43. Договір будівельного підряду

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Сторони: 1) Підрядник: особа, яка спеціалізується на виконанні будівельних робіт і у випадках, передбачених законом, має ліцензую на їх здійснення.2) Замовник: ЮО або ФО.Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Вид договору:двосторонній, оплатний, консенсуальний.

Види договору будівельного підряду: - договір на проведення нового будівництва (новобудови), - договір капітального ремонту будівель (споруд), - договір на реконструкцію підприємств, будівель споруд, - договір на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт.

Істотні умови: предмет, ціна (визначається кошторисом) та строк договору.

Предмет:кінцевий результат діяльності підрядника, тобто відповідний об’єкт будівництва (будівельні роботи).

Строк:час необхідний для виконання передбачених договором робіт. У договорі визначається не тільки початок і закінчення робіт у цілому, строки завершення окремих робіт, а й гарантійні строки експлуатації об’єкта.

Форма:за загальними положеннями про підряд: вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Особливості:специфічний предмет – будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов’язані з місцезнаходженням об’єкта; організація виконання будівельних робіт.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові, за інші порушення договору.

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Обов'язки замовника: 1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; 2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.  

Обов'язки підрядника:1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

ст. 875-886 ЦК, ЗУ Про інвестиційну діяльність, ЗУ про основи містобудування, ЗУ про архітектурну діяльність, ЗУ про здійснення державних закупівель тощо.

44.Договір на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Вид договору: консенсуальний, двосторонній, оплатний

1. За договором на виконання науково-дослідних робітвиконавець зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

2. За договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робітвиконавець зобов’язується за завданням замовника розробити зразок нового виробу і конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, людини, суспільства та їх зв’язку.

При укладанні договору 1. ставиться завдання з’ясувати принципову можливість вирішення задачі, а тому наслідком її розв’язання є результат, який повинен вказати шлях досягнення поставленої мети. Це можуть бути висновки, теорії, гіпотези, рекомендації, тощо.

При укладанні договору 2. ставиться більш прагматичні завдання – створення нового виробу, конструкторської документації, технології і ставить мету – дати відповідь як саме застосувати науковий результат у практичній діяльності, втілити у виробничому процесі.

Стосовно предмету договорів в літературі відсутня єдина позиція. Це може бути:

• результат робіт (зазвичай і вважається предметом)

• роботи як такі (сам процес)

Сторони: виконавець і замовник

Виконавець – науково-дослідницькі, проектно-конструкторські і технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, а також ЮО, що мають у своєму складі подібні підрозділи.

Замовник – ЮО і ФО, що мають потребу в таких продуктах.

Обов’язки сторін – ст. 898 ЦК.

Замовник повинен:

• видати виконавцеві технічне завдання і погодити з ним програму чи тематику робіт (підготовка технічного завдання може бути покладена на виконавця), а також погоджуються техніко-економічні показники, яких має бути досягнуто.

• передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію

• прийняти виконані роботи і оплатити їх.

Виконавець повинен:

• виконати, відповідно до погодженої програми роботи і передати результати замовнику в обумовлений в договорі строк.

• Додержуватись вимог, пов’язаних з дотриманням прав інтелектуальної власності. На нього покладається також обов’язок гарантувати, що результат не порушує виключних прав інших осіб.

• Утримуватись від публікації результатів без згоди замовника

• Вжити заходів щодо правової охорони здобутих результатів

• Своїми силами і за свій кошт усувати недоліки у наук.-техн. документації, допущені з його вини.

• Негайно поінформувати замовника про неможливість досягнення поставлених результатів.

Важливим питанням, що потребує врегулювання є права сторін на результати робіт. Якщо в договорі це питання не врегульовано, то вважатиметься, що кожна з сторін матиме право лише використовувати і позбавляється права розпоряджатись результатом.

45. Договір про надання послуг: загальні положення.

Ст. 901-907 ЦК

Послуга – певне нематеріальне благо, яке надається однією особою (виконавцем) і споживається іншою особою (замовником) у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

Договори про надання послуг можуть належати до публічних договорів (ст.633 ЦК), та договорів приєднання (ст.634 ЦК)

За ч.1 ст. 901 За договором про наданняпослуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Форма: двосторонній, консенсуальний, оплатний і безоплатний

Істотні умови договору:

• Предмет договору

• Оплатність/безоплатність послуги

• Строк виконання договору

Суб’єкти – всі ЮО і ФО. Якщо діяльність з надання послуг вимагає наявність ліцензії виконавцем може бути виключно ліцензований суб’єкт.

46. Договір перевезення вантажів

47. Договір перевезення пасажирів і багажу.

Ст. 64 ЦК – перелік. Зокрема:

• Перевезення вантажу (ст.909 ЦК)

• Перевезення пасажирів і вантажу (ст.910 ЦК)

• Чартеру (фрахтування) (912 ЦК)

Проте основоположним є Договір перевезення вантажу (ст. 909 ЦК)

За договором перевізникзобов’язується доставити ввірений йому відправником вантаж у пункт призначення і видати його управомоченійна одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Сторони договору: перевізник, відправник, одержувач.

Перевізником може виступати тільки суб’єкт підприємницької діяльності, основним напрямом якого є перевезення вантажів.

Відправникомможе бути будь-яка ЮО і ФО.

Одержувачем може бути як відправник так і будь-яка інша ЮО і ФО.

Договір про перевезення пасажира.

За договором про перевезення пасажира перевізник зобов’язується перевезти пасажира в пункт призначення, а в разі здачі багажу – також доставити останній у пункт призначення і видати його управомоченій особі. Пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, за наявності багажу – також плату за його перевезення. (ст.910 ЦК)

Сторони договору: перевізник, пасажир.

Форма договору: двосторонній, оплатний, реальний (договір перевезення пасажира і договір чартеру (фрахтування) – консенсуальний).

Між сторонами може бути укладений довгостроковий договір перевезень (договір про організацію перевезень) – щодо тривалих багаторазових перевезень.

Відповідальність сторін будується на принципі вини, виходячи з презумпції вини зобов’язаної сторони.

48. Договір зберігання: поняття ознаки.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, що передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її відповідно до умов у схоронності.

Форма договору – реальний/консенсуальний; оплатний/безоплатний ; односторонній/двосторонній.

• Реальний – коли виникнення договірних відносин залежить від факту передачі речей зберігачу на зберігання

• Консенсуальний – коли сторони визачаютьлише можливість передачі речі на зберігання в майбутньому.

Зобов’язання про зберігання речі може виникнути не тільки з договорів, а і на підставі положень актів цивільного законодавства – ст.667 – продавець зобов’язаний зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше його передання.

Договір є строковим. – ст. 938 ЦК.

Сторони договору – поклажодавецьі зберігач - будь-які ЮО,ФО, окрім зберігання на засадах підприємницької діяльності (ч.2 ст. 936 ЦК).

В будь-якому випадку зберігач повинен мати всі належні умови для забезпечення схоронності переданих на зберігання речей.

Поклажодавець, як правило – це власник майна, проте можливо, що це особа,якій майно було передано за будь-яким іншим договором (оренди, позички, тощо).

Окремо регулюються договори:

• Зберігання на товарному складі (ст. 956 – 966)

Особливості:

1. Предметом є товари, тобто речі речі, призначені для подальшого використання в сфері підприємницької діяльності.

2. Товарний склад – організація що зберігає товар і надає пов’язані з цим послуги, тому за ч.2 ст.957 договір набуває ознак публічного (ст.633).

3. Суб’єкти – лише суб’єкти підприємницької діяльності.

• Зберігання речей в ломбарді (ст. 967 ЦК)

Особливості:

1. Відповідно до функцій ломбарду, ця установа має всі умови для зберігання речей, що не є предметом заставних операцій

2. Якщо за договором зберігання речі, що не є предметом заставних операцій сплив термін, а поклажодавець не забрав річ, то вона підлягає продажу через 3 місяці з дня спливу терміну зберігання за договором.

• Зберігання цінностей у банку (ст.969 ЦК)

• Зберігання речей у гардеробі організації (ст. 973 ЦК)

• Зберігання речей у готелі (ст. 975 ЦК)

• Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр) (ст. 976 ЦК)

• Зберігання автотранспортних засобів (ст.977 ЦК)

• Договір охорони (ст. 978 ЦК)

Є окремим спеціальним видом надання послуг по забезпеченню недоторканості особи чи майна.

49. Договір доручення

Ст. 1000 ЦК

За договором одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Є різновидом договорів про надання послуг (ст. 63 ЦК).

Є однією з підстав виникнення відносин представництва (ч. 3 ст. 237 ЦК)

Форма договору: консенсуальний, оплатний/безоплатний, двосторонній(якщо є оплатним).

Може мати строковий і безстроковий характер.

Договір доручення є фідуціарним правочином, тобто таким, що грунтуєтьсяна особливих довірчих відносинах сторін.

Обов’язки: