1.Спинномозкові нерви – механізм утворення, види, кількість, нервові волокна, що їх утворюють

Кожен спинномозковий нерв утворюється злиттям передніх і задніх спинномозкових корінців. Задній корінець містить чутливі волокна; має спинний ганглій (вузол), що складається з тіл псевдоуніполярних нейронів, аксони яких утворять цей корінець. Передній корінець складається з рухових волокон (соматичних і вегетативних), утворених нейронами, тіла яких лежать у передніх і бічних рогах спинному мозку.

Спинні нерви знаходяться в міжхребцевому отворі, мають довжину близько 1 см і функціонально є змішаними бо містять соматичні рухові , чутливі та вегетативні рухові нервові волокна.

Від кожного сегмента с/м відходить одна пара СМН. Відповідно сегментам спинного мозку розрізняють 31 пару СМН, із них:

· 8 шийних СМН;

·12 грудних СМН;

·5 поперекових СМН;

·5 крижових СМН;

·1 куприковий СМН.

Спинномозкові нерви виходять з хребтового каналу через міжреберний отвір і розгалужується на 2 великі і 2 малі гілки :

Великі:

1. передні гілки – беруть участь у формуванні сплетінь: шийного, плечового, поперекового і крижового (див. нижче). Винятком є передні гілки ІІ-ХІ грудних СМН.

2. задні гілки – утворюють 31 пару задніх СМН, сплетінь не утворюють, зберігають сегментарну іннервацію і іннервують шкіру та м’язи спини.

Малі:

3. менінгіальні (оболонкові) гілки (чутливі) – іннервують оболонки спинного мозку;

4. білі сполучні гілки (симпатичні) - сполучають спинний мозок з вузлами симпатичного стовбура і містять симпатичні волокна, які іннервують внутрішні органи та судини.

2.Грудні спинномозкові нерви – розташування, ділянки іннервації

Передні гілки ІІ-ХІ грудних СМН, які не утворюють сплетінь. зберігають сегментарну іннервацію і формують 10 пар міжреберних нервів. Ці нерви проходять по нижнім краях ребер та іннервують міжреберні м’язи, верхні і нижні задні зубчасті м’язи, м’язи живота, шкіру грудей і живота.

3.Сплетіння спинномозкових нервів – механізм утворення, розташування, основні гілки, ділянки іннервації

Розрізняють 4 пари сплетінь СМН, а саме:

· шийне;

· плечове;

· поперекове;

· крижово-куприкове.

Нерви, які формуються з сплетінь СМН, втрачають сегментарну іннервацію.

І. Шийне сплетення (plexus cervicalis) – утворене передніми гілками І-ІV шийних СМН і розміщене під m . sternoclaidomastoideus .

Нерви шийного сплетіння:

А.Шкірні нерви – їх є чотири, вони іннервують шкіру шиї, потилиці, вушну раковину і зовнішній слуховий прохід, шкіру над ключицею, великим грудним і дельтоподібним м’язами.

Б. М’язові нерви - іннервують глибокі м’язи шиї

В. Змішані нерви: діафрагмальний нерв - іннервує діафрагму, плевру, перикард, очеревину, капсулу печінки.

ІІ. Плечове сплетення (plexus brachialis) – утворена передніми гілками V-VІІІ шийних та І грудного CМН. Розміщене в ділянці шиї і в пахвовій порожнині у вигляді пучків. Нерви сплетення поділяються на короткі та довгі.

А. Короткі нерви - іннервують поверхневі грудні м’язи, поверхневі м’язи спини і м’язи плечового поясу.

Б. Довгі нерви:

1. М’язово-шкірний нерв – іннервує передню групу м’язів плеча, шкіру над ними і шкіру латеральної поверхні передпліччя.

2. Серединний нерв – іннервує передню групу м’язів передпліччя, м’язи кисті, шкіру долонної поверхні кисті та 1, 2, 3,1/2 4 пальців.

3. Ліктьовий нерв – іннервує передню групу м’язів передпліччя, м’язи кисті, шкіру долонної поверхні кисті (1/2 4-го пальця та 5 пальців), шкіру тильної поверхні кисті ( 5, 4, та ½ 3 пальців )

4. Медіальний шкірний нерв плеча – іннервує шкіру медіальної поверхні плеча.

5. Медіальний шкірний нерв передпліччя – іннервує шкіру медіальної поверхні передпліччя.

6. Променевий нерв – іннервує задню групу м’язів плеча та шкіру; задню групу м’язів передпліччя та шкіру; шкіру тилу кисті ( 1,2, ½ 3-го пальців )

ІІІ. Поперекове сплетення (plexus lumbalis) - утворене передніми гілками І-ІV поперекових і ХІІ грудного спинномозкових нервів.

Поперекове сплетення лежить під клубопоперековим м’язом.

Нерви сплетення поділяються на короткі та довгі.

А. Короткі гілки – іннервують нижні відділи шкіри та м’язи передньої черевної стінки, зовнішніх статевих органів і верхньої частини стегна.

Б. Довгі гілки:

1. Латеральний шкірний нерв стегна – іннервує шкіру латеральної поверхні стегна.

2. Стегновий нерв – іннервує передню групу м’язів стегна та шкіру передньої та медіальної поверхні стегна, гомілки та стопи.

3. Затульний нерв – іннервує медіальну групу м’язів стегна, шкіру медіальної поверхні стегна.

ІV. Крижово-куприкове сплетення ( plexus sacralis ) утворене передніми гілками крижових спинномозкових нервів, ІV і V поперековими і куприковими спинномозковими нервами.

Крижове сплетення лежить на задній стінці порожнини тазу і утворює короткі та довгі нерви.

А. Короткі гілки - іннервують м’язи тазового пояса та промежини, статевий член ( клітор).

Б. Довгі нерви:

1. Задній шкірний нерв стегна – іннервує шкіру задньої поверхні стегна

2. Сідничний нерв – іннервує задню групу м’язів стегна. У підколінній ямці сідничний нерв ділиться на 2 нерви:

- великогомілковий нерв – іннервує задню групу м’язів гомілки, шкіру і м’язи підошви.

- загальний малогомілковий нерв – іннервує м’язи та шкіру гомілки і стопу.

Функціональна анатомія головного мозку

Головний мозок

Загальні відомості, розташування та відділи головного мозку

Головний мозок ( encephalon ) – розміщений в порожнині черепа . Маса ≈ 1200 г –1400г.

В головному мозку розрізняють слідуючі відділи:

І. Довгастий мозок

ІІ. Задній мозок

- міст Ромбоподібний мозок

- мозочок

ІІІ. Середній мозок

ІV. Проміжний мозок