
- •1.Математика як наука і навчальний предмет. Історія розвитку математики. Роль математичних знань, умінь і навичок.
- •2.Математичні поняття і математичні речення.Об‘єм і зміст поняття.
- •3.Означення та їх структура. Вимоги до означень.
- •4 .Висловлюванні форми. Висловлення із словами "всі", "деякі" (квантори).
- •6. Відношення слідування і рівносильності між реченнями. Необхідні та достатні умови.
- •7.Структура та види теорем.
- •8.Дедуктивні міркування. Найпростіші схеми дедуктивних міркувань.
- •9.Неповна індукція. Способи доведення істинності висловлень.
- •11. Відношення між множинами. Круги Ейлера
- •12. Операції над множинами: переріз множин. Закони перерізу множин
- •13. Операції над множинами: об'єднання множин. Закони об’єднання множин.
- •14. Розподільні закони об'єднання та перерізу множин
- •15. Доповнення підмножин
- •16. Поняття розбиття множин на класи
- •17. Декартів добуток. Кортеж. Число елементів декартового добутку.
- •18. Зображення декартового добутку двох числових множин на координатній площині
- •19. Поняття відношення. Властивості відношень. Способи задання відношень
- •20. Відношення еквівалентності
- •21. Відношення порядку
- •22. Поняття відповідності. Відповідність обернена даній.
- •23. Взаємнооднозначні відповідності. Рівнопотужні площини.
- •24. Натуральні числа та їх властивості. Число нуль. Множина цілих невід`ємних чисел. Порядкові і кількісні натуральні числа. Лічба.
- •25. Теоретико-множинний зміст кількісного натурального числа і нуля.
- •26. Додавання цілих невід`ємних чисел. Теорема про існування і єдність суми.
- •33. Ділення цілих невід'ємних чисел. Означення ділення через теоретико-множинний зміст та через добуток.
- •34. Теорема про існування частки та її єдність. Теорема про неможливість ділення на нуль.
- •3. Існування частки, її єдиність
- •35. Правила ділення суми та різниці на число.
- •1. Правило ділення суми на число.
- •38. Позиційна і непозиційна система числення. Запис чисел в десятковій системі числення. Запис чисел в різних позиційних системах числення, відмінних від десяткової.
- •39. Додавання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм додавання багатоцифрових чисел.
- •40. Віднімання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм віднімання багатоцифрових чисел.
- •41. Множення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм множення багатоцифрових чисел.
- •42. Ділення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм ділення багатоцифрових чисел.
- •43. Поняття текстової задачі. Способи розв’язування текстових задач.
- •47 Алгебраїчний спосіб
- •55. Нсд. Його властивості та способи знаходження.
- •56. Нск Його властивості та способи знаходження
- •57. Алгоритм Евкліда
- •58. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа. Рівні дроби.
- •59. Основна властивість дробу. Зведення до спільного знаменника. Скорочення.
- •60. Додавання і віднімання додатних раціональних чисел. Закони додавання.
- •61. Множення та ділення додатних раціональних чисел. Закони множення.
- •62. Впорядкованість множин додатних раціональних чисел.
- •63. 64 Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткового дробу. Нескінченні десяткові періодичні дроби.
- •65. Поняття про додатні ірраціональні числа
- •66.Поняття величини.Однорідні величини та величини різного роду.Властивості однорідних величин.
- •67.Вимірювання величин.Скалярні і векторні величини.Властивості скалярних величин.
- •68. Довжина відрізка,її вимірювання та властивості.
- •69. Площа фігури,її вимірювання та властивості.
- •70. Рівновеликі фігури.Вимірювання площі за допомогою палетки.
- •71.Маса тіла,її вимірювання та властивості.
- •72.Проміжки часу.Їх вимірювання та властивості.
- •73.Об’єм тіла,його вимірювання та властивості.
- •74.Залежності між величинами.
- •75.Числові вирази і вирази із змінними.Область визначення виразу.
- •76.Числові рівності і нерівності,їх властивості.
- •77.Тотожність. Тотожні перетворення виразів.
- •78.Рівняння з однією змінною: означення, корінь рівняння, що значить розв’язати рівнянні.
- •79.Рівносильні рівняння. Теореми про рівносильні рівняння.
- •80. Нерівність з однією змінною: означення, розв’язок нерівності, що означає розв’язати нерівність.
- •81. Рівносильні нерівності. Теореми про рівносильні нерівності.
- •82.Функція.Поняття функції. Область визначення функції. Область означення функції.
- •83. Графік функції. Зростаюча, спадна функція, приклад.
- •84. Лінійна функція, її графік, її властивості.
- •85.Прямо пропорційна функція, її графік і властивості.
- •86.Обернено пропорційна функція, її графік і властивості.
75.Числові вирази і вирази із змінними.Область визначення виразу.
При обчисленні числових виразів використ. правило. Якщо вираз знаходиться для 1ого і 2 ого ступеня,то спочатку викон. для другого ступеня,в тому порядку як вони записані з ліва на право,а потім дії першого ступеня в тому порядку як вони записані з ліва на право.
Вираз змінною.Змінна- це символ,який можна замінити числами.Числа,які можна підставити замість змінної називаються значення змінної,при яких числові вирази мають смисл.
Множина таких чисел називається областю визначення даного виразу.
Види алгебраїчних виразів :
1.Цілі,якщо він не містить ділення на буквенний вираз.
2.Дробові,якщо в знаменнику змінна і піднесення до степеня є з натуральним показником.
3.Цілі та дробові вирази називаються раціональними.
4.Ірраціональні вирази містять добування кореня змінних або піднесення змінних в дробову степень.
Алгебраїчні вирази : раціональні і ірраціональні.
1.Допутимі значення.Значення змінних при яких алгебраїчні вирази мають смисл назив. Допустимі значення зміної.
2.Область визначення.Множина всіх допустимих значень змінної назив. Областю визначення алгебраїчного виразу.
Цілий вираз має смисл при будь-яких значеннях виразів.
Дробові не мають смислу,при тих знач. змінною,які не перетвор. знаменник у нуль.
Ірраціональні вирази не мають смисла при тих значеннях виразу,які перетворюють у від’ємне число вираз,що містить під значенням кореня першого степеня або під знаком піднесеного в дробову степень.
76.Числові рівності і нерівності,їх властивості.
Два числові вирази з’єднані знаком дорівнює називаються числовою рівністю. Тобто а=в
Числові рівності існують істинні і хибні .
16 :2=18-10- істинне
15+12=4*7 — хибне
Числові рівності істинні,якщо значення числових виразів а і в співпадають.
Властивості числових рівностей :
1.Якщо до двох частин істинної рівності додати одне і теж число або числовий вираз,який має смисл,то одержимо істинний вираз. Два числові вирази з’єднані знаком > < називаються числовою нерівністю. Вони теж є істинні і хибні.
1.Властивість :
1) а>b =a+c>b+c
2)a+b=>a*c>b*c
Якщо с>0.
3) a >b=>a*c<b*c Якщо с<0.
Якщо дві частини істинної нерівності помножити на числовий вираз або число,яке приймає від’ємне значення ,то істинну нерівність дістанемо змінивши знак нерівності на протилежний.
77.Тотожність. Тотожні перетворення виразів.
Два вирази, відповідні значення яких рівні для будь-яких можливих значень змінної, називаються тотожно рівними, або тотожними.
Заміна одного виразу тотожно рівним йому виразом називається тотожним перетворенням.
До тотожних перетворень належать такі:
- Зведення подібних доданків;
- Розкриття дужок, перед якими стоять знаки + або мінус та інші.
Тотожністю називається рівність, правильна для всіх можливих значеннях змінної.
Тотожностями є рівності аb = bа, а + b = b + а та інші.
Тотожності, що містять змінні, потребують доведення.
Щоб довести тотожність, одну з його частин (ліву чи праву) шляхом рівносильних перетворень зводять до другої частини.
У більш складних випадках і ліву, і праву частини зводять до однакових виразів. Після чого роблять висновок, що тотожність доведена, оскільки вирази рівні незалежно від значень змінної.