31. Договір міни.

Договір міни як такий в ЦК регулюється лише двома статтями – 715 і 716, але ст. 716 – банкетна норма.

Визначення договору:

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

За ст. 716 ЦК до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Сторони:

1) кожна із сторін є водночас продавцем і покупцем;

2) сторони повинні мати право власності на майно, яке є предметом міни.

Предмет: товар, а також доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості; роботи (послуги).

Строк: за домовленістю сторін.

Ціна: вартість кожного із зустрічних товарів, а також розмір доплати за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Вид договору: консенсуальний (потребує досягнення згоди), оплатний, двосторонній.

Форма: усна, проста письмова.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

Особливості: можливе укладення як з метою реалізації особистих потреб, так і в цілях, пов’язаних з підприємницькою діяльністю.

32. Договір дарування: поняття та ознаки.

Договір дарування в ЦК регулюється статтями 717-728. Статті 729-730 регулюють пожертву.

Визначення договору:

1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, НЕ є договором дарування.

Сторони: дарувальник та обдарований:

1) ними можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, АРК, територіальна громада;

2) батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних;

3) підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника.

Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.

4) договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.

Предмет: дарунок, яким можуть бути:

1) рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі;

2) майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Строк: дарунок може бути переданий відразу (реальний договір) або у порядку, передбач. ст. 723 ЦК:

1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.

2. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

3. Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

Ціна: відсутня, договір безоплатний.

Вид договору:

І. 1) може бути реальним у випадку, зазнач. у ч. 1 ст. 719 ЦК

2) консенсуальний у випадках, зазнач. у ч. 2, 3, 4, 5 ст. 719 ЦК

ІІ. завжди безоплатний (ч. 2 ст. 717 ЦК)

ІІІ. 1) односторонній, якщо НЕ встановлено обов’язок обдаровуваного на користь третьої особи (ст. 725 ЦК)

2) двосторонній, якщо встановлено обов’язок обдаровуваного на користь третьої особи (ст. 725 ЦК)

Форма: чітко визначена у ст. 719 ЦК:

1. Договір дарування предметів особистого користування та побут. призначення може бути укладений усно.

2. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Особливості:

1) Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, ЯКЩО обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

2) Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо) (ст. 725 ЦК)

3) Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини (ст. 723), АЛЕ дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724)

Можливість розірвання договору: передбачена в ст. 727 ЦК:

1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

ч. 1 ст. 728 ЦК: до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.