3.3 Особливості співробітництва України з країнами Латиноамериканського регіону

Потенційні дивіденди для нашої країни

До недавнього часу Україна, на жаль, не приділяла особливої ​​уваги латиноамериканському напрямку своєї зовнішньої політики. Досить сказати, що наша країна відкрила дипломатичні представництва поки тільки в п'яти державах регіону - в Бразилії (посольство плюс консульства в Ріо і Куритибі), Мексиці, Аргентині, Перу та на Кубі.

Довгий час слабо розвивалися економічні зв'язки. Аж до початку XXI століття частка країн Латинської Америки в зовнішньоторговельному обороті України не перевищувала 1%. Причому 4/5 цього товарообігу припадало на три найбільші країни - Бразилію, Мексику та Аргентину. Потім ситуація стала потроху змінюватися на краще. За 2001-2006 роки експорт України до країн регіону виріс в 2,8 разів, а імпорт - в 1,5 рази. У 2006 році питома вага Латинської Америки у зовнішньоторговельному обороті країни досяг: з експорту 3,2%, по імпорту 1,8%. В абсолютному вираженні, відповідно, 1,2 і 0,49 млрд. дол при позитивному для нас сальдо в 0,73 млрд. дол. [17,c.145]

Тим не менш, це вкрай мало. І географічна віддаленість тут зовсім не причому - серед усіх країн СНД Україна має в своєму розпорядженні чи не найкращими умовами для розвитку торговельних зв'язків з Латинською Америкою завдяки наявності незамерзаючих чорноморських портів. Млявий розвиток торгівлі обумовлено низькою дипломатичної активністю і слабкою інформованістю ділових кіл (як наших, так і латиноамериканських) про потенційних і реальних можливостях один одного, а ще - недостатністю договірно-правової бази. [31,c.203]

Спостерігається в даний момент інтенсифікація зовнішньополітичних контактів дає надію на швидкий розвиток економічної співпраці. Латинська Америка може стати великим ринком збуту для нашої машинобудівної продукції, у якої мало перспектив на ринках Європи і Північної Америки. Вже зараз Україна постачає до Латинської Америки (крім товарів сировинної групи) електрообладнання, двигуни, насоси, холодильники, трактори, літаки і вертольоти. Істотне значення може придбати для нас і імпорт деяких видів продовольства, палива і мінеральної сировини - як альтернатива традиційним каналам поставки. Зазначимо, що на Латинську Америку припадає 50% світових запасів лісу, більше 50% рідкісних металів, 30% чорних (залізна руда, марганець) і 25% кольорових металів (мідь, свинець, цинк, нікель, олово, боксити), 18% світових запасів нафти, а також 10% світового виробництва сільгосппродукції. [29,c.100]

Є можливості для розвитку науково-технічного співробітництва. Багато латиноамериканські країни успішно долають свою відсталість, що дісталася їм у спадщину від епохи «бананових республік», а нам життєво необхідно відроджувати свою науку і повертатися на високотехнологічний, інноваційний шлях розвитку. У цій області ми могли б один одному допомогти.

Важливий крок на шляху розвитку торговельно-економічних і науково-технічних зв'язків був зроблений у вересні минулого року, коли в Буенос-Айресі відкрився Перший підприємницький форум «Латинська Америка - Україна». в роботі даного заходу взяли участь ряд українських компаній, включаючи «Мотор-Січ» і «Хортицю», підприємці та офіційні особи з Аргентини, Уругваю, Парагваю, Чилі і Перу. Як повідомляла прес-служба МЗС України від 21 вересня 2010 року, на форумі були представлені досягнення нашої країни в таких областях, як енергетика (турбіни, генератори, трансформатори), нафта і газ (їх видобуток і переробка), сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість, авіаційний і морський транспорт. [14,c.256]

У 2011 році (у самому його початку) вперше за багато років Президент України відвідав країни Латинської Америки - Венесуелу і Кубу. У квітні 2011 відвідала Київ президент Бразилії Ділма Руссефф на Міжнародну конференцію «Двадцять п'ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього », куди були запрошені багато глав держав.

Бразилія - регіональний лідер і наш стратегічний партнер

За вісім років правління президента Луїса Інасіу Лули да Сілви Бразилія домоглася значного економічного зростання і далеко просунулася у вирішенні насущних соціальних проблем. Шоста економіка в світі, одна з найбільш динамічно розвиваються країн, про що свідчить її включення експертами банку «Goldman Sachs» в т.зв. групу БРІК, тобто до числа найбільш перспективних країн світу, здатних через кілька десятиліть потіснити в «світовій табелі про ранги» самі Сполучені Штати! Звідси особлива важливість розвитку взаємин України з Бразилією. [23,c.208]

Сьогодні це найбільший торговий партнер нашої країни в Латинській Америці. У 2000-х роках торгівля між нашими країнами швидко зростала, і в 2008 році торговельний оборот досяг 1,17 млрд. дол (експорт України - 710 млн. дол, імпорт на Україну - 464,5 млн. дол.) Україна закуповує понад 100 видів товарів. Переважає сільськогосподарська продукція: кава, тютюн, тростинний цукор, яловичина і свинина. В українському експорті в цю країну перші місця займають сталевий прокат та добрива (сечовина, сульфат амонію та ін.) Внаслідок кризи, що вибухнула в 2009 році експорт українських товарів до Бразилії скоротився на 78%, а імпорт - на 48%.

У торговому обороті двох країн слабо представлена ​​високотехнологічна продукція. Оданак, має місце тенденція до зростання експорту до Бразилії українських машин (механічне та компресорне обладнання, насоси, електрообладнання, транспортна і дорожня техніка). Україна - один з головних партнерів Бразилії, що постачають їй устаткування для газопроводів. Бразильська сторона висловлює зацікавленість у співпраці з Україною в таких областях, як металургійне і сільськогосподарське машинобудування, суднобудування й авіабудування, електрозварювання, енергетика, геологорозвідка, будівництво нафто-і газопроводів, інформатика і фармацевтика. [22,c.240]

Величезне значення обидві сторони приділяють спільному космічному проекту «Алкантара-Циклон-Спейс», реалізованому з 2007 року. Бразилія збирається здійснювати запуски комерційних супутників з космодрому Алкантара за допомогою наших ракет-носіїв «Циклон-4». Прибуток від надання космічних послуг буде розподілятися між двома країнами - учасниками проекту. Перший запуск, як зараз планується, має відбутися в 2012 році.

За угодою між українською компанією «Індар» (Київ) і бразильської «Фіокрус» Україна бере участь у спільному підприємстві з виробництва інсуліну в Бразилії за українськими технологіями. У свою чергу, наша країна цікавиться бразильським досвідом у сфері виробництва паливного етанолу та біодизеля. [69,c.45]

Бразилія вже протягом трьох десятиліть розвиває виробництво біопалива. У цій країні велика частина автопарку вже переведена на етанол, що виробляється з цукрової тростини, або ж на комбіноване паливо. 88% продаваних в цій країні автомобілів оснащені моторами типу «флекс», які можуть працювати або на спирті, або на бензині, або на їх суміші. Ведуться роботи з впровадження біопалива в авіації. Взагалі, з виробництва етилового спирту Бразилія займає друге місце в світі після США, а за експортом - перше. Бразилія підняла питома вага відновлюваних джерел енергії у своєму енергетичному балансі до 45% - проти 14% в цілому по світу.

Перспективно партнерство України та Бразилії у військово-технічній сфері. Домовленості такого роду були досягнуті в серпні 2010 року на засіданні двосторонньої комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Бразилія хоче купувати військово-транспортні літаки Ан-70 і Ан-74-300ТК. Більше того, можлива участь АНТК ім. О. К. Антонова в проекті фірми «Embraer» зі створення першого бразильського військово-транспортного літака KC-390 (відзначимо, що «Embraer» в списку найбільших виробників комерційних літаків поступається лише «Boeing» і «Airbus»). Також Україна має намір брати участь у тендері на спорудження для бразильських ВМС п'яти фрегатів та інших бойових кораблів. Близьке до вирішення питання про спільне виробництво бронетехніки. [59,c.44]

Серед усіх держав Латинської Америки саме з Бразилією Україна підтримує найбільш тісні та інтенсивні політичні контакти. Свого часу Леонід Кучма двічі відвідував Бразилію (1995 і 2003 роки), а на Україну приїжджали президенти Фернанду Енріке Кардозу (2002) та Луїс Інасіу Лула да Сілва (2009). Глави двох країн зустрічалися також на Генеральній Асамблеєї ООН і на Саміті ООН з проблем сталого розвитку в Йоганнесбурзі у 2002 році. Варто відзначити, що Україна висловлювалася на підтримку прагнення Бразилії стати постійним членом Ради безпеки ООН.

У Бразилії проживає велика українська діаспора (400 тис. чол., З них 340 тис. в штаті Парана). Якраз зараз відзначається 120-а річниця початку імміграції українців до Бразилії. Урочисті заходи пройшли в місті Курітіба (штат Парана). У країні навіть був прийнятий закон, згідно з яким 24-го серпня відтепер святкуватиметься День української громади - цим відзначено великий внесок, який внесли в розвиток Бразилії вихідці з України.

Уго Чавес пропонує Україні дружбу

Одним з яскравих і цікавих подій політичного життя України, що відбулися восени 2010 року, став візит до нас Уго Чавеса. Це був перший візит глави держави в історії відносин двох країн. Переговори глав обох держав у Києві ознаменували собою новий етап україно-венесуельських відносин.

Ця неординарна подія добре висвітлювалося в ЗМІ. Чавес ясно запропонував Україні дружбу і стратегічне партнерство, і цією пропозицією гріх не скористатися. Адже Венесуела - досить велика і далеко не найбідніша держава. Бюджет у півтори рази більше українського! Це єдина за межами Близького Сходу країна із запасами нафти понад 10 млрд. тонн.

Венесуела гостро потребує проведення індустріалізації і диверсифікації економіки. А це означає, машинобудівні заводи на Україні можуть розраховувати на отримання вигідних контрактів. Під час свого приїзду Чавес виявив підвищений інтерес до літаків «Антонова» і навіть назвав їх «можливо, найкращими у світі». Але найважливіший момент полягає в тому, що Чавес користується величезним авторитетом в більшій частині Латинської Америки, і, таким чином, дружба з ним могла б посприяти розширенню зв'язків України з багатьма іншими латиноамериканськими державами, насамперед - з країнами блоку АЛБА. [52,c.130]

Поки що торговельно-економічна співпраця України і Венесуели розвинена вкрай слабо. Більше того, в 2009 році оборот взаємної торгівлі скоротився в порівнянні з 2008 роком у три рази - до 8,4 млн. дол При цьому Україна закупила товарів на зовсім незначну суму в 222 тис. дол Просування в цьому напрямку може відбутися в ході майбутнього повторного візиту президента України до Венесуели.

У рамках його підготовки 20-21 грудня 2010 Каракас відвідав міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. До складу делегації увійшли представники міністерств і компаній, зацікавлених у розвитку співпраці з Венесуелою. Сторони обговорили конкретні проекти в авіаційній та металургійній галузях, в енергетиці та сільському господарстві, в науково-технологічній та освітній сферах. Був, нарешті, вирішено болюче питання про повернення на Батьківщину українських моряків, засуджених венесуельським судом. Ще раніше була досягнута найважливіша домовленість про взаємне відкриття посольств, без чого, поза всяких сумнівів, неможливо по-справжньому серйозне співробітництво двох країн.

Куба: потепління відносин

У Радянські часи між Україною і Кубою налагодилися найтісніші економічні зв'язки - на УРСР припадало 30% всього товарообігу між СРСР і Кубою. Свою продукцію на острів поставляли 1,5 тис. українських підприємств. Потім з відомих причин економічна співпраця двох країн прийшов у повний занепад. У середині 2000-х років товарообіг впав до мізерних 20-25 млн. дол на рік. Особливо погіршилися україно-кубинські відносини за часів правління Віктора Ющенка, що допускав - на догоду Вашингтону - недружні випади проти Куби.

Після зміни влади в нашій країні чітко намітилося потепління відносин. Вже 26 березня 2010 президент Віктор Янукович підписав укази про нагородження - «за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-кубинського співробітництва» - Фіделя Кастро орденом «За заслуги» I ступеня та Рауля Кастро орденом Ярослава Мудрого I ступеня. Ці нагородження були приурочені до 20-річчю кубинської програми безоплатного лікування наших дітей-чорнобильців у лікувально-оздоровчому центрі «Тарара» (за цей час медичну допомогу отримали понад 20 тис. українських дітей, на що Куба витратила 400 млн. дол.) [44,c.217]

Потім пішли такі події, як зустріч Костянтина Грищенка з його кубинським колегою Бруно Родрігесом на Генасамблеї ООН (27 вересня 2010 року), приїзд на Україну заступника міністра зовнішньої торгівлі та інвестицій Куби Оскара Фрагі і Десяте засідання Міждержавної комісії з економічного і науково-технічного співробітництва ( Гавана, 10-12 листопада 2010 року) за участю віце-прем'єра України Віктора Тихонова.

У грудні минулого року Кубу відвідав Костянтин Грищенко - і це був перший візит міністра закордонних справ України з 2002 року. Під час зустрічей сторони висловили задоволення активізацією відносин двох країн протягом 2010 року і відзначили великий потенціал наших відносин у торговельно-економічній, науковій, культурній та туристичній сферах.

Офіційні контакти підкріплюються «народною дипломатією». 3-4 листопада 2010 НТТУ «КПІ» провів представницьку і чудово організовану міжнародну науково-практичну конференцію «Вдячна Україна - благородній Кубі», якраз і присвячену двадцятиріччю кубинської «чорнобильської» програми. Крім цього, восени в Торгово-промисловій палаті України пройшов україно-кубинський бізнес-форум, покликаний налагодити зв'язки і дати поштовх нашим торгово-економічним відносинам. До речі, що відрадно, вже в першому півріччі 2010 року вдалося збільшити товарообіг між країнами в півтора рази. [47,c.213]

Основною статтею кубинського експорту на Україну в останні роки стала - замість цукру - фармацевтична продукція. Як відомо, кубинські медицина та фармакологія - одні з кращих у світі. Самою переконливою рекламою їм служить той факт, що в цій небагатій країні, де харчування населення залишає бажати кращого, середня тривалість життя досягла 79-ти років! Кубинці досягли колосальних успіхів в таких галузях медицини, як дерматологія, онкологія, імунологія, педіатрія, хірургія ока. Вони досягли успіху в розробці вакцин проти гепатиту і менінгіту, а також ліків для лікування різних видів раку.

Ось чому для України з її катастрофічно хіреющего населенням та екологічними проблемами співпрацю з Кубою в галузі медицини, засвоєння кубинського досвіду організації системи охорони здоров'я, придбання перевірених практикою кубинських медичних препаратів та оздоровчих технологій життєво важливі! Вже розпочато співпрацю кубинського Центру молекулярної імунології та ряду онкологічних центрів України. Можливий випуск ліків кубинської розробки на Україну, зокрема - на Горлівському «Стиролі» та київською «Дарниці». [45,c.20]

З України на Кубу експортуються трактори, запчастини до автомобілів, шини, сталевий прокат, електротехнічні вироби, насоси, залізничне обладнання, добрива, пшениця, тканини, сировина для отримання інсуліну. Є можливості для розширення експорту машин і устаткування. Адже техносфера Куби - радянська, і кому, як не нашим підприємствам і фахівцям займатися її підтримкою, відновленням та розвитком!

Відмінний приклад співпраці подала компанія «АвтоКрАЗ», яка створила в місті Сьєнфуегос спільне підприємство з модернізації та складання вантажівок з правом їх реалізації у всій Латинській Америці (пробна партія поставлена ​​Венесуелі). У 2008 році «АвтоКрАЗ» поставив продукції на 17 млн. дол - що перевищувало весь річний український експорт на Кубу за передувалироки! Розглядається питання про постачання на Кубу автобусів «ЛАЗ» і корпорації «Богдан» з наступним створенням спільних підприємств з ремонту автобусів українського виробництва.

Авіапарк Куби складається з морально застарілих і топлівозатратних літаків Ан-2, Ан-24, Ту-134, Як-42 і Іл-62. Кубинці придивляються до наших Ан-140 і Ан-148 і готові брати їх в лізинг. А це надзвичайно важливо для відродження нашого авіабудування. Настільки ж великі перспективи мають поставки залізничної та сільськогосподарської техніки, турбін, гірського устаткування, апаратури для хімічних і цукрових заводів. [49,c.117]

Нашу країну кубінці знають не з чуток. За 30 років радянсько-кубінської дружби у ВНЗ України Було підготовлено 9000 кубінськіх фахівців. Куба зарекомендувала себе як надійний партнер, завжди чітко виконує взяті на себе зобов'язання. Крім того, розвиток україно-кубинських відносин спирається на розвинену договірну базу - майже півсотні двосторонніх угод. Потрібно лише, щоб українські влади та ділові кола подолали упереджене ставлення до Куби, що склалося в пострадянський період.

Аргентина, Мексика та інші

З 2002 по 2008 роки товарообіг між Україною та Аргентиною зріс з 11 до 175,8 млн. дол, проте звертає на себе увагу різко негативне для нас сальдо торгового балансу - мінус 102 млн. дол в 2008 році. У структурі українського експорту в Аргентину переважають гарячекатана сталь, турбіни, трансформатори, насоси, трактори, двигуни, шарикопідшипники, добрива.

Ще в Радянські часи в Аргентину поставлялося енергетичне обладнання, виготовлене на Україну. Досі третя частина виробленої в Аргентині електроенергії виробляється із застосуванням нашого обладнання. Натомість ми отримуємо яловичину, цитрусові, морепродукти, дубильний екстракт дерева квебрахо, шкіру, одяг і деякі інші промислові вироби. Діють угоди про співробітництво у сфері космічних та ядерних досліджень, в медицині, сільському господарстві та прикладних технологіях. [47,c.23]

Мексика - другий (після Бразилії) торговий партнер України в Латинській Америці. У 2008 році товарообіг досяг 228 млн. дол, але в 2009 році він скоротився на 31%. Втім, обсяг українського експорту при цьому зберігся на колишньому рівні; більше половини його складає металопродукція, інше - мінеральні добрива і механічні пристрої. Основа мексиканського експорту - транспортні засоби (34%), алкогольні напої, сірка, фармацевтика. Інтерес, на мій погляд, становить міжнародне співробітництво на рівні двох курортних міст - Ялти і Акапулько.

Україна підтримує тісні політичні зв'язки з Чилі, хоча при цьому всього лише одного разу - в 1995 році - президент України відвідав цю країну, а до нас глава Чилі не приїжджав ніколи. Перспективними напрямками українсько-чилійського торговельно-економічного співробітництва вважаються енергетика і аерокосмічна галузь. Українські розробники брали участь в авіаційно-космічних виставках «FIDAE'2008» і «FIDAE'2010», що проходили в Чилі. Були досягнуті домовленості про можливість участі компаній Чилі, Аргентини і Перу в коопераційних схемах з виробництва та обслуговування літаків «Антонова». У ході виставок до наших «Анаму» виказали інтерес високопоставлені офіцери ВПС Чилі, Парагваю і Перу. Можливі також великі поставки в Чилі гірничодобувного обладнання (Чилі - один з найбільших світових постачальників різноманітного мінеральної сировини, на цю країну припадає, зокрема, третина світового видобутку міді).

Головні статті нашого експорту в Перу - зерно і мінеральні добрива. Перу постачає нам рибу (країна займає одне з перших місць у світі за її улову), фармацевтичну та сільськогосподарську продукцію. У 70-ті роки в цю країну було поставлено багато техніки виробництва українських заводів - цілком можливе відновлення постачань нашого обладнання (енергетичного, гірничого, металургійного, портового та ін) в Перу.

З багатьма досить великими країнами Латинської Америки в України взагалі практично відсутні серйозні політичні контакти, а торгово-економічне співробітництво з ними носить нерегулярний характер і має незначні масштаби. Все це в тій чи іншій мірі відноситься до Уругваю, Парагваю, Болівії. Відносини з ними доведеться вибудовувати майже що з нуля.

Однак співробітництво з Бразилією розвивається досить непогано і в дуже багатьох сферах. Почавши з Бразилії Україна можливо зможе розвити відносини із іншими країнами регіону.

Вище керівництво нашої країни має посилити зовнішню політику, щоб зробити відносини дійсно серйозним і стійким. Наразі посильний внесок у справу поглиблення взаємин України з країнами Латинської Америки вносять бізнесмени, вчені та діячі культури.