце у разі заподіяння шкоду чужому майну чи здоров'ю, а також в інших випадках заподіяння шкоди, якщо між заподіювачем шкоди і потерпілою стороною не існувало договірних правовідносин.
2. Залежно від кількості осіб, які беруть участь у виконанні зобов'язання, застосовують часткову (дольову), солідарну чи субсидіарну (додаткову) відповідальність. Часткова (дольова) відповідальність полягає в тому, що кожен із учасників зобов'язання несе відповідальність у межах своєї частки. Солідарна (ст. 542,543)відповідальність настає лише у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників. Субсидіарна (додаткова) відповідальність має місце у разі, якщо її прямо передбачено в законі чи договорі, вона не може перевищувати обсягу повної відповідальності.
3. Залежно від обсягу відповідальності виділяють повну, обмежену та підвищену (кратну) відповідальність. За загальним правилом, цивільно-правова відповідальність настає в повному обсязі, а це означає, що розмір відшкодованої шкоди не повинен перевищувати суму заподіяних збитків, тобто відшкодування не повинно призводити до збагачення потерпілого. Проявом обмеженої цивільно-правової відповідальності може бути встановлення у договорі правил про залікову, виключну або альтернативну неустойку (ст. 624 ЦК). У певних випадках законом може бути передбачено застосування підвищеної цивільно-правової відповідальності, яка полягає у застосуванні до правопорушника додаткових санкцій у порядку та розмірах, визначених законом. Наприклад, у разі визнання недійсним правочину, який учинено під впливом насильства, винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичній або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі (ст. 231 ЦК).
18 Умови та підстави цивільно-правової відповідальності
Умовипідстави) За загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає при наявності таких умов (підстав):
- протиправність;
- шкода;
- вина;
- причинний зв'язок.
Протиправною є поведінка, яка порушує норму права або умови укладеного між контрагентами договору. Протиправними можуть бути не лише дії, а й бездіяльність.
Під шкодою у цивільному праві розуміють загибель, втрату або зменшення певного майнового чи немайнового блага. Майнова шкода може настати як у вигляді:
а) реальних збитків (витрат, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа понесла або повинна понести для відновлення порушеного права - наприклад, витрати, пов'язані із ремонтом автобуса після дорожньо-транспортної пригоди);
б) упущеної вигоди (доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене - прибуток, втрачений автотранспортним підприємством у зв'язку з тим, що автобус був знятий з лінії і протягом трьох днів перебував у ремонті).
Причинний зв'язок - це об'єктивно існуючий зв'язок між протиправною поведінкою боржника і невигідними наслідками, які настали.
Вина - це психічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідку. Залежно від того, чи бажав правопорушник настання протиправних наслідків, вирішується питання щодо поділу вини на дві форми: умисну чи необережну.
Необережну вину в цивільному праві традиційно поділяють на легку ( просту ) необережність та грубу необережність. Під простою (легкою) необережністю розуміють таке ставлення особи до своєї поведінки, коли вона не передбачала і не бажала тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об'єктивно могла і зобов'язана була їх передбачити.
Груба необережність має місце, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але передбачала і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути.
Незважаючи на поділ вини у цивільному праві на умисну, просту (легку) необережність (необачність) та грубу необережність, ця класифікація на впливає на вирішення питання щодо стягнення збитків, оскільки вони повинні відшкодовуватися у повному обсязі за наявності будь-якої форми вини.
За загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає за наявності наведених вище чотирьох умов. На відміну від кримінально-правової; цивільно-правова відповідальність може наставати і без вини, якщо це прямо передбачено законом чи договором.
Так, володілець джерела підвищеної небезпеки звільняється від відповідальності за заподіяну шкоду лише у випадках непереборної сили або умислу потерпілого (ст. 1187 ЦК). Тобто відсутність вини не звільняє його від відповідальності.