
- •1.Математика як наука і навчальний предмет. Історія розвитку математики. Роль математичних знань, умінь і навичок.
- •2.Математичні поняття і математичні речення.Об‘єм і зміст поняття.
- •3.Означення та їх структура. Вимоги до означень.
- •4 .Висловлюванні форми. Висловлення із словами "всі", "деякі" (квантори).
- •6. Відношення слідування і рівносильності між реченнями. Необхідні та достатні умови.
- •7.Структура та види теорем.
- •8.Дедуктивні міркування. Найпростіші схеми дедуктивних міркувань.
- •9.Неповна індукція. Способи доведення істинності висловлень.
- •11. Відношення між множинами. Круги Ейлера
- •12. Операції над множинами: переріз множин. Закони перерізу множин
- •13. Операції над множинами: об'єднання множин. Закони об’єднання множин.
- •14. Розподільні закони об'єднання та перерізу множин
- •15. Доповнення підмножин
- •16. Поняття розбиття множин на класи
- •17. Декартів добуток. Кортеж. Число елементів декартового добутку.
- •18. Зображення декартового добутку двох числових множин на координатній площині
- •19. Поняття відношення. Властивості відношень. Способи задання відношень
- •20. Відношення еквівалентності
- •21. Відношення порядку
- •22. Поняття відповідності. Відповідність обернена даній.
- •23. Взаємнооднозначні відповідності. Рівнопотужні площини.
- •24. Натуральні числа та їх властивості. Число нуль. Множина цілих невід`ємних чисел. Порядкові і кількісні натуральні числа. Лічба.
- •25. Теоретико-множинний зміст кількісного натурального числа і нуля.
- •26. Додавання цілих невід`ємних чисел. Теорема про існування і єдність суми.
- •33. Ділення цілих невід'ємних чисел. Означення ділення через теоретико-множинний зміст та через добуток.
- •34. Теорема про існування частки та її єдність. Теорема про неможливість ділення на нуль.
- •3. Існування частки, її єдиність
- •35. Правила ділення суми та різниці на число.
- •1. Правило ділення суми на число.
- •38. Позиційна і непозиційна система числення. Запис чисел в десятковій системі числення. Запис чисел в різних позиційних системах числення, відмінних від десяткової.
- •39. Додавання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм додавання багатоцифрових чисел.
- •40. Віднімання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм віднімання багатоцифрових чисел.
- •41. Множення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм множення багатоцифрових чисел.
- •42. Ділення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм ділення багатоцифрових чисел.
- •43. Поняття текстової задачі. Способи розв’язування текстових задач.
- •47 Алгебраїчний спосіб
- •55. Нсд. Його властивості та способи знаходження.
- •56. Нск Його властивості та способи знаходження
- •57. Алгоритм Евкліда
- •58. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа. Рівні дроби.
- •59. Основна властивість дробу. Зведення до спільного знаменника. Скорочення.
- •60. Додавання і віднімання додатних раціональних чисел. Закони додавання.
- •61. Множення та ділення додатних раціональних чисел. Закони множення.
- •62. Впорядкованість множин додатних раціональних чисел.
- •63. 64 Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткового дробу. Нескінченні десяткові періодичні дроби.
- •65. Поняття про додатні ірраціональні числа
- •66.Поняття величини.Однорідні величини та величини різного роду.Властивості однорідних величин.
- •67.Вимірювання величин.Скалярні і векторні величини.Властивості скалярних величин.
- •68. Довжина відрізка,її вимірювання та властивості.
- •69. Площа фігури,її вимірювання та властивості.
- •70. Рівновеликі фігури.Вимірювання площі за допомогою палетки.
- •71.Маса тіла,її вимірювання та властивості.
- •72.Проміжки часу.Їх вимірювання та властивості.
- •73.Об’єм тіла,його вимірювання та властивості.
- •74.Залежності між величинами.
- •75.Числові вирази і вирази із змінними.Область визначення виразу.
- •76.Числові рівності і нерівності,їх властивості.
- •77.Тотожність. Тотожні перетворення виразів.
- •78.Рівняння з однією змінною: означення, корінь рівняння, що значить розв’язати рівнянні.
- •79.Рівносильні рівняння. Теореми про рівносильні рівняння.
- •80. Нерівність з однією змінною: означення, розв’язок нерівності, що означає розв’язати нерівність.
- •81. Рівносильні нерівності. Теореми про рівносильні нерівності.
- •82.Функція.Поняття функції. Область визначення функції. Область означення функції.
- •83. Графік функції. Зростаюча, спадна функція, приклад.
- •84. Лінійна функція, її графік, її властивості.
- •85.Прямо пропорційна функція, її графік і властивості.
- •86.Обернено пропорційна функція, її графік і властивості.
24. Натуральні числа та їх властивості. Число нуль. Множина цілих невід`ємних чисел. Порядкові і кількісні натуральні числа. Лічба.
Натура́льні
чи́сла — числа,
що виникають природним чином при лічбі.
Це числа: 1, 2, 3, 4,.. Множину натуральних
чисел прийнято позначати знаком
Використовуються при лічбі предметів та позначення їх кількості.
Властивості:
Комутативність додавання:
Комутативність множення:
Асоціативність додавання:
Асоціативність множення:
Дистрибутивність множення відносно додавання
0— цифра й одночасно число, нейтральний елемент для операції додавання. Множення будь-якого елемента множини на нуль дає нуль.
Множина цілих невід’ємних чисел: 1. Множина цілих невід’ємних чисел впорядкована. Наприклад, вона впорядковується відношенням «менше», яке є транзитивним і антисиметричним. Для будь — яких цілих невід’ємних чисел а і b може виконуватись одне з трьох відношень: а b, а = b, а b. Можна розташувати числа так, щоб для будь-яких двох чисел спочатку йшло число менше, тоді отримаємо ряд цілих невід’ємних чисел: 0,1, 2, З, 4,… 2. Множина цілих невід’ємних чисел нескінченна. Для кожного цілого невід’ємного числа а можна вказати число, яке слідує безпосередньо за ним. Це число а + 1. 3. Множина цілих невід’ємних чисел дискретна. Це означає, що не можна вказати таке натуральне число, яке знаходиться між цілими невід’ємних числами а і а + 1. Самі ці числа називаються сусідніми.
Кількісні числівники виражають чисельність множини елементів і відповідають на питання: скільки елементів містить дана множина. Порядковий числівник вказує, яке місце при рахунку займає той чи інший елемент і відповідає на питання: який по рахунку буде відповідний елемент. Всі народи не просто створили натуральні числа, відобразивши в них чисельність класу рівнопотужних скінченних множин, але й розмістили їх в такому порядку, що кожне наступне натуральне число характеризує множину, у якої елементів на один більше, ніж у попереднього. Почавши розміщення натуральних чисел з одиниці одержимо: 1, 2, 3 … 1000000 … Ця впорядкована множина називається послідовністю натуральних чисел. Множина натуральних чисел не скінчена, немає найбільшого, є найменше
Лічба елементів множини А називається встановлення взаємної відповідності між множиною А і відрізком а натурального ряду. Число а називається числом елементів в множині А пишуть а= n/A/. Це число а єдине і являється кількісним натуральним числом.
25. Теоретико-множинний зміст кількісного натурального числа і нуля.
Розглянемо яку–небудь скінчену множину А і відберемо в один клас всі рівно потужні їй множини. Наприклад: М - множина пальців лівої руки; М - множина пальців правої руки; М - множина вершин зірочки і т.д. Ці множини рівно потужні їх можна об’єднати в один клас різнопотужних множин. В кожній із них по 5 елементів. Спільна (5 елементів) властивість всіх множин одного класу еквівалентності і є натуральними числами. Таким чином з теоретико – множинних позицій кількісне натуральне число є кількісна характеристика класу скінченних рівно потужних множин. Кожному класу відповідає одне і тільки одне натуральне число, кожному натуральному числу – один клас рівно потужних скінченних множин. Число нуль – це кількісна характеристика класу порожніх множин. В початковому курсі математики кількісне натуральне число розглядається як спільна властивість класу скінчених різнопотужних множин. Тому, якщо учні визначають число «один» на сторінці підручника проводиться зображення одного предмета і т.д.