5 .Охорона праці та навколишнього середовища

5.1 Загальні питання охорони праці

Забезпечення безпеки та збереження здоров’я людини на підприємстві – важка комплексна програма, яка не може бути вирішена без фундаментальної правової бази. До загальних законодавчих актів треба віднести закон України «Про охорону праці», який прийнятий Верховною радою України у 1992 році. Після внесення змін цей закон у новій редакції був опублікований у листопаді 2002 року.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та їх представниками між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва .

5.2 Управління охороною праці на підприємстві

Відповідно до ст. 13 закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

• розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

• забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

• здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва;

• організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

• вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Схема управління охороною праці на підприємстві виробництва гензинозиду на рисунку 5.1.

Роботодавець

Головний інженер

Відділ охорони праці

Головний технолог

Головний конструктор

Головний механік

Відділ екології

Структурні підрозділи підприємства

Рисунок 5.1-Схема управління охороною праці

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників згідно [2] , які мають місце в умовах виробництва гензинозиду наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Перелік шкідливих і небезпечних факторів

Небезпечні і шкідливі виробничі чинники	Джерела їх виникнення
Шум	Вентиляційна система, технологічне обладнання
Підвищена напруга в електричній мережі	Щит керування
Запиленість (побутова) Цех	Запиленість (побутова) Цех
Вібрація	Насоси перекачування, електромотори, апарат екстрактор

5.3 Промислова санітарія

Шкідливі речовини, які зустрічаються на виробництві гензинозиду та їх характеристики наведені в таблиці 5.2 [3,4,5].

Таблиця 5.2 – Характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються при виробництві гензинозиду

Речовина	Токсичність	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
H2SO4 конц	Впливає на слизові оболонки, шкіряний покрив	1	2
HCl	Впливає на слизові оболонки і органи дихання, ЖКТ	5	2
Хлороформ	Впливає на ЦНС	1	2
Ацетон	Впливає на ЦНС	200	4
Фенол	Впливає на ЦНС, на слизові оболонки і органи дихання, шкіряний покрив	1	2

Категорія робіт, що виконуються по енерговитратам – середньої важкості IIб. Допустимі та оптимальні значення параметрів метеорологічних

умов згідно до надані в таблиці 5.3.

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату при виробництві гензинозидів передбачено природна та штучна вентиляція. Механічна – загальнообмінна, припливно-витяжна, постійно діюча.

Вид опалення за об’ємом обхвату приміщень - центральне.

Таблиця 5.3 – Значення параметрів метеорологічних умов

Період року	Категорія робіт по енерговитратах	Температура, С			Відносна вологість, %			Швидкість руху повітря, м/с (не більше)
		Оптим.	Допуст.	Оптим.		Допуст.	Оптим.		Допуст.
Холодний	Середньої важкості – IIб	17–19	15–21	40–60		75	0,2		0,4
Теплий	Середньої важкості – IIб	20–22	16–27	40–60		65	0,4		0,2–0,5

У приміщенні передбачено природне та штучне освітлення. Розряд зорових робіт - Iv . Природне освітлення – бокове здійснюється крізь світлові прийоми у зовнішніх стінах будівлі.

Нормоване значення коефіцієнту природної освітленості згідно з визначається за формулою:

е_N=е_н ^. m_{N, %} (5.1)

де:

е_н – значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) е_{н = 1,5%};

m_N – коефіцієнт світлового клімату (m_N = 0,9);

N – номер групи забезпеченості природним світлом.

Штучне освітлення – загально рівномірне. Еmin = 300 лк.

Нормоване значення КПО при природному освітленні та освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні для виробничих приміщень наведені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 – Характеристика освітлення

Найменування приміщення	Площа підлоги, м2	Розряд зорової роботи	Освітлення
			Природне		Штучне
			Вид освітлення	КПО,% еN	Нормована освітленість Еmin, лк
Виробничі приміщення	40	IV,в	Бокове	1,35	300

До наявних джерел шуму і вібрації на ділянці приготування гензинозидів відносяться електродвигуни, вентиляційна система, технологічне обладнання. Відповідно до [10] допустимі рівні звукового тиску та еквівалентні рівні звуку наведено в таблиці 5.5.

5.4 Електробезпека

Клас виробничого приміщення згідно з [11] по ступеню небезпеки ураження електричним струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою - II. Параметри електричної мережі: рід струму – змінний, напруга в мережі - 220/380 В, частота - промислова 50 Гц [11].

Таблиця 5.5 – Допустимі рівні звукового тиску

Види трудової діяльності,приміщення,робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середньогеометричними частотами, Гц									івні звуку, еквів. рівні звуку,дБА
	31,5	63	125	50	100	1000	2000	1000	8000
Крайні частоти в октавних смугах, Гц	25	50	1080	80-60	60-20	20-440	440-2880	880 -760	760 -1520		2-11520
Робота, яка потребує зосередженості, в кабінетах спостереження,в лабораторіях із шумним обладнанням	03	1	3	7	3	0	8	6	4		5

5.5 Пожежна безпека

Пожежна система забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту і організаційно-технічними заходами. Відповідно [12] категорія приміщення приготування питомих середовищ – В. Перелік обов’язкових засобів пожежогасіння наведений в таблиці 5.6 [5, 13].

Таблиця 5.6 – Перелік обов’язкових засобів пожежогасіння

Приміщення	Площа, м2	Первинні засоби пожежогасіння (тип)	Кількість, шт.
Приготування питомих середовищ	40	ВВК – 5	1
		ВПП – 10	1
		Ящик з піском	1

5.6 Охорона навколишнього середовища

На виробництві гензинозидів має місце забруднення стічних вод. Стоки хіміко – фармацевтичних виробництв діляться на: стоки виробництв синтетичних лікарських засобів (СЛЗ) і стоки виробництв готових лікарських засобів (ГЛЗ). Хімічний аналіз стоків виробництва СЛЗ показує низьке значення рН. Тому схему очищення стоків виробництва СЛЗ починають з їх нейтралізації. Для нейтралізації стоків використовують реагентний метод. Вибір реагенту для нейтралізації кислих стічних вод залежить від вигляду кислот і їх концентрації, а також від розчинності солей .

Стічні води виробництва ГЛЗ містять органічні домішки, які можна розділити на низькомолекулярну фракцію: водорозчинні, біологічно активні речовини, цукру і фарбники, стеарат кальцію – з’єднання з молекулярною масою менше 400. Основні методи витягання цих речовин – окислювальні, зворотний осмос, адсорбція мікропористим активним вугіллям.

Покращення екологічної ситуації у районі розміщення виробництва може бути досягнуто завдяки роботі маловідходних технологій, а також покращення утилізації відходів, які виникають у теперішній час .

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Надлежащая производственная практика лекарственных средст. Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой.– К.: Морион, 2001.– 896 с.

2. Биотехнология. Книга 3: Клеточная инженерия.Под ред. Бутенко Р.Г., Гусев М.В., Киркин А.Ф., Корженевская Т.Г., Маркарова Е.Н.—К.: «Наука»,2009.-528 с.

3. Биология клеток высших растений in vitro и биотехнологии на их основе. Бутенко Р.Г—М.: «Мир»,2005.-225 с.

4. Клеточная инженерия растений. Под ред.: Глеба Ю. Ю., Сытник К. М.. Киев, 1984.—167 с.

5. Тузова Р.В. Молекулярно-генетические механизмы эволюции органического мира. Генетическая и клеточная инженерия / Р.В.Тузова, Н.А.Ковалев; НАН Беларуси, Ин-т экспериментальной ветеринарии им. С.Н.Вышелесского. - Минск: Беларуская навука, 2010. - 395 с.

6. Биотехнология в селекции растений. Клеточная инженерия. науч. ред. Кильчевский А. В., Хотылева Л. В., Генетические основы селекции растений. В 4 т. Т. 3.

7. Высокомолекулярные неорганические полифосфаты: биохимия, клеточная биология, биотехнология. Кулаев И.В. Научный мир.2010.112 с.

8. Шлегель Г. Общая микробиология: Пер. с нем.– Москва: Мир, 1987.

9. Билай В.И. Основы общей микробиологии.– Киев: Высшая школа, 1989.

10. Чуешов В.И., Мандрыка Л.А., Сичкарь А.А. и др. Основы пректирования производств в химико-фармацевтической и биотехнологической промышленности. Учеб. для вузов.– Харьков, 2004.– 460 с.

11. Сидоров Ю.І., Вязло Р.Й., Новіков В.П. Процеси і апарати мікробіологічної промисловості. Технологічні розрахунки. Приклади і задачі. Частина ІІІ. Основи проектування мікробіологічних виробництв.– Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004.– 252 с.

12. Промышленная микробиология. Учебное пособие для вузов /Под ред. Н.С. Егорова.– М.: Высшая школа, 1999.

13. Биотехнология. Учебное пособие для вузов. В 8 кн. /Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова.– М.: Высшая школа, 1987.

14. Бекер М.Е. Введение в биотехнологию: Пер. с латыш. (Рига, 1974).– М.: 2002.

15. Биотехнология. Принципы и применение /Под ред. И. Хиггинса.– М.: Мир, 2000.

16. ГНД-09-001-98. Продукція медичної та мікробіологічної промисловості. Регламенти виробництва лікарських засобів. Зміст, порядок розробки, узгодження та затвердження.

17. Сидоров В.А. Биотехнология растений. Клеточная селекция / АН УССР. Отделение клеточной биологии и генетической инженерии Ин-та ботаники им. Н. Г. Холодного. - Киев: - Наук. думка, 1990. - 280 с. - ISBN 5-12-001807-6

18. Лутова Л. А. Биотехнология высших растений: Учебник.— Изд. 2-е. СПб.: Изд-во

19. Федорова Т.А., Аппалуп М.В. // Клеточная трансплантология и тканевая инженерия. –2006. – №1 (3). –С. 39 – 41

20. Шумаков В.И., Онищенко Н.А., Крашенинников М.Е. и др. // Вестник РАМН. – 2004. – № 9. – С. 44–47.

21. Арцимович Н.Г., Корнев А.В., Иванова Т.М., Чугунов А.В. и др. Подходы к иммунодиагностике и лечению синдрома хронической усталости и нейроиммунных расстройств // Иммунология. -1994. -№ 7. -С. 42-45.

22. Брехман И.И,Грушвицкий И.В.Женьшень как лекарственное растение,-М:Наука,1996.--16 с

23. Лупанова И.А. (Николаева И.А.), Минеева М.Ф., Колхир В.К. Подходы к разработке фитопрепаратов на основе тритерпеновых гликозидов как перспективного класса природных соединений // Сборник материалов конгресса – XVIII Российский национальный конгресс «Человек и лекарство», Москва, 11-15 апреля 2011 г. – М.: ЗАО РИЦ «Человек и лекарство». – 2011. - С. 508.

24. Лупанова И.А. (Николаева И.А.), Минеева М.Ф., Колхир В.К., Мартынов А.М. Тритерпеновые гликозиды – перспективный класс природных соединений для создания новых фитопрепаратов // Сибирский медицинский журнал. – 2011. - №6. - С.244-246.

25. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

26. ГОСТ 12.0.003 – 74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 01.01.76.

27. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности / Н.В. Лазарев – М. : Химия, 1976. – Ч. І. – 336с.

28. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности / Н.В. Лазарев – М. : Химия, 1976. – Ч. ІІ. – 400с.

29. Макаров Г. В. и др. Охрана труда в химической промышленности. – М. : Химия, 1980. – 568 с.

30. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введ. 01.01.89.

31. Долин П. А. Справочник по технике безопасности / П. А. Долин – М. : Энергоатомиздат, 1984-824с.

32. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. – М. : Стройиздат, 1991.

33. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будівель та споруд. Природне і штучне освітлення. – К. : МінбудУкр., 2006.

34. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введ. 01.01.1989.

35. ПУЭ -87. Правила устройства электроустановок. М. : Энергоатомиздат, 1987.

36. НАПБ Б.03-002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною набезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

37. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. – Введ. 01. 07. 92.

38. Родионов А.И. Техника защиты окружающей среды / А.И. Родионов, В.Н. Клушин, Н.С. Торочешников – М. : Химия, 1989. – 512 с.

39. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991

40. Основи охорони праці: навчальний посібник / За ред. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 480 с.

41. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. – 110с.