Тема: «Пожежна безпека»
Студент повинен знати:
Студент повинен уміти:
Література: [2 с,232-245; с. 214-221]
Запитання для самостійного опрацювання:
Пожежна профілактика території підприємств, будівель, споруд.
Захист від атмосферної і статичної електрики.
1. Пожежна профілактика території підприємств, будівель, споруд.
Система пожежної безпеки — це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.
Пожежна безпека — це стан об'єкта, коли пожежа унеможливлюється, а у випадку її виникнення виключається дія на людей н безпечних чинників пожежі Й забезпечується захист матеріальні цінностей.
Пожежної безпеки можна досягти завдяки створенню системи одів пожежної профілактики та активного пожежного
захисту.
Пожежна профілактика — це комплекс організаційних заходів технічних засобів, спрямованих на запобігання можливому вимкненню пожежі чи зменшення її наслідків.
Система активного пожежного захисту — це комплекс організаційних заходів і технічних засобів для боротьби з пожежами й запобігання дії на людей небезпечних та шкідливих чинників пожежі, а також для обмеження матеріальних збитків від неї.
У багатьох галузях виробничої сфери є підприємства, які за своєю специфікою не вимагають особливої пожежної безпеки, але, з іншого боку, є виробництва з високим ступенем пожежної небезпеки, які вимагають дотримання підвищеного протипожежного режиму. У процесі проектування, будівництва та експлуатації потрібно реалізувати комплекс заходів протипожежної безпеки, передбачений нормативними актами та іншими документами.
Щоб запобігти пожежам на підприємствах, розробляють організаційні, технічні* режимні, пожежно-евакуаційні, тактико-профілактичні, будівельно-конструктивні заходи та засоби запобігання пожежам і мобілізаційний план гасінгія пожежі у випадку її виникнення.
До організаційних заходів має включатися правильний вибір технологічних процесів, недопупіення захаращення приміщень і території, відповідний нагляд і контроль за правильним виконанням робіт, спеціальне розміщення матеріальних базових складів, відповідне зберігання горючих речовин, знання працівниками правил пожежної безпеки й т. ін.
До технічних належать заходи, що стосуються правильного добору й монтажу електрообладнання, розробки відповідних режимів експлуатації машин та обладнання, за яких при роботі повністю вивчалась би можливість виникнення іскор і полум'я або контакт нагрітих поверхонь обладнання з горючими матеріалами.
До заходів режимного характеру відноситься заборона куріння запалювання вогню, правильне зберігання промаслених ганчірок постійний контроль за зберіганням матеріалів, що можуть призвести до самозаймання, і т. ін.
Тактико-профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення об'єктів первинними засобами пожежогасіння, а також постійне підтримування в справному стані водопровідних мереж і т. ін.
Заходи будівельно-конструктивного характеру вживають у процесі проектування й будівництва споруд, створення протипожежних конструкцій будівель, а також при конструюванні нових машин технологічного обладнання.
Отже, основним напрямом забезпечення пожежної безпеки є усунення умов та обставин виникнення пожежі й розробка заходів щодо зменшення її шкідливих та негативних наслідків.
Описані основні напрями забезпечення пожежної безпеки не вирішують усієї проблеми щодо запобігання пожежам, у цьому питанні потрібні нові науково-технічні рішення, бо процеси горіння досить складні та різноманітні.
2. Захист від атмосферної і статичної електрики.
Будівлі й споруди можуть пошкоджуватися й руйнуватися внаслідок дії прямих ударів блискавки й вторинного явища електричної та електромагнітної індукції.
Високий потенціал від розрядів блискавки може потрапляти в будівлі повітряними шляхами та через різні комунікації. Канал головного розряду блискавки має температуру понад 20 000 °С, що викликає утворення іскор і нагрівання горючого середовища до температури спалахування.
Необхідність захисту промислових будівель і споруд від блискавки встановлюється, виходячи з їх призначення, інтенсивності грозової діяльності в районі їх розташування, а також очікуваної можливості уражень їх блискавкою.
Середній рівень грозової діяльності в годинах за рік визначається на підставі даних місцевих метеорологічних станцій.
Будівлі й споруди, які належать за облаштуванням захисту від блискавки до І і II категорій, необхідно захищати від прямих ударів блискавки, електростатичної та електромагнітної індукції і занесення високих потенціалів через надземні металеві комунікації.
Будівлі й споруди, віднесені за облаштуванням захисту від блискавки до III категорії, підлягають захисту від прямих ударів блискавки й занесення високих потенціалів через наземні металеві комунікації, а також від електростатичної індукції (для установок і ємностей з корпусами із залізобетонних або синтетичних матеріалів).
Захист будівель від прямих ударів блискавки здійснюється за допомогою блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовідводу, який служить для відводу струму в землю; і заземлювача, через який струм блискавки переходить безпосередньо в землю. Захисна дія блискавковідводу характеризується конфігурацією і розмірами зон захисту.
Зона захисту — це простір навколо блискавковідводу, у якому будівлю або споруду буде захищено від прямих ударів блискавки. Захист об'єктів від прямих ударів блискавки буде надійним тільки тоді, коли всі його частини знаходитимуться в цій зоні.
Величина зони захисту визначається відповідно до Інструкції по облаштуванню блискавкозахисту будівель та споруд РД 34.21.122-87.
Згідно з Інструкцією є два типи зони захисту; зона типу А, що має ступінь надійності 99,5 % та вище, і зона типу Б — ступінь надійності 95 % і вище.
За кількістю та розміром площі загальної зони захисту блискавковідводи поділяються на одиночні, подвійні та багаторазові.
Будівлі й споруди І категорії належить захищати від прямих ударів блискавки за допомогою окремо розміщених або встановлених на будівлі ізольованих від неї блискавковідводів.
У разі влучання блискавки в блисковідвід струмовідвід і заземлювач набувають високого потенціалу й різниця потенціалів, що виникає при цьому, може пробити ізоляцію, яка відділяє струмовідвід від будівлі, або пробити шар землі між заземлювачем блискавковідводу й підземною частиною будівлі або з'єднаними з будівлею металевими комунікаціями.
Для будівель І категорії можливість таких пробоїв слід повністю унеможливити. Для цього розраховують мінімально допустиму відстань від елементів блискавковідводів до будівель у найбільш небезпечних точках. Однак слід мати на увазі, що ця відстань за будь-яких умов повинна бути не меншою за 3 м.
Захист будівель і споруд II категорії від прямих влучань блискавки здійснюється як окремо розміщеними, так і встановленими безпосередньо на будівлі стержневими або тросовими блискавковідводами. Встановлюючи блискавковідводи на будівлі, струмовідводи прокладають безпосередньо по покрівлі й стінах будівлі з приєднанням до заземлювача з імпульсним опором розтіканню струму, що не перевищує 10 Ом.
Захист від електростатичної індукції будівель І категорії слід здійснювати шляхом приєднання металевого обладнання та апаратури до заземлювача захисту від вторинної дії блискавки, що повинен мати опір розтіканню струму не менше 10 Ом. Цей вид захисту будівлі можна здійснюват9 шляхом накладання на покрівлю будівлі сітки зі сталевого дроту діаметром 6-8 мм зі сторонами решітки до 12 м і з'єднанням її із заземлювачем.
Будівлі й споруди, що належать за облаштуванням блискавковідводів до II категорії, забезпечуються захистом від електростатичної індукції шляхом приєднання всього обладнання та апаратів, що знаходяться в будівлях, до захисного заземлення електрообладнання.
Захист від електромагнітної індукції будівель І категорії забезпечується облаштуванням між трубопроводами та іншими довгими металевими предметами в місцях їх взаємного зближення на 10 см і ближче металевих перемичок через кожні 20 м довжини, що унеможливлює утворення незамкнутих контурів.
Захист від електромагнітної індукції будівель, що відносяться за облаштуванням захисту від блискавки до II категорії, виконується у вигляді облаштування через кожні 25-30 м металевих перемичок І між трубопроводами та іншими видовженими металевими предметами, розташованими один від одного на відстані 10 см і менше.
Захист від занесення високого потенціалу будівель І категорії здійснюють, забороняючи споруджувати повітряні лінії будь-якого призначення. Усі мережі повинні вводитися тільки підземними кабельними лініями, оболонка й броня яких мають приєднуватися до
заземлювача.
При вводах у будівлі, що належать за облаштуванням захисту від блискавки до І категорії, підземні металеві комунікації необхідно приєднувати до заземлювачів захисту від електростатичної індукції або до захисного заземлення електрообладнання.
Будівлі, що відносяться до II категорії, захищаються від занесення високих потенціалів по підземних комунікаціях шляхом приєднання їх на вводі в будівлю до будь-якого із заземлювачів.
Для будівель, що належать до III категорії, захист від занесення високих потенціалів по зовнішніх наземних металевих конструкціях і комунікаціях здійснюється шляхом приєднання їх на вводі до заземлювача з імпульсним опором не більше 20 Ом, у тому числі до заземлювача захисту від прямих ударів блискавки.
Ввід у будівлі, що належать за облаштуванням захисту від блискавки до І та II категорій, електричних мереж напругою до 1000 В, мереж телефону, радіо, сигналізації та ін. повинен виконуватися тільки підземними кабельними лініями.
Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:
Що таке пожежна профілактика?;
Що таке система пожежної профілактики?;
Який захист від атмосферної статичної електрики?;
Яка захисна дія від блискавки?.
ВИСНОВКИ
У даному навчально - методичному посібнику розглянуто питання, що винесені на самостійне опрацювання з дисципліни «Основи охорони праці», а саме: питання законодавства з охорони праці, виробничої санітарії та техніки безпеки. Особлива увага звернута на питання електробезпеки в сільському господарстві. Від знання, розуміння і правильного виконання техніками-електриками вимог електробезпеки під час проектування, монтажу та експлуатації електроустановок залежить безпека всіх осіб, які користуються цими електроустановками на виробництві і в побуті.
Питанню створення безпечних і здорових умов праці значне місце відводиться в загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах, де вивчаються застосування електроенергії, інших видів енергії, різних машин, обладнання у сільському господарстві, проектування, монтажу і експлуатації електроустановок, освітлення, вентиляції, опалення тощо.
Також в даному посібнику подано тести для підсумкової перевірки знань з дисципліни «Основи охорони праці» для самоперевірки здобутих знань студентів.
