3Адній великогомілковий м'яз - згинає стопу, супінує стопу.

М'язи стопи:

Тильні м'язи - розгиначі:

· короткий розгинач пальців

· короткий розгинач великого пальця

Підошовні м'язи:

А. м ' я з и м е д і а л ь н о ї г р у п и:

· відвідний м'яз великого пальця

· короткий згинач великого пальця

· привідний м'яз великого пальця

Б. м ' я з и л а т е р а л ь н о ї г р у п и:

· відвідний м'яз мізинця

· короткий згинач мізинця

· протиставний м'яз мізинця

В. м'язи середньої групи:

· короткий згинач пальців

· квадратний м'яз підошви

· 4 червоподібні м'язи

· 3 підошовні міжкісткові м'язи – приводять пальці

· 4 тильні міжкісткові м'язи – відводять пальці

Топографія нижньої кінцівки:

М'язова (латеральна) лакуна та судинна (медіальна) лакуна – це простір між лобковою кісткою та пахвинною зв'язкою.

Підколінна ямка – обмежена зверху двоголовим м'язом стегна, півсухожилковим та півперетинчастим м'язами, знизу — головками литкового м'яза.

Стегновий канал. В нормі цього каналу немає. Є лише стегнове кільце, розміщене в медіальному куті судинної лакуни, обмежене латерально стегновою веною, спереду і зверху — пахвинною зв'язкою. Якщо кільце надмірно широке, то органи порожнини таза можуть виходити через нього і утворювати випин — стегнову грижу (килу). Грижа спричинює утворення стегнового каналу, стінками

Опорно-руховий апарат складається з кісток, їх з’єднань та м’язів. Кістки та їх з’єднання складають пасивну частину, а м’язи – активну частину опорно-рухового апарату. Кістки утворюють скелет, який поділяється на кістки тулуба, кістки черепа, кістки верхньої та нижньої кінцівок. Кістки виконують функцію важелів, а м’язи змінюють положення кісток.

Загальні дані про систему скелета

Маса «живого» скелета становить 14-20% від маси тіла людини. Твердий скелет складається з 206-210 кісток, 33-35 кісток з яких – непарні. Це хребці, крижова кістка, куприк, деякі кістки черепа і грудина. Решта кісток – парні.

Скелет виконує наступні функції:

- опори (внаслідок прикріплення м’яких тканин до різних частин скелета і завдяки неперервним видам з’єднань кісток);

- локомоції (рухів) завдяки наявності суглобів – перевних з’єднань кісток скелета;

- захисту (шляхом формування кісткових каналів і стінок порожнин – черепа, грудної клітки, таза, хребтовий канал);

- обміну речовин (особливо мінерального, тому що кістка є депо мінеральних солей – фосфору, кальцію, заліза тощо). Жива кістка містить вітаміни А, D, С та інші;

- кровотворення (кістковий мозок).

Форма тіла людини також залежить від скелета, який має двобічну симетрію і сегментну будову.

Класифікація кісток

І. За розвитком:

1. Первинні.

2. Вторинні.

Кістки у філо- та онтогенезі проходять три стадії розвитку: сполучнотканинну, хрящову, кісткову. Ті кістки, що пройшли три стадії розвитку (непрямий онтогенез) називаються вторинними кістками. Ті кістки, що пройшли дві стадії розвитку, не включаючи хрящову стадію (прямий онтогенез), називаються первинними.

Розрізняють три різновиди скостеніння: ендесмальне (розвивається безпосередньо в сполучній тканині); перихондральне (за рахунок охрястя хрящового зачатка кістки); енхондральне (внутрішньохрящове) – при цьому різновиді утворюються ядра скостеніння. За часом появи в онтогенезі ядра скостеніння поділяють на: первинні (формують діафіз трубчастих кісток); вторинні (формують епіфізи трубчастих кісток); додаткові (формують апофізи).

ІІ. За формою: