ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….….

1 Нормативна документація……………………………………………………....

2 Техніко-економічне обґрунтування…………………………………………….

3 Технологічна частина……………………………………………………………

3.1 Характеристика кінцевої продукції виробництва………………………....

3.2 Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів……………….

3.3 Обґрунтування вибору технологічної схеми……………………………….

3.4Характеристика біологічного об'єкту………………………………..………

3.4.1Методи вирощування культури калусних клітин…………………….…. 3.4.2Принцип складання живильного середовища………………….……….

3.5 Схема виробництва гінзенозиду та його настоянки………..…………….

3.6 Опис технологічного процесу ……………………………………………..

3.6.1Приміщення для роботи з культурами клітин…………………………..

3.6.2 Огляд та підготовлення обладнання перед використанням…….….…

3.6.3 Вирощування штаму клітин женьшеню R1……………………...……..

3.6.4 Приготування живильного середовища………………………….…..…

3.6.5 Устаткування для очищення води……………………………………….

3.6.6 Приготування спирту етилового…………………………….…………..

3.6.7 Обладнання культуральних лабораторій…………………….………...

3.6.8 Культивування калусної біомаси……………………..…………………

3.6.9 Рідинна екстракція………………………………………..………………

3.6.10 Очищення витяжки………………………….……………………….….

3.6.11 Отримання настоянки……….….………………………………………

3.6.12 Відстоювання і фільтрація…………………..…………………………

3.6.13 Маркування та упаковка настоянки та сухої речовини………..……

3.7 Опис запропонованої зміни в технології ……………………………..…..

3.8 Контроль виробництва, стандартизація

та сертифікація продукції ………………………………………………..

3.8.1Методи аналізу сировини………………………………………………..

3.9. Матеріальний баланс………………………………………………….…..

3.8.1Тепловий баланс біореактора………………...........……………………..

3.10 Розрахунок та вибір технологічного обладнання ……………………....

3.11.1 Розрахунок та зображення основного апарату для

проведення технологічного процесу…………………………………………...

4 Економічна ефективність проекту ……………………………………..……

5 Охорона праці та навколишнього середовища…………………………...…

Список рекомендованої літератури…………………………………………….

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до ДП: 90 с., 12 рис., 17 табл., 41 джерело інформації

Ключові слова: ЖЕНЬШЕНЬ, САПОНІНИ, КАЛУС ,

ШТАМ КЛІТИН R1, ЖИВИЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ФЕРМЕНТАЦІЯ,ГІНЗЕНОЗИД

За базову взята технологія з використанням штам клітин женьшеню R1 , з високою продуктивністю гінзенозиду, який вирощують на жидкому середовищі,що забезпечено оптимальні умови культивування , що підтверджено економічними розрахунками.

Контроль виробництва гінзенозиду охоплює всі стадії виробництва і включає наступні етапи:

1. Контроль вхідної сировини, матеріалів і напівфабрикатів.

2. Контроль процесу основної ферментації.

3. Контроль напівпродуктів при виділенні гінзенозиду.

4. Випробування кінцевого продукту виробництва.

ВСТУП

Женьшень , Panax ginseng C. A. Меy («Корінь життя») - багаторічна трав'яниста рослина, рід сімейства Аралієві. Включає 11 видів, що виростають в Азії та Північній Амеріці.

Добре відома лікарська рослина. В основному використовується як адаптоген і в якості загальнотонізуючого лікарського засобу. У Кореї та Китаї корінь женьшеню також використовують у приготуванні їжі. Східна медицина стверджує, що препарати женьшеню продовжують життя і молодість женьшень справжній вперше почали вирощувати, мабуть, ще в 1 ст. до н. е.. в північних районах Кореї. У цій країні він протягом майже двох тисячоліть був найважливішою статтею експорту. У 1957 р. загальна площа плантацій женьшеню в КНДР становила близько 200 га; більша частина посадок була зосереджена в провінціях Північний Хванхе і Південний Хванхе, при цьому 135 га - біля м. Кесон (Бєліков, 1959). З 1 га отримували 1,8-3,0 т сирого кореня, а середня вага 6-річних товарних коренів становив 60-75 р. У Китаї культивувати женьшень почали дещо пізніше, ніж в Кореї, в II-IV ст. н. е.. (Gong Xichen, 1992). Спочатку викопані в лісі рослини розсаджували в одному місці, знову ж таки в лісі, і тільки потім стали обладнати плантації з штучними навісами.

Сучасний стан виробництва женьшеню.У відсталих країнах виробництво женьшеню ще не набрала промислових маштабів, вирощування женьшеню проходить в природі, на плантаціях.

Плюси: висока якість, нативність

Мінуси: порушення біоценозу женьшеню, висока собівартість, складність у стандартіаціі готового продукту, незначний об'єм виробництва.

У розвинених країнах біотехнологічні аспекти отримання гінзенозидів.

Плюси: технологічне виробництво, задоволення попиту, невисока прогнозована вартість, задане кількість продукту і безпечність.

Мінуси: продукт не природний, необхідність у визначенні біоеквівалентності до діючої субстанції.

Для збереження біоценозу женьшеню і задоволення потреби в гінзенозидів необхідно розробляти високоефективні біотехнологічні підходи культивування як самого женьшеню, так і отримання панаксозидів з культури клітин рослин. Підходи,що розроблюються повинні забезпечити високу якість продукту, значний об'єм виробництва, низьку собівартість і доступність за ціною. Актуальність обумовлена ​​прагненням старіючого населення планети використовувати для профілактики хвороб та зміцнення життєвих сил органів нативних, натуральних рослинних компонентів.

В Україні немає власної сировини женьшеня. Спроби культивувати цілу рослину не мали широкого поширення у виробництві. Україна щорічно закуповує різних продуктів з екстрактом женьшеню на 2, 8 млн долларів. Необхідно знайти можливість для забезпечення населення вітчизняною продукцією та збереження золотовалютного резерву.

1.Нормативна документація

При розробці технологічних процесів і розрахунку апаратів і балансів була використана наступна нормативна література.

• ГОСТ 7.9-95 Реферат и аннотация. Общие требования;

• ГОСТ 19.101-77 ЕСПД. Види программ и программних документів;

• СТВУЗ-ХПІ-1.03-2007 ССОНП. Нормоконтроль документів у сфері навчального процесу. Порядок організації та проведення;

• СТВУЗ-ХПІ-3.01-2007 ССОНП. Текстові документи у сфері навчального процесу. Загальні вимоги до виконання;

• СТВУЗ-ХПІ-3.03-2006 ССОНП. Конструкторські документи у сфері навчального процесу. Загальні вимоги до виконання;

• СТВУЗ-ХПІ-3.04-2006 ССОНП. Формати. Основні написи. Вимоги до виконання.

• СТВУЗ-ХПІ-3.05-2002 ССОНП. Конструкторські документи. Креслення. Вимоги до виконання.

• СТВУЗ-ХПІ-3.06-2002 ССОНП. Конструкторські документи. Специфікації. Вимоги до виконання.

• СТВУЗ-ХПІ-3.07-2007 ССОНП. Конструкторські документи у сфері навчального процесу. Схеми. Загальні вимоги до виконання.

• СТВУЗ-ХПІ-3.08-2007 ССОНП. Технологічні документи у сфері навчального процесу. Вимоги до виконання.

2. Техніко-економічне обґрунтування

Одним з головних чинників побудови сталої та ефективної економіки в сучасних умовах об'єктивно вимагає формування інвестиційної політики в міжнародних відносинах, розвиток ринків продукції різних галузей, з урахуванням особливостей регіонів. Перехід до ринкових відносин і демонополізації української економіки зумовили формування проекту економічного співробітництва в галузі виробництва женьшеню. Поряд з традиційним збором цього найціннішого кореня женьшеню, інтерес до його виробництва через інвестиційні проекти економічного і промислового співробітництва необхідно розглядати не як альтернативу сформованим традиційним формам його видобутку, а як об'єктивно можливе його доповнення, що дозволяє більш повно розкрити і використовувати біоресурсного потенціал у індустрії. З цих позицій створення і функціонування проекту спільного співробітництва в галузі створює передумови для розвитку ефективної економіки України та країн учасниць, розширює горизонт пошуку раціональних форм і методів використання природних і економічних ресурсів регіону. Крім того, розвиток економічного співробітництва на основі раціональної спільної діяльності з ефективного використання біоресурсів, капіталу і технології Республіки Корея, дозволяє професійно займатися кожному учаснику проекту, що найбільшою мірою відповідало б його досвіду, навичкам і традиціям. У Північно-Східній Азії, Республіка Корея - добрий ринок, на якому знайде збут значна кількість продукції. На жаль, розвиток економіки для України стримується склалися економічними умовами в регіоні, що не дозволяє забезпечувати очікуваний результат. Практика останніх десятиліть показала, що обсяги женьшеню продовжує мати тенденцію до зниження. Багато в чому це пов'язано з недосконалою організаційно-виробничою структурою заготовок і непристосованістю до «жорстких» умов ринкових відносин.

У сучасній ситуації рішення даної проблеми стає особливо актуальним, оскільки для України відкриваються широкі можливості розвитку вирощування женьшеню і перспективою включення у світовий ринок женьшеню. У той же час, як показують дослідження, менші дивіденди в результаті здійснення даного проекту припадають Республіці Корея. Так, в результаті аналізу цього проекту фондової біржею цінних паперів Номура (Японія), страховою компанією Самсунг, Елджі, аналітики дійшли висновку, що при розділі прибутку по 1/3 частини, корейська сторона забезпечить собі прибуток лише V частини банківських відсотків при вкладенні передбачуваної інвестиційної суми в міжнародні банки. У республіці Корея питання виробництва та системи реалізації женьшеню мають свої особливості. Виробництвом женьшеню тут займаються господарства, бо достеменно відомо, що ніякої інформації про знахідки дикорослого женьшеню в Кореї не вдається отримати за останні більш ніж 70 років. Так, в 1989 році в Республіці було 38843 виробляють женьшень господарств, але вже за даними за 1998 рік їх число зменшилося до 20000. На жаль, з ряду причин виробництво женьшеню в країні йде на спад. У той же час споживання женьшеню на душу населення тут становить на рівні 10 американських доларів, при ємності ринку, включаючи реалізацію імпортного та вітчизняного продукту, на рівні 49 млрд. американських доларів. Експорт становить близько 10 млрд. дол .Як показують дослідження, за останній час зростає споживання женьшеню (дикого), що надходить до Республіки Корея щорічно з Північної Кореї, Китаю, Примор'я. Результати показують, що в 1998 році з 100 тис. коренів женьшеню, імпортованого з Північно-східного Китаю, приблизно 20 тис. Представляється, що в найближчому майбутньому до Республіки Корея буде завезено натурального (дикорослого) і дорощенного женьшеню не менше ніж на 100 млн. дол. Однак ринок може отримати розвиток за умови, якщо різниця в ціні складе між дико вирощеним і вирощеним женьшенем не в 100 разів, а хоча б близько 20. В даний час ємність ринку Кореї щодо дикорослого і культивованого женьшеню становить близько 100 млн. амер. дол Розрахунки показують, що в перспективі виробництво женьшеню в Примор'ї може забезпечити половину цієї потреби, тобто виробництво продукції може досягти 50 млн. амер. дол Такий прогноз підтверджується наведеними в роботі економічними розрахунками експортно-імпортних операцій на світових женьшеневий ринках, а також аналізі даних склалися навколо корейського ринку, що дозволяє обґрунтувати можливості виробництва женьшеню в Примор'ї для великого ринку країн Північно-Східної Азії та міжнародного ринку. Виконані дослідження, безумовно, внесли істотний внесок у вивченні біопотенціала українського женьшеню, вдосконалення організації його виробництва на основі проекту економічного співробітництва, а також конкурентоспроможності, особливо дикого женьшеню, на світових женьшеневих ринках. Необхідно відзначити, що в міжнародному співробітництві питання женьшеневий індустрії залежить не тільки від рішення комплексної проблеми виробництва необхідної кількості дикого і культивованих женьшеню, але він у тісному зв'язку і з їх якістю, можливостями закупівель та експорту, системи реалізації, переробки та зберігання. Наявність вищевказаних проблем зумовило потребу в пошуку і розробці наукових положень, спрямованих на розробку проекту економічного співробітництва в галузі вирощування женшеню.

На прикладі вищесказаного бачимо, що вирощування та збір натурального «лісового» женьшеню для України є не доцільним, приходимо до висновку що виробництво женьшеню in vitro є більш вигідним і економічно вірним рішенням. З економічної точки зору виробництво женьшеню в лабораторії має великі перспективи в Україні, тому що всі можливості для цього в нашій державі є . Для приклад можна посилатися на цифри, на кожен вкладений 1 долар маємо 15 доларів чистого прибутку . Таке виробництво забезпечило б все населення вітчизняним, не дорогим продуктом і принесло прибуток державі.