
- •Сутність та види господарського обліку.
- •Основні принципи ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.
- •Предмет та метод бухгалтерського обліку.
- •Рах бухгалтерського обліку, їх зміст та будова.
- •Класифікація бухгалтерських рахунків.
- •Документація елемент методу бухгалтерського обліку.
- •7. Поняття документів та їх значення в обліку
- •8. Інвентаризація елемент методу бухгалтерського обліку
- •9. Хронологічний та систематичний облік.
- •10.Оборотна відомість: види, призначення і порядок складання
- •11.Облікові регістри в с-мі б
- •12.Оцінка як елемент методу бо
- •13. Калькулювання як елемент методу бухгалтерського обліку.
- •14. Облік процесу постачання.
- •15. Сутність транспортно-заготівельних витрат і порядок їх обліку.
- •16. Облік процесу виробництва.
- •17. Характеристика основних методів обліку витрат на виробництво продукції.
- •18. Облік та розподіл непрямих витрат.
- •19. Облік процесу реалізації
- •20. Порядок визначення та обліку фінансових результатів.
- •21. Фінансова звітність: призначення та порядок складання.
- •Характеристика та порядок складання форми №1 «Баланс»
- •Характеристика та порядок складання форми №2 «Звіт про фінансові результати»
- •24. Характеристика та порядок складання форми №3 «Звіт про рух грошових коштів»
- •Характеристика та порядок складання форми №4 «Звіт про власний капітал»
- •26. Характеристика та порядок складання Приміток до фінансової звітності.
- •Форми (системи) бухгалтерського обліку в Україні
- •28. Сутність та особливості журнальної форми обліку.
- •Сутність та особливості форми обліку Журнал-Головна.
- •30.Сутність та особливості меморіально-ордерної форми обліку.
11.Облікові регістри в с-мі б
Обліковий регістр — це спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій У системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.
Інформація, що міститься в ОР,використовується для оперативного управління, економічного аналізу діяльності підрозділів і підприємства в цілому, а також для складання звітності.
Регістри БО мають містити назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. ОР складаються щомісяця і підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства..
За своїм зовнішнім виглядом облікові регістри поділяють:
Бухгалтерські книги застосовують для ведення записів із синтетичного й аналітичного обліку. В них всі листки зброшуровано, пронумеровано, на останній сторінці вказано кількість сторінок, з підписом керівника, головного бухгалтера, а також скріплено печаткоюна книги, картки й окремі листки..
Облікові регістри-картки. Картки не скріплюються між собою і зберігаються у спеціальних ящиках.
Облікові регістри-листки мають стандартний формат, кожний з них призначений для обліку певних операцій і залежно від цього має специфічний зміст. За обсягом змісту: регістри синтетичного й аналітичного обліку та комбіновані.
За осягом змісту ОР поділяються на:
Синтетичні ОР— це регістри, в яких облік ведуть за синтетичними рахунками: Головна книга, Журнал-ордер, Журнал-Головна.
Аналітичні ОР — це регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками.
Комбіновані регістри систематичного обліку-поєднують синтетичні й аналітичні записи.
За видами бухгалтерських записів:
Хронологічними називаються регістри, призначенням яких є реєстрація операцій у порядку хронологічної послідовності їх виконання та оформлення.
Систематичними називаються облікові регістри, в яких виконується групування однорідних операцій на синтетичних і аналітичних рахунках. Комбінованими називаються регістри, в яких одночасно поєднуються хронологічний і систематичний записи.
За будовою ОР поділяються на:.
В односторонніх ОР подають дані про господарську операцію, суму якої записують за дебетом або за кредитом відповідного рахунка.
Багатографні ОР— це регістри, в яких одна з граф (найчастіше дебетова) поділена на кілька граф.
Шахові ОР побудовані за принципом шахової дошки. Записи в таких регістрах роблять у клітинці, що на перетині стовпчика і рядка таблиці, які відповідають дебетовому і кредитовому обороту на відповідних рахунках.
12.Оцінка як елемент методу бо
Оцінка — це спосіб грошового вимірювання об’єктів бух.обл.,сутність якого полягає в перерахунку натуральних та грошових характеристик об’єктів обліку у вартість. Оцінка ГЗ(госп.засоби) та їх джерел (капіталу та зобов'язань) є відправним моментом бухгалтерського обліку і реальною основою його побудови. Ціна як грошове вираження вартості є базовою категорією при оцінці активів і господарських операцій. Будь-яка ціна складається з таких елементів: собівартості реалізації; накладних витрат (адміністративні, збутові тощо); прибутку; податків; торговельних націнок (знижок). Основою формування ціни виробника продукції є собівартість виробництва продукції. Визначення собівартості є прерогативою управлінського обліку.
В основу оцінки ГЗ покладено оптові, роздрібні, середньозважені, розрахункові, облікові та інші ціни. Найбільш поширеними є оптові та роздрібні ціни.
Оцінювання будується за принципами:
-реальність оцінки забезпечує об'єктивну відповідність грошового вираження об'єктів обліку їх фактичній величині, відображення у грошовому вимірнику дійсної величини господарських засобів і операцій.
-адекватність оцінки вимагає точного обчислення фактичної собівартості всіх об'єктів обліку шляхом проведення інвентаризації та переоцінки.
- однаковість забезпечує єдністьі незмінність оцінки протягом тривалого часу і на всіх суб'єктах господарювання.
Існують такі грошові оцінки:
-Економічні використовують, визначаючи цінність майна при його реалізації чи придбанні.
-Юридичні можуть бути обмежені двома групами оцінок, які випливають з укладених угод (договорів), обумовлених необхідністю відшкодування заподіяної шкоди.
-Статистичні характеризують сукупність об'єктів за деякими середніми величинами; використовуються в макроекономічному обліку й аналізі.
-Експертні проводять, як правило, фахівці; це самостійний вид оцінки в бухгалтерському обліку, не позбавлений, як відомо, суб'єктивізму.
-Страхові розраховують індивідуально для кожного страхового об'єкта; остаточно встановлюються після перевірки страховою організацією даних, наданих їй страхувальником.