- •8.Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання.
- •Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання
- •I. Строк виконання зобов’язання.
- •II. Місце виконання зобов'язання
- •1) Валюта виконання грошового зобов'язання
- •2) Виконання зобов’язання частинами
- •3) Сплата процентів
- •9.Поняття та види способів забезпечення виконання зобов’язання
- •10.Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •11.Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •12.Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •13.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •14.Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •15 Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •17 Види цивільно-правової відповідальності
- •18 Умови та підстави цивільно-правової відповідальності
- •19 Поняття та способи припинення зобов’язання
- •20 Поняття та функції цивільно-правового договору
- •Глава 52 цк (ст. 626…)
- •21 Зміст цивільно-правового договору
- •22. Види цивільно-правових договорів
- •23.Публічний договір
- •24. Договір приєднання
- •25. Попередній договір
- •26. Стадії укладення цивільно-правого договору
- •27. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу
- •28. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •29. Захист прав споживачів за законодавством України.
- •30. Договір поставки.
- •31. Договір міни.
- •32. Договір дарування: поняття та ознаки.
- •33. Договір довічного утримання: поняття та сторони.
- •1.Предметом є транспортний засіб
- •2.Характеристика договору найму транспортного засобу
- •37. Договір прокату
- •3.Характеристика договору прокату
- •38. Договір житлового найму
- •Глава 59 найм (оренда) житла
- •39. Договір лізингу
- •4.Істотні умови договору лізингу
- •40. Договір позички
- •5.Поняття договору позички
- •6.Характеристика договору позички
- •41. Поняття договору підряду
- •42. Договір побутового підряду
- •7.Характеристика договору побутового підряду
- •43. Договір будівельного підряду
- •Повірений:
- •Довіритель (ст. 1007 цк)
- •57. Спільна діяльність
- •58. Поняття та види не договірних зобов’язань
- •59. Публічнаобіцянкавинагороди
- •60. Зобов’язанняіззавданняшкоди: поняттяелементи
- •61. Умовиделіктноївідповідальності
- •62. Відшкодування шкоди, завданої правоохоронними органами
- •63. Відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •Відшкодування моральної шкоди (ст.23)
- •2. Моральна шкода полягає:
- •3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
61. Умовиделіктноївідповідальності
Позадоговірною визнається відповідальність, що настає у зв'язку із заподіянням шкоди однією особою (правопорушником) іншій особі (потерпілому), між якими відсутні договірні відносини.
Делікт — правопорушення, яке є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності.
Деліктна відповідальність є наслідком позадоговірного заподіяння шкоди. Вона настає за умов:
-заподіяння майнової шкоди (збитків);
-протиправності діяння особи, яка заподіяла шкоду;
-наявності причинного зв'язку між протиправними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою;
-наявності вини особи, яка заподіяла шкоду.
За деліктним зобов'язанням той, хто заподіяв шкоду, зобов'язаний у повному обсязі відшкодувати її, а інша сторона має право вимагати від заподіювача виконання його зобов'язання. На відміну від договірної відповідальності, деліктна відповідальність є порушенням загального правила не завдавати шкоди іншому.
62. Відшкодування шкоди, завданої правоохоронними органами
На сьогодні відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або судурегулюється положеннями ст. 1176 ЦК України.
Порівняно з умовами генерального делікту цей спеціальний делікт має цілий ряд специфічних ознак. Перш за все особливим є суб'єктний склад завдавачів шкоди. Відповідно до положень ст. 1176 ЦК суб'єктами є оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Стаття 1176 ЦК України містить різні умови та правила відшкодування шкоди, завданої особі під час проведення процесуальних дій, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та під час здійснення цивільного судочинства.
Що стосується кримінально-процесуальних дій та дій в галузі адміністративної відповідальності, то ЦК України визначає цей перелік вичерпно і відносить до них такі дії:
- незаконне засудження особи. Засудженою визнається фізична особа стосовно якої має місце обвинувальний вирок суду, винесений у відповідності до ст. 332 КПК України;
- незаконне притягнення особи до кримінальної відповідальності. Притягненою до кримінальної відповідальності визнається фізична особа, стосовно якої органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури винесена постанова про притягнення як обвинуваченого (статті 131-132 КПК України);
- незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд. Взяття під варту та підписка про невиїзд як запобіжні заходи можуть бути обрані органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду у порядку статей 151, 155 КПК України; 1
- незаконне затримання. Затриманою вважається особа, яка затримана за підозрою у вчиненні злочину (ст. 43і КПК України);
- незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Адміністративні стягнення у вигляді арешту або виправних робіт можуть застосовуватися відповідно до статей 32 та 31 КпАП.
Разом з тим, ЦК України визначає перелік випадків, коли, незважаючи на наявність визначених законом підстав право на відшкодування шкоди у потерпілої особи не виникає. До таких випадків належать:
1) закриття кримінальної справи за так званими нереабілітуючими обставинами, а саме: на підставі закону про амністію або акта про помилування;
2) випадки, коли фізична особа у процесі дізнання, досудового слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ч. 4 ст. 1176 ЦК).
Відшкодування шкоди, заподіяної особі постановленням судом незаконного рішення у цивільній справі здійснюється державою за правилами ч. 5 ст. 1176 ЦК України. Основною умовою відшкодування такої шкоди є встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановления незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Потерпілими від незаконних дій судді при розгляді цивільної справи можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Для відшкодування заподіяної шкоди особа має звернутися з відповідною заявою до таких органів:
- при закритті провадження у справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури України і Служби безпеки України, - відповідно, до цих органів;
- при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції або в апеляційному (касаційному) порядку - до суду, який розглядав справу в першій інстанції;
- при скасуванні постанови районного (міського) суду (судці) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення.