
- •1. Поблеми сучасного управлінського обліку
- •2. Викладіть історія розвитку методів обліку витрат і калькулювання повної собівартості продукції в країнах з ринковою економікою.
- •3. Дайте загальну характеристику операційного і фінансового бюджету
- •4. Порівняльна оцінка вітчизняних і зарубіжних методів обліку повної собівартості продукції.
- •5. Характеристика і сфера застосування простого директ-косту.
- •6. Характеристика і сфера застосування методу однорідних секцій, стандарт-косту та методу нормативного розподілу постійних витрат.
- •7. Характеристика і сфера застосування простого, позамовного, по передільного та нормативного методів обліку і калькулювання.
- •10. Етапи розвитку управлінського обліку.
- •11. Охарактеризуйте принципи обліку, звітності та оцінки діяльності центрів відповідальності
- •13. Розкрийте взаємозвязок і покажіть відмінності фінансового та управлінського обліку.
- •14. Розкрийте загальнооблікову та управлінську класифікацію витрат за різними ознаками.
- •15. Залежність організації управлінського обліку від принципів побудови плану рахунків.
- •16. Методика і техніка обліку відхилень від норм.Аналіз відхилень від норм і управління за ними.
- •30. Розкрийте призначення і порядок скдадання гнучких бюджетів
16. Методика і техніка обліку відхилень від норм.Аналіз відхилень від норм і управління за ними.
Центральним питанням нормативного обліку є виявлення, класифікація і аналіз відхилень від норм. Зокрема, для виявлення відхилень від норм у вітчизняній практиці застосовуються такі методи:
1. Метод сигнального документування застосовується для виявлення відхилень, які спричинені заміною або наднормативним витрачанням сировини чи матеріалів, різного роду доплат до заробітної плати тощо. Переваги цього методу полягають у відносній його простоті, точності, логічному зв’язку з фактичними витратами ресурсів. Оформлення сигнальної документації про відхилення супроводжується аналізом причин, які викликали ці відхилення, виявленням винуватців та здійсненням попереднього контролю за доцільністю додаткових витрат. Однак за допомогою цього методу враховується лише частина відхилень певного підрозділу, тому що сфера його застосування досить обмежена.
2. Метод партіонного розкрою використовується у тому разі, коли з одного матеріалу виробляється декілька деталей або заготовок одночасно. Відхилення виявляються по кожній партії матеріалу, який поступає на розкрій порівнянням фактичних витрат з нормативними. Облік відхилень оформляється в Розкрійних листах або картах, де наводяться дані про фактично витрачену кількість матеріалу, вироблених заготовок, величину відходів. На підставі таких документів можна встановити причини та винуватців відхилень безпосередньо в процесі виробництва і притому на робочих місцях.Незважаючи на очевидні переваги цього методу, він має досить обмежене застосування, зокрема, обмежується операціями розкрою таких матеріалів, як метал (листовий або прутковий), шкіра, тканини, пиломатеріали тощо.
3. Інвентарний метод ґрунтується на даних інвентаризації залишків невикористаних матеріалів, які зберігаються на робочих місцях. Фактичні витрати певного матеріалу визначаються за місяць у цілому за даними про вхідні залишки на робочих місцях, надходження зі складу (+) і залишками матеріалу на кінець місяця на робочих місцях (–).
30. Розкрийте призначення і порядок скдадання гнучких бюджетів
Гнучкий бюджет – бюджет, що розраховується на підставі планових норм і нормативів витрат на змінні в межах релевантного діапазону (в тому числі і фактичні обсяги виробництва). Гнучкий бюджет дає відповідь на питання: а якими б були витрати та доходи за умови незмінних цін, тарифів, норм і нормативів витрат, але зміни обсягів реалізації чи виробництва.
Гнучкі бюджети дозволяють розмежувати загальну суму відхилень фактичного прибутку від планового, причиною яких є:
1. Зміна обсягів реалізації
2. Відхилення від гнучкого бюджету
Факторний аналіз відхилень. Відхилення фактичних витрат від планових виникають внаслідок дії трьох факторів:
1. Зміна обсягів виробництва.
2. Зміна цін на ресурси.
3. Зміна норм витрат на одиницю продукції.