V. Кінцевий мозок

Довгастий мозок, його будова та функції

Довгастий мозок ( medulla oblongata )- має форму цибулини , довжина, близько 2,5 см, лежить у порожнині черепа на схилі потиличної кістки. Довгастий мозок має передню і задні поверхні . Попередній поверхні проходять непарна передня серединна щілина і парна передньобічна борозна . Між передньою серединною щілиною та парною передньобічною борозною знаходиться піраміди. Латеральніше від передньобічних борозн знаходяться оливи.

По задній поверхні довгастого мозку проходить непарна задня серединна борозна і парна задньобічна борозна. Між задньою серединною і задньобічними борознами розміщені 2 парних пучки: ніжний та клиноподібний. Із борозн довгастого мозку виходять корінці ІХ – ХІІ пари ЧМН.

В довгастому мозку розрізняють сіру та білу речовину.

Сіра речовина представлена ядрами, а саме:

· оливними, ніжними, клиноподібними ядрами в яких знаходяться другі чутливі нейрони, через які відбувається передача шкірного і м’язово-суглобового чуття у проміжний мозок і мозочок;

· ядра ІХ,Х,ХІ,ХІІ пар черепномозкових нервів. Ядра ХІІ пари (блукаючий нерв) відповідають за парасимпатичну інервацію всіх внутрішніх органів, в тому числі життєво важливих (кровообігу, дихання).

Біла речовина довгастого мозку представлена висхідними і низхідними шляхами, наприклад:

· Низхідний - кірково-спиномозковий шлях утворює піраміди (звідси друга назва – пірамідний шлях). На границі з спинним мозком волокна пірамідного шляху переходять на протележний бік (в бічні канатики спинного мозку) , утворюючи так званне перехрестя пірамід.

· Висхідні – клиноподібний і ніжний, які проводять шкірне і пропріоцептивне чуття до мозочка і проміжного мозку, переключаючись при цьому на других чутливих нейронах (в оливних, клиноподібних і ніжних ядрах).

Функції:

1.Рефлекторна – забезпечує регуляцію:

· дихання;

· кровообігу;

· травлення;

· тонусу м’язів (в першу чергу розгиначів).

Довгастий мозок регулює роботу спинного мозку, функціонально об’єднує всі його сегменти і забезпечує цілісність його діяльності.

2.Провідникова – забезпечується висхідними та низхідними нервовими шляхами, які сполучають спинний мозок з вище лежачими структурами головного мозку.

Задній мозок (міст, мозочок): розташування, будова, функції та порожнина

Задній мозок (metencephalon)- лежить в задній черепній ямці, склад, з моста і мозочка.

Міст, його розташування, будова та функції

Міст - має форму мозкового валика, який знаходиться на основі головного мозку між середнім і довгастим мозком. Задня поверхня моста приймає участь в утворені ромбоподібної ямки. На передній поверхні знаходиться основна борозна, де залягає однойменна артерія.

Міст утворений з сірої та білої речовини.

Сіра речовина представлена : - ядром моста і ядрами V-VІІІ пари ЧМН. Відповідно з моста виходять коринці V-VІІІ пари ЧМН.

Біла речовина утворена висхідними та низхідними шляхами, які сполучають шляхи довгастого мозку з мозочком, середнім і проміжним мозком.

Мозочок, його розташування, будова та функції

Мозочок (cerebellum) - знаходиться ззаду довгастого мозку і моста, над ними нависають потиличні частки великих півкуль. Мозочок зв’язаний нервовими шляхами з довгастим і середнім мозком та мостом. Маса становить близько 150 г.

Мозочок утворений з стародавнього і нового мозочка.

Старий мозочок - утворений черв’яком і відповідає за рівновагу, тонус м’язів, перемагання сил інерції та гравітації.

Новий мозочок - утворений півкулями мозочка і бере участь в координації рухів.

Мозочок утворений з сірої та білої речовини.

Сіра речовина – представлена корою півкуль мозочка і 4 парами ядер: зубчастим, кулястим, коркоподібним і ядром шатра.

Біла речовина мозочка представлена шляхами, які формують півкулі і три парі ніжок мозочка, а саме: верхні - зв’язують його з середнім мозком; середні - з мостом; нижні - з довгастим мозком. Між верхніми ніжками мозочка є верхній мозковий парус.

ІV шлуночок – є порожниною заднього мозку.

Дном ІV шлуночка є ромбоподібна ямка, яка утворена довгастим мозком і мостом.

Покрівля шлуночка утворена мозковими парусам. На покрівлі знаходиться судинне сплетіння, яке виробляє спинномозкову рідину. ІV шлуночок з’єднується з центральним каналом спинного мозку; через водопровід середнього мозку з ІІІ шлуночком; а також з підпавутинним простором (через непарний серединний отвір Манеджі і парний латеральні отвори Люшка).

Середній мозок, його розташування, будова, порожнина та функції

Середній мозок ( mesencephalon )- складається з ніжок мозку і даху.

Ніжки мозку – утворюють нижню частину середнього мозку, складаються з нервових волокон, які розходяться під гострим кутом і входять в речовину півкуль великого мозку. Між ними знаходиться міжніжкова ямка, яка затягнута тонкою перетинкою (пронизаною речовиною).

Ніжки мозку складаються з основи і покришки, між якими знаходиться чорна речовина (див. нижче). Основа ніжок утворена з білої речовини (висхідні та низхідні шляхи), а покришка з скупчення нейронів (ядер), які є рефлекторними центрами складних рефлексів, і невеликої кількості нервових волокон.

Ядра ніжок мозку:

· чорна речовина - центри жувальних та ковтальних рефлексів;

· червоне ядро - зв’язане нервовими шляхами з спинним мозком і має гальмівний вплив на розгиначі;

· ядра ІІІ і ІV пар ЧМН, які регулюють рухи очного яблука і звуження зіниць.

Дах середнього мозку представлений пластинкою на якій розташовані 4 горбики (чотирьохгорбовість). Ці горбики утворені скупченням нейронів, які є рефлекторними центрами захисних сторожових рефлексів, а саме:

· двома верхніми – підкоркові рефлекторні центри зорових сторожових рефлексів;

· двома нижніми – підкоркові рефлекторні центри слухових сторожових рефлексів.

Порожниною середнього мозку є водопровід, який сполучає між собою ІV і ІІІ шлуночки.

Проміжний мозок, його розташування, відділи, будова, функції та порожнина

Проміжний мозок (diencephalon) - розташований спереду і дещо вище від середнього мозку.

В залежності від структури та функції проміжний мозок поділяється на: таламус, епіталаму, метаталамус і гіпоталамус.

Таламус (thalamus) - зоровий горб - це парний утвір, який в передній частині має потовщення (передній горбок), у задній частині – розширення (подушка). В таламусі знаходяться всі (крім нюхового) чутливі підкіркові центри (ядра). Вся інформація (крім нюхової), яка йде в кору головного мозку, проходить через таламус.

Гіпоталамус (hypothalamus) - підгорбова ділянка проміжного мозку. Вона складається із гіпофіза, лійки, сірого горбка, сосочкових тіл (підкоркові центри нюху), зорового перехрестя.

Гіпоталамус - це вегетативний мозок. Тут знаходяться підкіркові вегетативні центри, які узгоджують між собою роботу парасимпатичної і симпатичної систем і, завдяки цьому, керують всіма функціями внутрішніх органів і гомеостатичними процесами організму.

В гіпоталамусі також виробляються гормони, а саме:

· рилізінг гормони, які контролюють вироблення гормонів передньої частки гіпофіза і разом з ними утворюють гіпоталамо – гіпофізарну систему, яка регулює ендокринні функції;

· гормони задньої частки гіпофіза (вазопресин і окситоцин) (див. Залози внутрішньої секреції).

Метаталамус (metatalamus) – позагорбова ділянка, яка складається з медіального колінчастого тіла і латерального колінчастого тіла. В таламусі переважає сіра речовина, яка представлена тут ядрами. Біла речовина формує мозкові пластинки які розділяють ядра. Ядра подушки і латерального колінчастого тіла - це підкоркові зорові центри. Ядра медіального колінчастого тіла - підкоркові слухові центри.

Епіталамус (epitalamus) – надгорбова ділянка. Вона складається з епіфіза, повідця, трикутника повідця, спайки повідця та задньої епіталамічної спайки.

Порожниною проміжного мозку є ІІІ шлуночок, який сполучається з І та ІІ шлуночками через міжшлуночкові отвори Монрота і з ІV шлуночком через водопровід.

Стінками ІІІ шлуночка є: бічні - медіальні поверхні таламусів; нижня – гіпоталамус;

верхня – мозолисте тіло.

Сітчастий утвір (ретикулярна формація)

Ретикулярна формація ( formatio reticularis ) - це сукупність нервових клітин та їх волокон з чисельними синаптичними зв’язками між собою у вигляді сітки (rete - сітка). Ретикулярна формація простягається від довгастого до проміжного мозку (навколо стовбура мозку). Тут розміщені центри, які контролюють діяльність серцевої судинної та дихальної систем, активують або гальмують функціональні зони кори великих півкуль головного мозку.

Функціональна анатомія спинного мозку

Спинний мозок (medulla spinalis )

Спинний мозок має форму циліндричного тяжа, який дещо сплющений в передньо-задньому напрямі.

Довжина-41-45 см , маса - 35-40 г, знаходиться у хребтовому каналі починаючи від І шийного до ІІ поперекового хребця (у дорослих).

Спинний мозок має два потовщення - шийне і поперековокрижове. На рівні цих потовщень відходять нерви верхніх та нижніх кінцівок .

Верхня частина спинного мозку на рівні атланта переходить в довгастий мозок. Внизу спинний мозок закінчується мозковим конусом, тонка верхівка якого продовжується у кінцеву нитку . Кінцева нитка утворена оболонками спинного мозку, оточена ззовні пучком спинномозкових корінців, які отримали назву “кінський хвіст”.

Спинний мозок має передню, задню та дві бічних поверхні. На передній поверхні проходить передня серединна щілина а на задній - задня серединна борозна. Ця щілина і борозна ділять спинний мозок на 2 симетричні половини. Вздовж бічних поверхонь спинного мозку проходять передня та задня бічні борозни. З передніх бічних борозен, входять передні спинномозкові корінці, з задніх бічних борозен виходять задні спинномозкові корінці.

Спинномозкові корінці з двох боків зливаються в міжхребцевих отворах утворюючи стовбури спинномозкових нервів.

Спинний мозок має сегментарну будову, тому що складається з сегментів. Сегмент - це ділянка спинного мозку , яка відповідає виходу одної пари спинномозкових нервів

Розрізняють 31 сегмент, які поділяються на: вісім шийних - СІ- СVІІІ; дванадцять грудних – ThІ- ThХІІ; п‘ять поперекових LІ- LV; один куприковий –CoІ .

Внутрішня будова спинного мозку

Спинний мозок утворений з сірої та білої речовини.

Сіра речовина на вертикальному розрізі представлена трьома парами передніх, задніх і бічних стовпів . На поперечному зрізі сіра речовина має форму метелика або букви “Н”, яка розміщена навколо центрального спинномозкового каналу . Розрізняють: передній , задній і латеральний роги.

Передні роги – утворені сукупністю мотонейронів, аксони, яких формують передній корінець, і закінчуються ефекторами в м’язах .

Задніх ріг - утворених сукупністю ассоціативних нейронів, які отримують інформацію від чутливих псевдоуніполярних клітин і передають її на мотонейрони передніх рогів с/м, або до нейронів головного мозку. Латеральні роги- є лише у VІІІ шийному , І – ХІІ грудних , І-ІІІ поперекових і крижових відділах с/м. Нейроцити цих рогів входять до складу вегетативної нервової системи, їх відростки (аксони) виходять з спинного мозку в складі передніх корінців та іннервують внутрішні органи.

Біла речовина - утворена відростками (мієліновими нервовими волокнами), які утворюють нервових шляхів:

· асоціативних – власні пучки –зв’язують сегменти с/м в межах однієї половини;

· комісуральних - біла спайка – зв’язує дві половини с/м між собою;

· проекційних - зв’язують с/м з головним мозком (висхідні шляхи) і головний мозок з спинним мозком (низхідні шляхи ).

Проекційні шляхи формують три пари канатиків: передні, задні і бічні.

Передній канатик– знаходиться між передньою серединною щілиною та передньою бічною борозною і утворений низхідними (руховими, еферентними) шляхами, а саме:

· передній пірамідний ( кірково - спинномозковий ) ;

· присінково- спинномозковий ;

· передній спинномозково - таламічний .

Задній канатик- між задньою серединною та задньою бічними борознами і утворений висхідними (чутливими, аферентними) шляхами, а саме:

· ніжний (тонкий) ;

· клиноподібний .

Бічний канатик– між передньою та задньою бічними борознами і утворений висхідними та низхідними шляхами:

· бічний кірково-спинномозковий;

· червоно-спинномозковий .

Порожниною спинного мозку є центральний канал, який заповнений спинномозковою рідиною, і закінчується розширенням – шлуночком, який знаходиться в конусі спинного мозку.

Оболонки спинного мозку

Розрізняють три оболонки спинного мозку, які в черепі переходять в оболонки головного мозку:

· зовнішня - тверда оболонка ( dura mater spinalis );

· середня - павутинна ( arachnoidea spinalis ) ;

· внутрішня - м’яка ( pia mater spinalis ).

Між оболонками є два міжоболонкові простори :

· субдуральний - між твердою і павутинною;

· під павутинний (субарахноїдальний) – між м’якою і павутинною оболонками. Цей простір заповнений спинномозковою рідиною.

М'язи організму людини представлені м'язовою тканиною, котра являє собою групу тканин організму - різних за походженням, але об'єднаних за ознакою скоротливості.

До цієї групи належать:

1. Посмугована (поперечнопосмугована) м'язова тканина – утворює:

· скелетні м'язи, які забезпечують всі наші вольові (довільні) рухи тулуба, кінцівок;

· міокард (середня оболонка серця), який скорочується мимовільно;

2. Непосмугована (гладка) м'язова тканина - нею представлені м'язові прошарки внутрішніх органів. Її скорочення мимовільне (не залежить від волі людини).

Скелетні мязи

Скелетні м'язи - це м’язи, котрі:

· з'єднуються з скелетом;

· складаються із посмугованої м'язової тканини;

· складають близько половини маси тіла людини;

Кількість скелетних м’язів у людини - близько 600.

Будова м’яза як органа

Структурно-функціональною одиницею м’яза є м’язове волокно.

М'яз складається з м'ясистої частини, утвореної пучками м'язових волокон, і сухожилка . Широкий сухожилок називається апоневрозом. В деяких м'язах пучки м'язових волокон перериваються короткими сухожилковими смужкам (наприклад прямий м’яз живота).

М'язові волокна вкриті сполучнотканинною оболонкою - ендомізієм. Пучки м'язових волокон вкриває перимізій. Зовні м'яз вкритий епімізієм, який переходить на сухожилок.

При скороченні м'яза один кінець його залишається нерухомим — фіксована точка. Ця точка переважно співпадає з початком м'яза. Другий кінець м'яза при скороченні змінює своє положення - рухома (мобільна) точка. Ця точка співпадає переважно з місцем прикріплення м'яза.

В м’язі нервова система представлена:

· моторними бляшками (ефектори) через які передаються імпульси збудження на м’яз;

· і чутливими нервовими закінченнями (пропріорецептори);

кровоносних судин, котрі кровопостачають м'яз.

Всі скелетні м’язи мають багато кровоносних судин, котрі кровопостачають м'яз.

Структурно-функціональною одиницею м’яза є м’язове волокно.

Крім скелетних м'язів посмугована м'язова тканина в організмі людини представлена в:

· язиці;

· стінках ротової порожнини, глотки;

· частині стінки стравоходу, прямої кишки;

· діафрагмі.

Види м’язів

За ф о р м о ю м'язи поділяють на:

· веретеноподібні;

· квадратні;

· трикутні;

· колові (циркулярні, стискачі);

· хрестоподібні.

3а р о з м і р а м и розрізняють м'язи:

· довгі;

· короткі;

· широкі.

У відповідності з ф у н к ц і є ю можна розглядати м'язи як:

· згиначi та розгиначi;

· відвідні та привідні;

· привертачі та відвертачі;

· стискачі, або сфінктери.

За в и д а м и р у х і в м'язи досить умовно поділяють на:

· агоніст - м'яз, який забезпечує певний рух;

· антагоніст - м'яз, який протидіє цьому руху;

· синергіст - м'яз, який сприяє цьому руху;

· фіксатор - м'яз, який своєю дією виключає частину скелету.

3вісно, що такий поділ досить відносний, адже майже кожен м'яз може бути і синергістом, і антагоністом (в залежності від функціональних взаємин).

М’язи голови та шиї

Мязи голови

М'язи голови поділяються на жувальні та мімічні.

Жувальні м'язи

Власне жувальний м'яз - підіймає нижню щелепу,(закриває рот).

Висковий м'яз - підіймає нижню щелепу (закриває рот), задні волокна при двосторонньому скороченні зміщують щелепу назад.

Медіальний крилоподібний м'яз - підіймає нижню щелепу (закриває рот),

Латеральний крилоподібний м'яз - при двосторонньому скороченні зміщує нижню

щелепу вперед, при односторонньому — вбік.

Мімічні м'язи

Особливості мімічних м'язів:

· прикріплюються до шкіри;

· виконують рухи шкіри;

· непокриті фасціями.

Надчерепний м'яз – має широку сухожилкову частину або сухожилковий шолом і м'язові черевця: переднє, або лобове, заднє, або потиличне і бічне або вушне. Функція: підіймає брови, зміщує шкіру чола вверх і назад, утворюючи складки шкіри на чолі, потилиці і дещо рухає вушними раковинами.

М'яз гордіїв - утворює поперечні складки на переніссі.

Коловий м'яз ока - звужує очну щілину, опускає повіку, витискає сльозу зі слізного мішочка.

М'яз - зморщувач брови - зводить брови ("сердитий м'яз").

М'яз-підіймач верхньої губи.

Малий виличний м'яз - бере участь в усмішці, зміщує шкіру на вилицях.

Великий виличний м'яз - бере участь в усмішці, зміщує шкіру на вилиці.

М'яз сміху утворює ямки на щоках при усмішці.

Коловий м'яз рота - зміщує червону кайму губ ("м'яз поцілунку").

М'яз-підіймач кута рота - м'яз доброго (веселого) настрою ("маска комедії").

М'яз-опускач кута рота - м'яз смутку ("маска трагедії").

М'яз-опускач нижньої губи.

Підборідний м'яз – зміщує шкіру підборіддя вверх, нижню губу - вверх і вперед ("м'яз образи").

Щічний м'яз – надуває щоки - "м'яз трубачів".

Носовий м'яз - має дві частини: поперечну, яка звужує ніздрі, і крилову, яка розширює ніздрі.

Мязи шиї

М'язи шиї поділяються на поверхневі, передні та глибокі.

Поверхневі м'язи шиї:

Підшкірний м'яз (m.platisma)- лежить під шкірою у вигляді тонкої пластинки.

Функція: зміщує шкіру шиї і кути рота вниз.

Грудинноключичнососковий м'яз (m.sternocleidomastoideus) - починається від ручки грудини, грудинного кінця ключиці; прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії.

Функція: при односторонньому скороченні згинає голову в свій бік і повертає голову в протилежний бік; при двосторонньому скороченні втримує голову у вертикальному положенні (розгинає голову).

Передні м'язи шиї

Н а д п і д ' я з и к о в і м ' я з и

Щелепнопід'язиковий м'яз - починається від щелепнопід'язикової лінії нижньої щелепи; прикріплюється до під'язикової кістки; формує дно ротової порожнини.

Двочеревцевий м'яз - має два черевця.

Підборідно-під'язиковий м'яз.

Шило-під'язиковий м'яз.

Функція: надпід'язикові м'язи підіймають під'язикову кістку; крім того, перші три надпід'язикові м'язи опускають нижню щелепу, беручи участь у ковтанні.

П і д п і д ' я з и к о в і м ' я з и

Грудиннопід'язиковий м'яз.

Лопатковопід'язиковий м'яз.

Грудинношитовидний м'яз.

Щитопід'язиковий м'яз.

Функція: підпід'язикові м'язи опускають під'язикову кістку, грудинно-щитовидний м'яз опускає гортань, щитопід'язиковий м'яз при фіксованій під'язиковій кістці підіймає гортань.

Глибокі м'язи шиї:

Латеральна група — драбинчасті м'язи :

Передній драбинчастий м'яз.

Середній драбинчастий м'яз.

Задній драбинчастий м'яз.

Функція: при двосторонньому скороченні-згинають шию, при односторонньому -відводять у свій бік, при фіксованій шиї підіймають І та 2 ребра.

Між переднім і середнім драбинчастими м'язами є міжм'язовий міждрабинчастий простір, в якому проходить підключична артерія; спереду від переднього драбинчастого м'яза знаходиться перед драбинчастий простір, в якому проходить підключична вена.

Медіальна група — передхребтові м'язи

Довгий м'яз голови і шиї - згинають шию і голову.

Топографія шиї

1. Сонний трикутник, обмежений грудинноключичнососковим м'язом, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і верхнім черевцем лопатковопід'язикового м'яза. В цьому трикутнику знаходиться судинно-нервовий пучок шиї;

2. Лопатково-трахеальний трикутник, обмежений грудинноключичнососковим м'язом, верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза і серединною л1нією шиї. В цьому трикутнику лежить трахея;

3. Піднижньощелепний трикутник, обмежений нижньою щелепою і черевцями двочеревцевого м'яза. Тут лежить піднижньощелепна слинна залоза;

4. Язиковий трикутник Пирогова, обмежений щелепнопід'язиковим м'язом, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і під'язиковим нервом. В цьому трикутнику проходить язикова артерія і язикова вена;

5. Підпідборідний трикутник, обмежений переднім черевцем двочеревцевого м'яза, серединною лінією шиї та під'язиковою кісткою. Тут знаходяться підпідборідні лімфатичні вузли.

М’язи тулуба

М'язи спини

М'язи спини поділяються на поверхневі та глибокі.

Поверхневі м'язи спини і їх функція:

Трапецієподібний - верхні пучки м'яза підіймають плечовий пояс, нижні — опускають. При двосторонньому скороченні зводяться лопатки (зміщення плечового пояса назад), розгинається голова і шия.

Найширший м'яз спини - розгинає, приводить, пронує плече (обертає всередину); при фіксованих кінцівках — підтягує тулуб, бере участь у диханні.

Великий ромбоподібний м'яз і малий ромбоподібний м'яз підіймає лопатку, наближує лопатку до хребта (зміщує плечовий пояс назад), фіксує лопатку.

М'яз-підіймач лопатки - підіймає лопатку.

3адній верхній зубчастий м'яз підіймає верхні (ІІ - V) ребра.

3адній нижній зубчастий м'яз опускає нижні (ІХ – ХІІ) ребра.

Глибокі м'язи спини:

Ремінний м'яз голови і шиї - при односторонньому скороченні обертає голову

в свою сторону, при двосторонньому скороченні розгинає голову і шию.

М'яз випрямляч хребта - м'яз починається від крижової кістки, клубової кістки, остистих і поперечних відростків поперекових хребців. 3алежно від точок прикріплення м'яз поділяється на три частини:

· клубово — реберний м'яз

· найдовший м'яз

· остьовий м'яз

Функція: розгинає хребет, опускає ребра і відводять хребет в свою сторону.

Мязи грудної клітки

М'язи грудної клітки поділяються на поверхневі, або м'язи, які діють на суглоби плечового пояса, та глибокі, або власні м'язи.

Поверхневі м'язи грудної клітки:

Великий грудний м'яз - згинає, приводить, пронує (обертає всередину) плече.

Малий грудний м'яз - зміщує лопатку вниз і вперед.

Підключичний м'яз - зміщує ключицю вниз.

Передній зубчастий м'яз - зміщує лопатку до тулуба.

Поверхневі м'язи грудної клітки при фіксованих верхніх кінцівках підіймають ребра і таким чином беруть участь у диханні (поверхневі м'язи грудної клітки називають допоміжними дихальними м'язами).

Глибокі м'язи грудної клітки:

Зовнішні міжреберні м'язи - починаються від нижнього краю ребра, йдуть зверху вниз і ззаду наперед і прикріплюються до верхнього краю нижнього ребра.

Функція: підіймають ребра, розширюючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (вдих).

Внутрішні міжреберні м'язи - лежать під зовнішніми, волокна їх йдуть у протилежному напрямку порівняно зі зовнішніми міжреберними м'язами.

Функція: опускають ребра, звужуючи грудну клітку, і таким чином беруть участь. у диханні (видих).

Діафрагма (diaphragma). Діафрагмальний м’яз

Діафрагмальний м'яз - починається від поперекових хребців (поперекова частина), від хрящів VІІ — ХІІ ребер (реберна частина), від задньої поверхні мечоподібного відростка (грудинна частина). Волокна всіх вищевказаних частин сходяться в сухожилковий центр.

Функція: бере участь у диханні.

Діафрагма - це діафрагмальний м'яз, покритий внутрішньогрудною фасцією і частково плеврою зі сторони грудної порожнини і очеревиною зі сторони черевної порожнини.

Діафрагма має 3 отвори:

· отвір порожнистої вени, розміщений в сухожилковому центрі;

· аортальний розтвір і стравохідний розтвір, розміщені в поперековій, частині діафрагми.

В діафрагмі є "слабкі" місця, де відсутні м'язові волокна, а є лише фасції та серозні оболонки. Ці "слабі" місця діафрагми парні, розміщені між частинами діафрагмального м'яза і називаються трикутниками діафрагми.

При надмірно широких трикутниках діафрагми можливі діафрагмальні грижі. (випини вмісту черевної порожнини у грудну).

М’язи живота

М'язи живота поділяються на 3 групи:

Передня група:

Прямий м'яз живота - починається від передньої поверхні хрящів V-VІІ ребер і мечоподібного відростка; прикріплюється до лобкової кістки.

Латеральна група:

Зовнішній косий м'яз живота - починається від 8 нижніх ребер і прикріплюється до клубової кістки. Нижній край апоневроза м'яза перекидається між верхньою передньою клубовою остю і лобковим горбком, утворюючи пахвинну (Пупартову) зв'язку.

Внутрішній косий м'яз живота - лежить під зовнішнім, починається від клубової кістки і прикріплюється до нижнього краю ХІІ, ХІ, Х ребер.

Поперечний м'яз живота - лежить під внутрішнім косим м'язом, починається від внутрішньої поверхні 6 нижніх ребер, від клубової кістки і зростається з апоневрозом такого ж м'яза протилежної сторони.